French
DeutschМануель Родрігес — Вікіпедія
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 18 січня 1939 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Сантьяго, Чилі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 26 вересня 2018 (79 років) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Сантьяго, Чилі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 179 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 68 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Чилі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | захисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Мануель Родрігес Аранеда (ісп. Manuel Rodríguez Araneda, 18 січня 1939, Сантьяго — 26 вересня 2018, Сантьяго) — чилійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
Виступав, зокрема, за клуб «Уніон Еспаньйола», а також національну збірну Чилі, у складі якої став бронзовим призером чемпіонату світу 1962 року.
Клубна кар'єра[ред. | ред. код]
У дорослому футболі дебютував 1955 року виступами за команду «Уніон Еспаньйола», кольори якої і захищав протягом усієї своєї кар'єри гравця, що тривала цілих вісімнадцять років, зігравши в цілому 262 гри та забивши 5 голів[1].
Виступи за збірну[ред. | ред. код]
9 грудня 1961 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Чилі в товариському матчі проти Угорщини (5:1). Наступного року у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1962 року у Чилі[2], на якому команда здобула бронзові нагороди, а Родрігес провів два вирішальні матчі своєї збірної — програний півфінал проти Бразилії та переможний матч за третє місце проти Югославії (1:0)[3].
Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 7 матчів[4].
Кар'єра тренера[ред. | ред. код]
Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1980 року, очоливши тренерський штаб клубу «Сан-Маркос де Аріка». Після цього тренував інші невеликі місцеві клуби «Рехіональ Атакама» та «Депортес Антофагаста».
У лютому 1983 року його призначили тренером клубу «Кобресаль», з яким він у тому ж сезоні виграв Сегунду і вийшов до вищого дивізіону. Після завершення турніру його команда в цілому здобула 23 перемог, 9 нічиїх і зазнала лише однієї поразки, і з 67 голами стала найбільш результативною у другому дивізіоні[5]. Під керівництвом Мануеля у клубі розпочав свою кар'єру Іван Саморано, одна із зірок чилійського футболу. З ним 1987 року клуб виграв Кубок Чилі, при цьому Саморано забив один з голів у фіналі з «Коло-Коло»[6]. Після цього успіху Родрігес обійняв посаду тренера збірної Чилі на одну гру[7] і паралельно залишався в «Кобресалі» до кінця 1988 року.
У 1989 році він очолив «Уніон Еспаньйола», з яким став чемпіоном Зимового кубка 1989 року, перемігши у фіналі «Уачіпато». Він залишався на цій посаді до 1991 року.
У січні 1993 року Родрігес повернувся в «Кобресаль», з яким у першому ж сезоні посів 2 місце у Другому дивізіоні і вийшов до вищого дивізіону. Наступного року він залишив клуб[8] і надалі тренував інші чилійські клуби «Кокімбо Унідо», «Депортес Ікіке» та «Депортес Магальянес».
31 липня 2006 року очолив «Уніон Еспаньйола»[9], але того ж року покинув посаду, після чого продовжував працювати на посаді тренера, і, незважаючи на поставлений діагноз хвороби Паркінсона в жовтні 2012 року, він продовжував тренувати футбольні школи в комунах, таких як Ла-Гранха та Лас-Кондес.
Помер 26 вересня 2018 року на 80-му році життя у місті Сантьяго.
Титули і досягнення[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ruiz, Ricardo; Juan Manuel Ramírez; Héctor Olave. Nuestro Mundial: 50 años de historia (PDF). cap.cl. с. 105—106. Архів оригіналу (PDF) за 12 грудня 2013. Процитовано 31 жовтня 2020.
- ↑ 1982 FIFA World Cup Chile. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 1 листопада 2020.
- ↑ Manuel Rodríguez. partidosdelaroja.com (ісп.). Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 1 листопада 2020.
- ↑ MANUEL RODRIGUEZ. www.solofutbol.cl. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 1 листопада 2020.
- ↑ Cobresal. 1983 - Campeón con una campaña histórica. cdcobresal.cl. Архів оригіналу за 7 серпня 2011. Процитовано 1 листопада 2020.
- ↑ Cobresal. 1986-1988 - Un grande del fútbol chileno. cdcobresal.cl. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 1 листопада 2020.
- ↑ Salazar, Leonardo (2007). DT Chile DT (Entrenadores del seleccionado chileno: 1966-2007). futboliachile. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 1 листопада 2020.
- ↑ Cobresal. 1993-1994 - Un equipo ascensor. cdcobresal.cl. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 1 листопада 2020.
- ↑ S.A.P, El Mercurio. Carvallo tiró la toalla. diario.elmercurio.com (Spanish) .
Посилання[ред. | ред. код]
- Мануель Родрігес на сайті ФІФА (англ.)
- Мануель Родрігес на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
| |||||||
|
