Марк Лейдлоу — Вікіпедія

Марк Лейдлоу
англ. Marc Laidlaw
Марк Лейдлоу у 2011
Народився 3 серпня 1960(1960-08-03)[1] (63 роки)
Лагуна-Біч, Орандж, Каліфорнія, США
Країна  США
Діяльність Письменник, сценарист відеоігор
Alma mater Університет Орегону
Мова творів Англійська
Жанр Наукова фантастика, жахи, відеоігри
Magnum opus Epistle 3d
Сайт: marclaidlaw.com

Марк Лейдлоу — американський письменник. Колишній сценарист Valve, де він працював над серією відеоігор Half-Life до свого звільнення у 2016 році. Він опублікував кілька романів.

Біографія[ред. | ред. код]

Лейдлоу навчався в Університеті Орегону, де він спробував програмування за допомогою перфокарт. Він написав свій перший роман, Dad's Nuke, що був опублікований в 1985. Впродовж наступного десятиліття він видав ще кілька розповідей, поки Марк працював юридичним секретарем у Сан-Франциско[джерело?].

Лейдлоу грав комп'ютерні та аркадні ігри, та не був в них зацікавлений доки не зіграв Myst (1993). Він був захоплений Myst і придбав новий комп'ютер щоб мати можливість грати в неї. Марк написав The Third Force (1996), роман заснований на світі гри Gadget[джерело?].

1990-ті-2016: Valve[ред. | ред. код]

Лейдлоу приєднався компанії Valve під час розробки їх першої відеогри, Half-Life (1998) — шутера від першої особи. Спочатку він був найнятий для розробки іншої гри, Prospero, але гра була скасована та він почав роботу над Half-Life[2].

Згідно слів Лейдлоу, його внесок полягав у додаванні «старих сюжетних трюків» до амбітних задумів Valve[3]. Замість диктування наративних елементів, він працював з командою над імпровізацією ідей і надихався їхніми експериментами[3]. Він зробив внесок у «візуальну граматику» дизайну рівнів і зосередився на «створенні розповіді за допомогою архітектури… Розповідь повинна була бути випечена в коридорах.»[2].

Для Half-Life 2 (2004) команда розробила персонажів. Лейдлоу створив родинні стосунки між персонажами, заявивши, що це «основна драматична одиниця, зрозуміла кожному», яка рідко використовується в іграх[4]. Лейдлоу також працював над Half-Life 2: Episode One (2006) і Half-Life 2: Episode Two (2007), а також над декількома скасованими іграми Half-Life, зокрема Half-Life 2: Episode Three і гру у віртуальній реальності, дія якої розгортається на кораблі, що подорожує в часі[2]. Лейдлоу казав, що планував, щоб Episode Three завершила сюжетну арку Half-Life 2, після чого він «залишить її наступному поколінню»[3].

2016-сьогодення: Звільнення з Valve[ред. | ред. код]

Лейдлоу оголосив про своє звільнення з Valve у січні 2016 року. Він сказав, що основною причиною його рішення був вік, і що він планує повернутися до написання історій[5]. Пізніше Лейдлоу сказав, що втомився від жанру FPS і розповіді історії в стилі Half-Life. Він сказав, що «завжди сподівався, що ми натрапимо на більш широку лексику чи граматику для розповіді історій у середовищі FPS, яка дозволить вам робити більше, ніж стріляти, натискати на кнопки чи пересувати ящики»[2].

25 серпня 2017 року Лейдлоу опублікував коротке оповідання під назвою «Epistle 3», описавши його як «відображення сну, який я бачив багато років тому». Журналісти інтерпретували його як короткий виклад того, що могло б стати сюжетом для Half-Life 2: Episode Three, хоча пізніше Лейдлоу це заперечував[2][6]. У 2023 році Лейдлоу заявив, що шкодує про те, що опублікував це оповідання. Він сказав, що в той час був «несповна розуму» і «повністю відірваний від реальності», і що історія створила проблеми для його колишніх колег у Valve[2].У 2020 році, Valve випустила нову гру в серії Half-Life — Half-Life: Alyx. Станом на 2023 рік Лейдлоу не грав у неї і сказав: «Я більше ніколи не хочу бачити жодного солдата Комбінату, навіть у віртуальній реальності.»[2].

У 2018 році Лейдлоу завершив новий роман «Under the Oversea», але не зміг знайти видавця і сам опублікував його на Kindle. Він сказав, що видавничий світ «забув, хто він такий» і що його вік заважає видавцям формувати нову аудиторію[2].

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 2003 році Лейдлоу сказав, що серед його улюблених ігор були The Legend of Zelda, Animal Crossing, Castlevania: Symphony of the Night, Ico, Fatal Frame і Thief: The Dark Project[7]. Після звільнення з Valve Лейдлоу переїхав на Кауаї, Гаваї[2]. Він має ліцензію радіоаматора, а його позивний - WH6FXC.[8]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Романи[ред. | ред. код]

  • Dad's Nuke. 1985.
  • Neon Lotus. 1988.[a]
  • Kalifornia (1993)
  • The Orchid Eater (1994)
  • The Third Force (1996), Gadget game tie-in
  • The 37th Mandala (1996), nominated for the 1997 World Fantasy Award and awarded the 1996 International Horror Guild Award
  • White Spawn (2015)
  • Underneath the Oversea (2018)

Короткі оповідання[ред. | ред. код]

Історії[b]
Назва Рік Перша публікація Передруковано/зібрано Коментар
«Dankden» 1995 Марк Лейдлоу (Жовтень–Листопад 1995). Dankden. F&SF. The Bard Gorlen series
«Catamounts» 1996 Марк Лейдлоу (Вересень 1996). Catamounts. F&SF.
«Childrun» 2008 Марк Лейдлоу (Серпень 2008). Childrun. F&SF. The Bard Gorlen series
«Quickstone» 2009 Марк Лейдлоу (Березень 2009). Quickstone. F&SF. The Bard Gorlen series
«The Perfect Wave» 2008 Руді Ракер & Марк Лейдлоу (Січень 2008). The Perfect Wave. Asimov's Science Fiction.
«Songwood» 2010 Марк Лейдлоу (Січень–Лютий 2010). Songwood. F&SF. Т. 118, № 1&2. с. 82—97. The Bard Gorlen series
«Bemused» 2013 Марк Лейдлоу (Вересень/Жовтень 2013). Bemused. F&SF. The Bard Gorlen series
«Catamounts» (Передрук) 2013 Марк Лейдлоу (Серпень 2013). Catamounts. Lightspeed.
«Belweather» 2013 Марк Лейдлоу (Вересень 2013). Belweather. Lightspeed.
«Rooksnight» 2014 Марк Лейдлоу (Травень/Червень 2014). Rooksnight. F&SF. The Bard Gorlen series
«Watergirl» 2015 Руді Ракер & Marc Laidlaw (Січень 2015). Watergirl. Asimov's Science Fiction. Т. 39, № 1. с. 22—40.
«Stillborne» 2017 Марк Лейдлоу (Листопад/Грудень 2017). Stillborne. F&SF. The Bard Gorlen series
«Weeper» 2020 Марк Лейдлоу (Вересень/Жовтень 2020). Weeper. F&SF. The Bard Gorlen series
«Underneath the Oversea» 2020 Марк Лейдлоу (Листопад 2020). Underneath the Oversea.
Нотатки
  1. Nominated for the 1988 Philip K. Dick Award.
  2. Короткі історії, якщо не зазначено інше.

Ігри[ред. | ред. код]

Year Title
1998 Half-Life
2004 Half-Life 2
2006 Half-Life 2: Episode One
2007 Half-Life 2: Episode Two
2013 Dota 2

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. а б в г д е ж и к Peel, Jeremy (1 березня 2023). 'The narrative had to be baked into the corridors': Marc Laidlaw on writing Half-Life. Rock, Paper, Shotgun (англ.). Архів оригіналу за 2 березня 2023. Процитовано 3 березня 2023.
  3. а б в Marc Laidlaw (Valve) - Interview. Arcade Attack (брит.). 17 липня 2017. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 23 листопада 2019.
  4. Geoff, Keighley. The Final Hours of Half-Life 2. GameSpot (амер.). Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 30 листопада 2019.
  5. Kerr, Chris (8 січня 2016). Half-Life writer Marc Laidlaw leaves Valve after 18 years. Gamasutra. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 8 січня 2016.
  6. Machkovech, Sam (9 липня 2020). Valve secrets spill over—including Half-Life 3—in new Steam documentary app. Ars Technica (en-us) . Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
  7. Valve Software Interview : Marc Laidlaw. Gaming Nexus (англ.). 27 січня 2003. Процитовано 19 листопада 2019.
  8. ULS License - Amateur License - WH6FXC - Laidlaw, Marc. wireless2.fcc.gov. Процитовано 4 серпня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]