Мамавко Роман Михайлович — Вікіпедія

Роман Мамавко Роман Михайлович Мамавко
Полковник
Загальна інформація
Народження	1979 Коболчин, Сокирянський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	українець
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Війни / битви	Російсько-українська війна
Командування
24 ОМБр, начальник штабу, перший заступник командира
Нагороди та відзнаки

Роман Михайлович Мамавко (1979, с. Коболчин, Чернівецька область) — український військовослужбовець, полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Після навчання в Одеському інституті Сухопутних військ донині служить у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил. Станом на 2021 рік начальник штабу — перший заступник командира 24-ї окремої механізованої бригади^[1].

Російське вторгнення в Україну (2022)[ред. | ред. код]

Під час російсько-української війни полковник Роман Мамавко після поранення командира прийняв керівництво бригадою та протягом двох місяців повномасштабної агресії Росії керує її підрозділами^[2].

Нагороди[ред. | ред. код]

• звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (3 травня 2022) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу^[3].
• орден Богдана Хмельницького III ст. (25 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[4].
• медаль «За військову службу Україні» (4 грудня 2019) — за особисті заслуги у зміцненні обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку^[5].
• грамота Яворівської РДА та цінний подарунок (2 грудня 2020) — за зразкову військову службу, за проявлену особисту мужність, стійкість та рішучість при виконанні військового обов'язку в умовах, пов'язаних з ризиком для життя, вагомий внесок у захист територіальної цілісності і незалежності України, сумлінне та бездоганне служіння українському народу та з нагоди Дня Збройних Сил України^[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Гусар Ю. Герой України Роман Мамавко / Юхим Гусар // Ветеран Буковини. — 2022. — 18 вересня. — С. 1.

Словники та енциклопедії Енциклопедія сучасної України

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.