Мардук-апла-уцур — Вікіпедія

Мардук-апла-уцур (д/н — бл. 770 до н. е.) — цар Вавилону близько 782—770 до н. е. Ім'я перекладається як «Мардуку! Захисти спадкоємця». Перший халдей на вавилонському троні. Відомий за трьома текстами.

Життєпис[ред. | ред. код]

Належав до халдейської знаті з півдня Месопотамії. Дослідники умовно відносять його до династії «Е» (VIII Вавилонської династії). Близько 782 року до н. е., скориставшись смертю ассирійського царя Адад-нірарі III зумів повалити вавилонського царя Мардук-бел-зері (фактично ассирійського намісника), ставши володарем Вавилону.

За правління царя Салманасара IV став самостійним, оскільки ассирійці був втягнуті у запекле протистояння з Урарту.

У 773 році до н. е. зі сходження на ассирійський трон Ашшур-дана III поновилося ассиро-вавилонське протистояння. Відбулося дві військових кампанії. Основні бойові дії тривали біля міст-фортець Гананнате і Марада. Внаслідок поразок влада Мардук-апла-уцура послабилася й його було повалено Еріба-Мардуком.

Джерела[ред. | ред. код]

• John Boardman; I. E. S. Edwards; N. G. L. Hammond; E. Sollberger (eds.). The Cambridge Ancient History: Volume 3, Part 1. Cambridge University Press. pp. 310—311.
• Dietz-Otto Edzard: Geschichte Mesopotamiens, Beck, München 2004, ISBN 3-406-51664-5