Майорове — Вікіпедія

село Майорове
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Кальміуський район
Громада Бойківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA14100010210012821
Облікова картка Майорове 
Основні дані
Населення 247
Поштовий індекс 87100
Телефонний код +380 6279
Географічні дані
Географічні координати 47°29′58″ пн. ш. 37°58′19″ сх. д. / 47.49944° пн. ш. 37.97194° сх. д. / 47.49944; 37.97194Координати: 47°29′58″ пн. ш. 37°58′19″ сх. д. / 47.49944° пн. ш. 37.97194° сх. д. / 47.49944; 37.97194
Середня висота
над рівнем моря
110 м
Водойми балки Дубова, Куца
Відстань до
обласного центру
82,3 км
Відстань до
районного центру
35,4 км
Найближча залізнична станція Каракуба
Відстань до
залізничної станції
34,5 км
Місцева влада
Адреса ради 87130, Донецька обл., Бойківський р-н, с. Мічуріне, вул. Шевченка, 62а
Сільський голова Фтіц Віталій Григорович
Карта
Майорове. Карта розташування: Україна
Майорове
Майорове
Майорове. Карта розташування: Донецька область
Майорове
Майорове
Мапа
Мапа

Майо́ровесело в Україні, у Бойківській громаді Кальміуського району Донецької області. Населення становить 247 осіб.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Відстань до райцентру становить близько 35 км і проходить переважно автошляхом Т 0508.

Перебуває на території, яка тимчасово окупована російськими терористичними військами.

Історія[ред. | ред. код]

З кінця 1934 року село входило до складу новоутвореного Остгеймського району, який 1935 року перейменували у Тельманівський на честь лідера німецьких комуністів Ернста Тельмана[1]. У 2016 році в рамках декомунізації в Україні рішенням Верховної Ради України район перейменовано у Бойківський район, а населений пункт Красний Октябр отримав нову назву — Майорове[2]. 2020 року у процесі адміністративно-територіальної реформи Бойківський район увійшов до складу Кальміуського району[3].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 247 осіб, із них 83,81 % зазначили рідною мову українську та 16,19 % — російську[4].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Біля села розташоване заповідне урочище Кирсанове — цілинні кам'янисті землі, де зростають рідкісні рослини: грабельки Бекетова, аспленій Гейфлера, авринія, гвоздика Андржійовського, чебрець кальміуський[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область, 1970, с. 799.
  2. Постанова Верховної Ради України від 12 травня 2016 року № 1351-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей»
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 28 серпня 2016.
  5. Химченко В.А. По заповедным местам Донбасса. Очерки о Донецком крае. — ISBN 966-508- 394-5. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 серпня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.

Посилання[ред. | ред. код]