Макула Полазника — Вікіпедія

Макула Полазника (Титан)
Макула Полазника
Макула Полазника на карті Титана

Макула Полазника (лат. Polaznik Macula) — макула (темна пляма) на поверхні Титана, найбільшого супутника Сатурна. Має витягнуту форму і дещо вигинається дугою на північ. Максимальний розмір — 350 км, координати центру — 41°06′ пд. ш. 79°36′ сх. д. / 41.1° пд. ш. 79.6° сх. д. / -41.1; 79.6Координати: 41°06′ пд. ш. 79°36′ сх. д. / 41.1° пд. ш. 79.6° сх. д. / -41.1; 79.6[1]. Була відкрита на інфрачервоних знімках, зроблених космічним апаратом «Кассіні» 28 січня 2010 року (під час прольоту повз Титана, позначеного T66[2][3]).

Макули Титана прийнято називати на честь богів щастя, миру та злагоди різних народів[4]. Цю макулу названо на честь Полазника — згідно з деякими варіантами міфу, слов'янського бога новорічного щастя[5][1]. Цю назву було затверджено Міжнародним астрономічним союзом 5 квітня 2010 року[1].

У межах макули Полазника є два вуглеводневих озера: 140-кілометрове озеро Сіонаскейг (лат. Sionascaig Lacus, на сході) та 30-кілометрове озеро Урмія (Urmia Lacus, на заході), причому в першому є острів. Це перші озера, відкриті в помірній зоні Титана (інші знаходяться в полярних областях, переважно в північній). Не виключено, що макула містить і інші озера. Можливо, вона є залишком великої «вуглеводойми», нині майже висохлої[2][3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Polaznik Macula. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.) . International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 5 квітня 2010. Архів оригіналу за 14 грудня 2012. Процитовано 31 серпня 2014.
  2. а б Vixie G., Barnes J. W., Jackson B., Wilson P. Temperate Lakes Discovered on Titan // 43rd Lunar and Planetary Science Conference, held March 19-23, 2012 at The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1659, id.2766. — 2012. — Bibcode:2012LPI....43.2766V.
  3. а б Vixie G., Barnes J. W., Jackson B., Wilson P. Temperate Lakes Discovered on Titan / V. Cottini, C. Nixon, and R. Lorenz // Titan Through Time: Unlocking Titan's Past, Present and Future. NASA Goddard Space Flight Center. — 2012. — С. 32–33. — Bibcode:2012ttt..work...32V.
  4. Categories for Naming Features on Planets and Satellites. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.) . International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 9 серпня 2014. Процитовано 31 серпня 2014.
  5. Грушко Е. А., Медведев Ю. М. Полазник // Словарь славянской мифологии. — Нижний Новгород : «Русский купец», «Братья славяне», 1995. — С. 239. — ISBN 5-88204-032-9. Архівовано з джерела 18 травня 2014

Посилання[ред. | ред. код]