Майкл Буравой — Вікіпедія

Майкл Буравой
Michael Burawoy
	Майкл Буравой під час своєї лекції в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», 2012 рік Майкл Буравой під час своєї лекції в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», 2012 рік
Народився	15 червня 1947 (76 років); Англія, Велика Британія
Країна	Велика Британія, США
Діяльність	соціолог, викладач університету
Alma mater	Кембриджський університет
Галузь	соціологія
Заклад	Університет Каліфорнії (Берклі); Anglo American
Посада	President of the American Sociological Associationd
Науковий ступінь	доктор філософії
Науковий керівник	William Julius Wilsond, Arthur Stinchcombed, Адам Пшеворський, Richard Taubd і Charles Bidwelld
Аспіранти, докторанти	Ruth Milkmand; Pierrette Hondagneu-Sotelod; Rachel Shermand
Особ. сторінка	burawoy.berkeley.edu

Майкл Буравой (англ. Michael Burawoy) — британський соціолог, найбільш відомий як автор книги «Виробництво згоди: Зміни в процесі праці в умовах монополістичного капіталізму»^[en] і як провідний ініціатор публічної соціології^[en]. Буравой був президентом Американської соціологічної асоціації в 2004 році і є професором Університету Каліфорнії, Берклі. У 2006-2010 роках він був віце-президентом Комітету національних асоціацій Міжнародної соціологічної асоціації. На XVII Всесвітньому соціологічному конгресі він був обраний президентом Міжнародної соціологічної асоціації на період 2010–2014 рр.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчивши як математик Кембриджський університет в 1968 році, Буравой поїхав продовжувати навчання в Замбію, яка тоді недавно здобула незалежність, і одночасно працював дослідником в Anglo American PLC. Здобувши ступінь магістра в Університеті Замбії в 1972 році, Буравой вступив на аспірантуру в Університеті Чикаго, де закінчив дисертацію з антропології промислових робітників Чикаго, яку потім видав як книжку «Виробництво згоди: Зміни в процесі праці в умовах монополістичного капіталізму».

Крім соціологічного дослідження промислового робочого місця в Замбії, Буравой вивчав промислові робочі місця в Чикаго, Угорщині та пострадянській Росії. Його метод дослідження, як правило, включене спостереження. На підставі своїх досліджень на робочому місці він аналізував природу постколоніалізму, організацію державного соціалізму і проблеми переходу від соціалізму.

Праці[ред. | ред. код]

монографії

The Colour of Class on the Copper Mines: From African Advancement to Zambianization. Manchester: Manchester University Press, 1972
Manufacturing Consent: Changes in the Labor Process Under Monopoly Capitalism. Chicago: University of Chicago Press, 1979
The Politics of Production: Factory Regimes Under Capitalism and Socialism. London: Verso, 1985
The Radiant Past: Ideology and Reality in Hungary's Road to Capitalism. Chicago: University of Chicago Press, 1992 (With János Lukács)
The Extended Case Method: Four Countries, Four Decades, Four Great Transformations, and One Theoretical Tradition (University of California Press), 2009

Збірники

Marxist Inquiries: Studies of Labor, Class and States. Chicago: University of Chicago Press. Supplement to the American Journal of Sociology. Edited with Theda Skocpol, 1983
Ethnography Unbound: Power and Resistance in the Modern Metropolis. Berkeley: University of California Press, 1991 (With ten coauthors)
Uncertain Transition: Ethnographies of Change in the PostSocialist World. Lanham, MD: Rowman and Littlefield. Edited with Katherine Verdery, 1998
От деревянного Парижа к панельной Орбите. Модель жилищных классов Сыктывкара. Сыктывкар: Институт региональных социальных исследований Республики Коми, 1991 (с Кротов П. П., Лыткина Т. С.)
Global Ethnography: Forces, Connections and Imaginations in a Postmodern World. Berkeley: University of California Press, 2000 (With nine coauthors)

Посилання[ред. | ред. код]

інтерв'ю

Майкл Буравой: «Я з великим оптимізмом дивлюся на майбутнє української соціології…» [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Дзеркало тижня. — 20.08.2010.
Майкл Буравой: «Фаталізм, властивий українцям, виправдовує бездіяльність» [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Український тиждень. — 3.10.2011.
Майкл Буравой: «Якщо хтось хоче позбутися марксизму, йому доведеться спочатку позбутися капіталізму» [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Спільне. — 13.09.2012.

лекції

Майкл Буравой — лекція про публічну соціологію — YouTube.
Майкл Буравой. Соціальне дослідження праці після розпаду СРСР [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] — Vimeo.

про нього

Артемій Дейнека. Що вміє соціологія, але не робить Буравой? [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Своє. — 2015 — № 1.

↑ ^а ^б https://www.asanet.org/about/governance-and-leadership/council/presidents/michael-burawoy
↑ ^а ^б (unspecified title) — С. iii.
↑ ^а ^б ^в (unspecified title) — С. iv.

[[https://www.asanet.org/about/governance-and-leadership/council/presidents/michael-burawoy_https://www.asanet.org/about/governance-and-leadership/council/presidents/michael-burawoy]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] а ^б https://www.asanet.org/about/governance-and-leadership/council/presidents/michael-burawoy

[''(unspecified_title)''<span_class="wef_low_priority_links">_—_С.&nbsp;iii.</span><div_style="display:none"></div>-2] а ^б (unspecified title) — С. iii.

[''(unspecified_title)''<span_class="wef_low_priority_links">_—_С.&nbsp;iv.</span><div_style="display:none"></div>-3] а ^б ^в (unspecified title) — С. iv.

[1]

[2]

[3]