Мартинець Микола Гнатович — Вікіпедія

Мартинець Микола Гнатович
Народився 8 грудня 1933(1933-12-08)
село Вербіж, тепер Стрийського району Львівської області
Помер 24 січня 2015(2015-01-24) (81 рік)
місто Львів
Поховання цвинтар села Вербіж
Країна  СРСР
 Україна
Національність українець
Діяльність робітник
Нагороди Герой Соціалістичної ПраціОрден Леніна

Микола Гнатович Мартинець (8 грудня 1933(19331208), село Вербіж, тепер Стрийського району Львівської області — 24 січня 2015, місто Львів) — український радянський діяч, старший майстер, бригадир Львівського виробничого взуттєвого об'єднання «Прогрес» Львівської області. Герой Соціалістичної Праці (16.01.1974).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в багатодітній селянській родині. У 1949 році закінчив семирічну школу в селі Вербіж.

З 1949 року — робітник, прикріплювач деталей низу взуття, старший майстер, бригадир шостого цеху Львівської взуттєвої фабрики (потім — Львівського виробничого взуттєвого об'єднання «Прогрес»).

Служив у Радянській армії, після демобілізації повернувся на взуттєву фабрику.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1974 року Миколі Мартинцю присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У 1975 році заочно закінчив Одеський технікум легкої промисловості.

Потім — на пенсії в місті Львові.

Помер у Львові, похований на цвинтарі села Вербіж Стрийського району Львівської області.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Зализняк Б. Сила примера // Отчизны звёзды золотые: Очерки о Героях Советского Союза и Героях Социалистического Труда города Львова. — Львов: Каменяр, 1977. — С. 213—217