Маркетинг у банківській сфері — Вікіпедія

Див. також Маркетинг.

Ма́рке́тинг у ба́нківській сфе́рі відрізняється певними аспектами від маркетингової діяльності в інших галузях.

Серед послуг, які надаються банками, є кредитні, операційні, інвестиційні, факторингові, лізінгові, довірчі, консультаційні тощо[1].

Сучасний ринок банківських послуг під час економічної кризи має такі риси:

  • недовіра населення до фінансових інструментів, зокрема депозитів,
  • жорстка конкуренція між банками,
  • хронічна нестача грошових ресурсів у самих банках та їхніх клієнтів (юридичних та фізичних осіб),
  • зростання неплатежів,
  • зростання кількості боргів, що їх неможливо отримати (безнадійна заборгованість, англ. bad debt),
  • підвищення ризиків.

Найголовнішими завданнями банків є:

  • залучення клієнтів,
  • розширення сфери збуту своїх послуг,
  • збільшення своєї ринкової долі,
  • зростання прибутку.

Головні завдання маркетингу у банківській сфері в умовах кризи:

  • забезпечення виживання банку,
  • забезпечення рентабельної роботи банку в умовах нестабільного ринку,
  • підвищення ліквідності банків,
  • PR — підтримка іміджу банку, вивчення громадської думки про банк, орієнтація діяльності банку з врахуванням інтересів громади, антикризові заходи, робота з профільною пресою, забезпечення журналістів експертними оцінками ситуації на ринку,
  • робота над переорієнтацією банків зі своїх поточних продуктів на продукти, які потрібні клієнтам у час кризи,
  • розробка нових видів банківських продуктів, особлива увага — ціноутворення,
  • максимальне задоволення запитів клієнтів,
  • ретельна сегментація клієнтів (за характером банківських послуг — кредитні, інвестиційні, за клієнтською ознакою — юридичні та фізичні особи, корпорації, за географічною, демографічною, психокультурною ознаками тощо), особлива увага — CRM,
  • забезпечення присутності банку на форумах, семінарах, конференціях (робота з керівництвом).

Серед інноваційних акцій та продуктів, які пропонуються банками, можна назвати:

  • встановлення банкоматів на території великих компаній,
  • обслуговування зарплатних / поточних та депозитних рахунків через кредитні / дебетні картки за допомоги банкоматів,
  • відкриття невеликих кредитних ліній,
  • оренда сейфів з цілодобовим доступом,
  • резервування та обмін валюти на замовлення,
  • мультивалютні депозити та депозити з переведенням валют з однієї в іншу,
  • додаткові послуги (пр., страхування, послуги з обслуговування авто) до кредитних / дебетних карток тощо,
  • зарплатні проекти з кредитом підприємству на 1 місяць, підкріплений депозитом підприємства,
  • рахунки-пакети (з цілою низкою послуг),
  • нові депозитні пропозиції (зі зміною ставки, вкл. плаваючу ставку, строків, умов зняття коштів, умов додаткових внесків), особлива увага — короткострокові депозити,
  • гривневі кредити з великим початковим внеском на невеликий строк.

Успіх у виконанні поставлених завдань оцінюється за такими критеріями (англ. KPI):

  • кількість залучених клієнтів, кількість рахунків,
  • обсяг депозитів,
  • обсяг банківських операцій та наданих послуг,
  • задоволеність клієнтів наданими послугами.

Примітки: одним з найбільш відомих українських науковців котрий досліджував питання банківського маркетингу є доктор економічних наук, професор, Академік Академії економічних наук Брітченко Ігор Геннадійович[ред. | ред. код]