Майборода Дмитро Олександрович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Майборода.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Дмитро Майборода.
Дмитро Олександрович Майборода
 Підполковник
Загальна інформація
Народження 17 квітня 1980(1980-04-17)
Вінниця
Смерть 14 липня 2014(2014-07-14) (34 роки)
Давидо-Микільське, Краснодонський район, Луганська область
Поховання Кладовище Підлісне
Громадянство Україна Україна
Alma Mater Харківський інститут льотчиків Військово-Повітряних Сил
Військова служба
Роки служби 2002—2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Повітряні сили
Рід військ військово-транспортна авіація
Формування
 456 БрТрА
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Герой України
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)
Зовнішні відеофайли
 Air defenders Ukraine на YouTube
Д/ф «Повітряні захисники України»

Дмитро́ Олекса́ндрович Ма́йборода (17 квітня 1980, Вінниця — 14 липня 2014, Краснодонський район, Луганська область) — український військовий пілот, підполковник Збройних сил України. Командир екіпажу літака Ан-26 з 456-ї окремої бригади військово-транспортної авіації (Вінниця). Герой України.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався у вінницьких середніх загальноосвітніх школах № 4 і № 26. У 2001 році закінчив Харківський інститут льотчиків (нині — Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба). Військову службу проходив у 456-й окремій бригаді військово-транспортної авіації Повітряних сил Збройних сил України, що дислокується у аеропорту «Вінниця» (Гавришівка), де обіймав посаду начальника служби безпеки польотів.

Командир екіпажу літака Ан-26 Дмитро Майборода з травня по липень 2014 року виконав 35 бойових вильотів для перевезення військових, озброєння, матеріально-технічних засобів в зону АТО на Донбасі, проводив евакуацію поранених та хворих.

Загинув 14 липня 2014 року в Краснодонському районі Луганської області, коли його літак був підбитий. Він разом з помічником командира екіпажу майором Дмитром Шкарбуном до останнього керував літаком, що дозволило іншим членам екіпажу евакуюватися.

Похований на Алеї Слави Центрального кладовища Вінниці.[1]

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

14 липня 2014 року, під час другого за день вильоту в зону АТО, екіпаж Ан-26 мав десантувати парашутним способом воду й продукти в підрозділи Сухопутних військ, які були відрізані від основних сил і перебували в оточенні в Краснодонському районі Луганської області. На відстані приблизно 5 км від російського кордону на висоті 6 500 метрів літак було атаковано, імовірно, керованою ракетою типу «повітря-повітря». Унаслідок влучання лівий двигун та електрообладнання відмовили. Командир екіпажу майор Майборода разом з помічником командира майором Дмитром Шкарбуном до останнього намагались утримати літак від зривання в штопор. Решті членів екіпажу було наказано залишити літак. Всього на борту було вісім осіб, вижили лише шестеро. Обидва пілоти загинули, ціною власного життя вони відвели літак від населеного пункту Давидо-Микільське. Члени екіпажу, зокрема бортрадист Сергій Олесюк понад добу виходили ворожим тилом, після чого були евакуйовані на підконтрольну Україні територію[2].

Нагороди[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • У 2015 році Укрпошта випустила художній маркований конверт серії «Героям Слава!», присвячений Герою України майору Дмитру Майбороді.[4]
  • Наказом Міністра оборони України від 17.04.2015 № 261 майору Дмитру Майбороді посмертно присвоєно чергове військове звання «підполковник»[5][6]
  • 30 квітня 2015 року на фасаді школи № 26 Вінницької міської ради на честь Героя, колишнього випускника навчального закладу, було відкрито меморіальну дошку.[7][8]
  • 14 липня 2015 року на території військового аеродрому 456-ї бригади транспортної авіації відбулося відкриття пам'ятного комплексу, який присвячений Дмитру Майбороді та Дмитру Шкарбуну.[9]
  • 20 серпня 2015 року в музеї Повітряних Сил України відкрили погруддя Костянтину Могилку та Дмитру Майбороді.[10]
  • 18 листопада 2015 року Президент України Петро Порошенко видав указ, яким з метою увічнення пам'яті Героя України підполковника Майбороди Дмитра Олександровича, ураховуючи його особливі заслуги перед Батьківщиною, мужність та героїзм, незламність духу в боротьбі за незалежну Українську державу та зважаючи на високий професіоналізм, зразкове виконання поставлених завдань особовим складом 456 гвардійської бригади транспортної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України постановив присвоїти літаку Ан-26 (бортовий номер 35) 456 гвардійської бригади транспортної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України ім'я Дмитра Майбороди[11]
  • У його рідній Вінниці є вулиця Дмитра Майбороди[12].
  • 14 червня 2016 року у Вінниці відкрито меморіальну дошку на честь Костянтина Могилка та Дмитра Майбороди[13].
  • 23 серпня 2019 року 456-та бригада транспортної авіації отримала почесне найменування «імені Дмитра Майбороди».[14]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ У Вінниці провели в останню путь двох льотчиків військово-транспортного літака Ан-26 // Сайт Міністерства оборони України, 29 вересня 2014. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
  2. ↑ Понад добу бортрадист збитого Ан-26 пересувався ворожим тилом // «Народна Армія», 5 серпня 2017. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 27 жовтня 2017.
  3. ↑ Указ Президента України від 4 грудня 2014 року № 917/2014 «Про присвоєння Д.Майбороді звання Герой України»
  4. ↑ Серія поштових конвертів «Героям слава!» // Сайт Укрпошти, 10.04.2015. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
  5. ↑ Іменем Героя України, вінничанина Дмитра Майбороди, назвуть військовий літак [Архівовано 20 листопада 2015 у Wayback Machine.] // ВінницяОК, 3 червня 2015
  6. ↑ Підполковник Майборода Дмитро Олександрович [Архівовано 20 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Український меморіал
  7. ↑ У Вінницькій школі відкрито меморіальну дошку військовому льотчику Герою України Дмитру Майбороді. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 5 грудня 2016.
  8. ↑ Пам'ять полеглого на Сході України військового льотчика Дмитра Майбороди увіковічено в його рідній школі // Вінницька ОДА, 5 травня 2015. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 5 травня 2015.
  9. ↑ На території військового аеродрому в Гавришівці встановлено пам'ятник загиблим героям АТО Дмитру Майбороді та Дмитру Шкарбуну. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 грудня 2016.
  10. ↑ У Вінниці відкрили погруддя двом Героям України. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 5 грудня 2016.
  11. ↑ Указ Президента України від 18 листопада 2015 року № 647/2015 «Про присвоєння імені Дмитра Майбороди літаку Ан-26 (бортовий номер 35) 456 гвардійської бригади транспортної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України»
  12. ↑ Рішення Вінницької міської ради від 25.12.2015 р. № 71 «Про перейменування площ, вулиць, провулків, проїздів, тупиків в місті Вінниця» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
  13. ↑ У Вінниці відкрито меморіальну дошку військовим авіаторам — Героям України. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 18 червня 2016.
  14. ↑ Глава держави присвоїв почесні найменування бойовим військовим частинам. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 23 серпня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]

Попередник: Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка»
№ 136
4 грудня 2014 		Наступник:
Кривоносов Сергій Сергійович Петраківський Олександр Петрович
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Майборода_Дмитро_Олександрович&oldid=41397315