Маринівка (Горлівський район) — Вікіпедія

село Маринівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Горлівський район
Громада Сніжнянська міська громада
Код КАТОТТГ UA14060110180026446
Облікова картка Маринівка 
Основні дані
Населення 629
Площа 20 км²
Густота населення 31.5 осіб/км²
Поштовий індекс 86200
Телефонний код +380 6255
Географічні дані
Географічні координати 47°54′17″ пн. ш. 38°50′28″ сх. д. / 47.90472° пн. ш. 38.84111° сх. д. / 47.90472; 38.84111Координати: 47°54′17″ пн. ш. 38°50′28″ сх. д. / 47.90472° пн. ш. 38.84111° сх. д. / 47.90472; 38.84111
Середня висота
над рівнем моря
217 м
Водойми р. Вільховчик
Відстань до
обласного центру
95,9 км
Відстань до
районного центру
39,6 км
Найближча залізнична станція Софіно-Брідська
Відстань до
залізничної станції
17,9 км
Місцева влада
Адреса ради 86260, с. Степанівка, вул. Єжкова, 97
Сільський голова Бикадорова Олександра Арсланівна
Карта
Маринівка. Карта розташування: Україна
Маринівка
Маринівка
Маринівка. Карта розташування: Донецька область
Маринівка
Маринівка
Мапа
Мапа

CMNS: Маринівка у Вікісховищі

Мари́нівка — село Сніжнянської міської громади Горлівського району Донецької області, Україна. Населення становить 629 осіб.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Відстань до райцентру становить близько 39 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Землі села межують із територією смт Побєда Сніжнянської міської ради Донецької області та Куйбишевським районом Ростовської області Росії.

Неподалік від села розташований пункт пропуску на кордоні з Росією МаринівкаКуйбишево.

Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Маринівка перебуває на тимчасово окупованій території.

Історія[ред. | ред. код]

Станом на 1873 рік у слободі, центрі Маринівської волості Міуського округу Області Війська Донського, мешкало 1181 особа, налічувалось 185 дворових господарства й 1 окремий будинок, 48 плугів, 110 коней, 194 пари волів, 1189 овець[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1218 осіб (611 чоловічої статі та 607 — жіночої), з яких 1212 — православної віри[2].

Війна на сході України[ред. | ред. код]

У 2014 році під час війни на сході України біля Маринівки точилися бої за контроль над пунктом пропуску «Маринівка», під час яких село кілька разів переходило з рук у руки. Внаслідок вторгнення російських регулярних військ, з кінця серпня 2014 року село знаходиться під контролем проросійських формувань ДНР.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 649 осіб, з яких 293 чоловіки та 356 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 626 осіб.[4]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 88,71 %
російська 10,81 %
німецька 0,16 %
інші 0,32 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 236)
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-53. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Джерело[ред. | ред. код]