Мандала — Вікіпедія

Мандала

Мандала (санскр. मण्डल, maṇḍalaIAST«коло», «диск») — сакральний символ, що використовується при медитаціях в буддизмі, ритуальний предмет.

Мандала — назва десяти частин Рігведи.

Опис[ред. | ред. код]

Мандала символізує сферу перебування божеств, чисті землі будд. Мандала — це геометричний символ складної структури, який інтерпретується як модель Всесвіту, «карта космосу», вираження усього. Типова форма мандали — зовнішнє коло з вписаним у нього квадратом, куди поміщено внутрішнє коло (часто сегментоване), або ж представлене у формі лотосу. Зовнішнє коло виявляє Всесвіт, внутрішнє — вимір божеств, бодгісаттв, будд; іноді — навпаки. Серединний квадрат у момент творення та руйнування орієнтований за сторонами Світу.

Мандала може бути понад як двовимірною. Технічне виконання не обмежене: тканина, піщані малюнки, метал, камінь, дерево; рідше — вода. Мандалу подекуди відтворюють з різнокольорових порошків для проведення ритуальної практики (наприклад, у посвяченні Калачакри). На завершення ритуалу виготовлену мандалу прийнято руйнувати.

Мандала є настільки священною, що її творення відбувається у супроводі особливих ритуалів, і навіть акт її творення може вважатися об'єктом поклоніння по суті. Мандалу часто зображають на підлогах, стінах і стелях храмів, килимах, інших об'єктах.

Також за схемою мандал будують індуїстські храми та ведичні вівтарі[1]. Мандали використовують для освячення театрів та для посвячення у монахи у буддизмі[1]. Чанак'я (Каутілья) у трактаті «Артхашастра», згадує про створення мандали держви, котрі використовували з дипломатичних міркувань. Зображення мандал також співвідносяться з календарними та хронологічними схемами[2].

Задовго до, та й після Карла Густава Юнга, який ідентифікував мандалу як архетипічний символ людської досконалості (нині цей образ використовується в психотерапії як засіб досягнення повноти розуміння власного «я»)[3], проблемі квадратури круга у філософії та математиці присвятила себе ціла низка філософів: Піфагор, Леонардо да Вінчі, Бенуа Мандельброт та інші.

Є умовивід того, що реальність, як і мандала є самоподобою неповторюваного, що руйнується нескінченно — Трипітака.

Аналогічну повторюваність графічних об'єктів у рамках одного твору можна прослідкувати у т. зв. фракталах.

Інше[ред. | ред. код]

Останнім часом стрімко набрали популярність книги замальовки для дорослих[4] з зображенням мандал. Власникам пропонується підібрати кольори і розмалювати внутрішні елементи мандали[5]. Також зображення мандал популярні серед молоді як татуювання.[джерело?]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Подосинов, А.В. (1999). Ex oriente Lux! Ориентация по странам света в архаических культурах Евразии (російська) . Языки русской культуры. с. 106. ISBN 5-7859-0035-1.
  2. Топоров В. Н. (2008). Энциклопедия. Мифы народов мира (PDF) (російською) . Советская Энциклопедия. с. 687. Архів оригіналу (PDF) за 20 лютого 2018. Процитовано 26 лютого 2018.
  3. Карл Густав Юнг. Воспоминания, сновидения, размышления. Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 26 лютого 2018.
  4. Johanna Basford Coloring Books. Архів оригіналу за 27 липня 2016. Процитовано 16 лютого 2017.
  5. Paper notebook with coloring mandalas pages. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 20 квітня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]