Макао — Вікіпедія

Макао
澳門特別行政區
Região Administrativa Especial de Macau

Прапор Емблема
Гімн: Марш Добровольців[a]
Розташування {{{назва_род}}}
Розташування {{{назва_род}}}
Столиця Відсутня[b]
Офіційні мови Китайська,[1] португальська
Форма правління
 - Голова району Аоминь Едмунд Хо Хаува
Заснування  
 - Прибуття португальців 1557 
 - Португальське правління 13 серпня 1862 
 - Передача КНР 20 лютого 1999 
Площа
 - Загалом 28, 6 км² (не вираховується)
 - Внутр. води 0 %
Населення
 - оцінка 2007 (1st qtr)  520 400[2] (167-а)
 - перепис 2000  431 000
 - Густота 17 310/км² (2-а)
ВВП (ПКС) 2006 р., оцінка
 - Повний $14,3 мільярдів (139-а)
 - На душу населення $28 436[3] (2006)
ІЛР (2004) 0,909[4] (високий) (25-а)
Валюта Аоминська патака (MOP)
Часовий пояс MST (UTC+8)
Коди ISO 3166 MO / MAC
Домен .mo
Телефонний код +853
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Макао

Координати: 22°10′ пн. ш. 113°33′ сх. д. / 22.167° пн. ш. 113.550° сх. д. / 22.167; 113.550 Спеціальний адміністративний район Аомень,[c] скорочено Аомень (кит. 澳門, пін. Àomén), або Макао (кит. 馬交, пін. Mǎjiāo, порт. Macau, англ. Macao) — особливий адміністративний район Китайської Народної Республіки, колишня колонія Португалії на невеличкому півострові в гирлі р. Сіцзяну (Південнокитайське море), передана КНР в грудні 1999 в результаті деколонізації Португалії. Керується КНР на основі спеціальної міжнародної угоди.

1557 року Португалія орендувала острів Аомень у Мінського Китаю з умовою збереження за нею суверенних прав на півострів. Але згодом Португалія відмовилася сплачувати оренду і з 1874 оголосила Аомень (Макао) своєю колонією. У 1887 році Португалія отримала вічні колоніальні права на Макао, що дало їй суверенітет над Макао. Однак у розпал Культурної революції в 1966 році жителі, незадоволені колоніальною адміністрацією, за підтримки КНР здійснили бунт, який увійшов до історії як Інцидент 12-3[en] і в якому загинули 8 осіб і понад 200 зазнали поранень. Після цього Португалія втратила повний контроль над колонією і погодилася співпрацювати з комуністичною владою в обмін на продовження управлінням Макао[5].

Географія та економіка[ред. | ред. код]

Науковий центр Макао
Докладніше: Економіка Макао

Окрім самого півострова Макао до складу колонії також входять невеликі острови Тайпа та Цзюао (Колоан).

Площа — 18 км².

Населення — близько 652 тис. чол. (2007), майже всі — китайці.

Адміністративний центр — місто Аомень (167 тисяч мешканців).

Найважливіші галузі господарства — рибальство та рибна промисловість. Невеликі сірникові, цементні та інші підприємства. Значення Аомень як торговельного порту зменшилось у зв'язку з конкуренцією Гонконгу.

Гральний бізнес, який дає майже 50 % надходжень до бюджету, у Макао включає в себе ігри в казино, скачки і собачі перегони.

Казино Venetian Macau — величезний міський квартал під одним дахом

Гральний бізнес[ред. | ред. код]

Азартні ігри легалізовано 1847 року[6]. Спершу популярність мали лише традиційні китайські ігри фан-тан і мацзян. Згодом з'явився блекджек та гра в рулетку, а після появи ліцензування наприкінці ХІХ століття на півострові вже було понад 200 закладів.

Епоха розвитку грального бізнесу розпочалася з 1962 року — синдикат «Sociedade de Turismo e Diversões de Macau» отримав від уряду монополію на всі азартні ігри. Він впровадив популярні на Заході ігри та вклав гроші у поліпшення сполучення поміж Макао та Гонконгом. Навіть після переходу до складу Китаю нова влада залишила півострову ту ж спеціалізацію і навіть більше — 2002 року скасовано синдикатну монополію, видавши ліцензії шести операторам.

Найбільше казино у світі (площею як сім футбольних полів), «Venetian Macau», обійшлося його власникові Шелдону Адельсону, який походить з роду українських євреїв, у 2,4 млрд $. Проте, за перший рік успішної роботи закладу вдалося повернути 265 млн $. До комплексу казино входить готель на 3000 номерів класу люкс, чимало модних бутіків, на окраїні є лагуна з гондолами. Казино споруджене на воді, оскільки землі в Макао забракло — довелося частково продовжити косу Котай, підсипавши її землею[7].

Серед найбільших казино: «Venetian Casino Resort», «City of Dreams Macau», «The Sands Macau», «Wynn Macau», «Grand Lisboa Macau»[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Після передачі суверенітету КНР у 1999 році, Макао використовує гімн цієї держави.[джерело?]
  2. Історично, столицею було «Cidade do Nome de Deus de Macau». Адміністрація острова розташована в районі св. Лауренса.
  3. МЗС України послідовно називає Аоминь не «особливим», а «спеціальним адміністративним районом». Наприклад, див. розділ «Корисна інформація для громадян України» та інші

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Основний Закон Аоминь визнає офіційними мовами «китайську і португальську.» Він не надає особливого статусу китайській мові. У континентальних регіонах КНР використовують пекінський діалект Путунхуа і спрощені китайські ієрогліфи, проте в Аоминь переважає так звана кантонська мова і традиційні китайські ієрогліфи, які де-факто є стандартом на острові.
  2. Macau — Statistics and Census Services for the data of population. DSEC. Архів оригіналу за 19 жовтня 2007. Процитовано 4 грудня 2006. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |accessyear= та |accessmonthday= (довідка)
  3. VIII-1 GROSS DOMESTIC PRODUCT (GDP) AND PER-CAPITA GDP. Direcção dos Serviços de Estatística e Censos. 30. Архів оригіналу за 8 жовтня 2007. Процитовано 3 червня 2007. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |accessyear= та |accessmonthday= (довідка); Недійсний |deadurl=404 (довідка)
  4. 2007 Macao in Figures. Direcção dos Serviços de Estatística e Censos. 21. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 червня 2007. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |accessyear= та |accessmonthday= (довідка); Недійсний |deadurl=404 (довідка)
  5. (Chan, 2003, с. 498).
  6. Godinho, Jorge (2012) "A history of games of chance in Macau, Part 1 : Introduction", in Gaming Law Review and Economics, Vol. 16, no. 10, p. 552-556, and (2013) "Part 2 : The foundation of the Macau gaming industry », Gaming Law Review and Economics, Vol. 17, no. 2, p. 107-116.
  7. «Ставлю на зеро» / Тишкевич Ярема, «Блискавка», 28 (83)
  8. The 5 Best Casinos in Macau. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 16 серпня 2019.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]