Маркетинг міжнародний — Вікіпедія

Міжнародний маркетинг  — маркетинг товарів і послуг за межами країни, в якій розташована організація.

Міжнародна діяльність ґрунтується на використанні таких форм міжнародного маркетингу:

  • імпортний,
  • експортний,
  • зовнішньоекономічний,
  • транснаціональний,
  • мультирегіональний,
  • глобальний.

Імпортний маркетинг — маркетингова діяльність, спрямована на закупівлю (імпорт) товарів чи послуг із зарубіжних ринків.

Експортний маркетинг — маркетингова діяльність щодо реалізації продукції за межі національних кордонів, при якій відбувається фізичне транспортування товару з однієї країни в іншу.

Зовнішньоекономічний маркетинг — маркетингова діяльність, зумовлена стабільністю чи зростаючими можливостями перебування фірми (у вигляді представництва, філіалу з продажу тощо) на зовнішньому ринку, який включає вже, як правило, декілька країн.

Транснаціональний маркетинг — маркетингова діяльність, що виникла з практики функціонування транснаціональних корпорацій.

Вирішуючи проблему інтернаціоналізації ринків, ТНК повинна:

  • мислити глобально, здійснюючи стратегічний маркетинг;
  • діяти локально, здійснюючи маркетинг операційний.

Мультирегіональний маркетинг — форми та методи маркетингової діяльності, що застосовують фірми, працюючи в окремих регіонах чи в межах інтеграційних угруповань.

Глобальний маркетинг — маркетингова діяльність фірми, яка розглядає світовий ринок як єдине ціле («Весь світ — мій ринок!»).

Методи виходу на зовнішній ринок[ред. | ред. код]

  • Експорт — вихід на ринок шляхом відправки продукції та продажу її за допомогою посередників міжнародного ринку (непрямий експорт) або за допомогою власного підрозділу, філії і торгових представників або агентів компанії (прямий експорт).

Експортний відділ — форма міжнародної маркетингової організації, яка складається з керівника служби збуту та кількох його помічників і здійснює відправлення товарів компанії за кордон.

  • Спільна підприємницька діяльність — шляхом об'єднання з іноземними компаніями з метою виробництва чи збуту товарів або послуг.
  • Ліцензування — компанія вступає в угоду з ліцензіатом на зарубіжному ринку, надаючи йому право на використання технології виробництва, торгової марки, патенту або чого-небудь іншого за відповідну винагороду або ліцензійну плату.
  • Підрядне виробництво — спільне підприємство, в якому компанія укладає контракт на випуск продукції з підприємствами на зарубіжному ринку.
  • Керування за контрактом — спільне підприємство, в якому місцева компанія репрезентує зарубіжній ноу-хау з менеджменту; зарубіжна компанія своєю чергою надає капітал. Місцева компанія експортує не продукцію, а послуги менеджменту.
  • Спільне володіння — спільне підприємство, в якому компанія об'єднується з інвесторами на зарубіжному ринку з метою створення місцевого підприємства. Компанія є співвласником цього підприємства і бере участь в управлінні ним.
  • Пряме інвестування — шляхом створення складальних або виробничих підприємств за кордоном.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]