Мартіна Хінгіс — Вікіпедія

Мартіна Гінґіс
чеськ. Martina Hingisová
словац. Martina Hingisová
Громадянство Швейцарія Швейцарія
Місце проживання Гурден, Швейцарія
Дата народження 30 вересня 1980(1980-09-30) (43 роки)
Місце народження Кошиці, Чехословаччина
(нині Словаччина Словаччина)
Зріст 170 см
Вага 59 кг
Початок кар'єри 14 жовтня 1994
Завершення кар'єри 2002 (повернулася у 2006);
вдруге 1 листопада 2007 (повернулася у 2014)
28 жовтня 2017
Робоча рука права
Бекхенд дворучний
Тренер Мелані Молітор
Призові, USD 23 077 333

Одиночний розряд

Матчів в/п 548—135
Титулів 43 WTA, 2 ITF
Найвища позиція № 1 (31 березня 1997)
Мейджори
Австралія П (1997, 1998, 1999)
Ролан Гаррос Ф (1997, 1999)
Вімблдон П (1997)
США П (1997)
Інші турніри
Підсумковий турнір П (1998, 2000)
Олімпіада 2к (1996)

Парний розряд

Матчів в/п 463–107
Титулів 60 WTA, 1 ITF
Найвища позиція № 1 (8 червня 1998)
Мейджори
Австралія П (1997, 1998, 1999, 2002, 2015)
Ролан Гаррос П (1998, 2000)
Вімблдон П (1996, 1998, 2015)
США П (1998, 2015, 2017)
Інші парні турніри
Олімпіада 2 Ріо 2016
Мікст
Австралія П (2006, 2015)
Ролан Гаррос П (2016)
Вімблдон П (2015, 2017)
США П (2015, 2017)
Востаннє картку оновлено: 17 липня 2015

Марті́на Хінгісова, або Гі́нґіс[3] (словац. Martina Hingisová, нім. Martina Hingis; нар. 30 вересня 1980, Кошиці) — швейцарська тенісистка, перша ракетка світу (1997, 1999, 2000 — загалом 209 тижнів), п'ятиразова переможниця турнірів Великого шолома в одиночному розряді[4] та тринадцятиразова — у парному. Триразова переможниця Відкритого чемпіонату Австралії — (1997, 1998, 1999), по одному титулу на Вімблонському турнірі та Відкритій першості США у 1997. 1998 року здобула перемогу в парному розряді разом з Мір'яною Лючич на Відкритому чемпіонаті Австралії та Яною Новотною на Відкритому чемпіонаті Франції, Вімблдоні та Відкритому чемпіонаті Австралії. Спортсменка року Швейцарії (1997).

1 листопада 2007 оголосила завершення кар'єри — після того, як була звинувачена у вживанні кокаїну за результатами аналізів, взятих під час Вімблдонського турніру 2007 року. 4 січня 2008 була офіційно дискваліфікована ITF на два роки за вживання речовин на основі метаболіту кокаїну під час Вімблдону-2007. Сама Гінґіс заперечила вживання кокаїну.

У липні 2013 Мартіну Гінґіс уведено до Міжнародної зали тенісної слави[5].

У 2013 році Гінґіс оголосила нове повернення в теніс, цього разу тільки для гри в парному розряді та міксті. Повернення було успішним. Гінґіс виграла ще кілька турнірів Великого шолома в парі, піднялася на перший щабель парного рейтингу, завершила здобуття кар'єрного Великого шолома в міксті, стала срібною олімпійською медалісткою.

1980—1993: Перші кроки[ред. | ред. код]

Мартіна Гінґісова народилася в Кошицях (Чехословаччина) в тенісній родині: мати — чешка Мелані Моліторова (чеськ. Melanie Molitorová), батько — словацький угорець Кароль Хінгіс (угор. Károly Hingisz, словац. Karol Hingis) і була названа на честь Мартіни Навратілової. Мати була тенісисткою — мала 10 рейтинг у Чехословаччині.

Мартіна почала займатися спортом дуже рано. У 3 роки вона вперше стала на лижі, а в 5 років взяла участь у своєму першому тенісному турнірі під керівництвом своєї матері, що була також тренеркою Мартіни. Після розлучення й повторного шлюбу — Мелані з донькою, якій на той час було 7 років, переїжджають у Труббах (нім. Trubbach) — маленьке містечко на півночі Швейцарії.

Юніорська кар'єра була феєричною. У період з 1989 по 1993 Гінґіс незмінно перемагає на всіх чемпіонатах усередині Швейцарії, двічі виграє чемпіонат Європи та ряд міжнародних турнірів. У 1993 році Гінґіс перемагає на юніорському Roland Garros в особистому та парному розрядах і стає наймолодшою переможницею юніорських турнірів Великого шолома, відібравши рекорд у Дженніфер Капріаті. У 1994 році Гінґіс перемагає в юніорській частині Вімблдонського турніру і стає наймолодшою його переможницею у віці 13 років 276 днів. У цьому ж році вона виходить у фінал юніорського турніру US Open.

1994—2002: Професійна кар'єра[ред. | ред. код]

Професійною тенісисткою Гінґіс стає у 1994. Із цього часу починається її стрімке сходження до слави — вже під кінець року вона займає 87 рядок у рейтингу, а 12 червня 1995 входить до 20-ки найкращих тенісисток планети. Гінґіс зіграла перший матч професійно у тому ж турнірі, де її велика тезка Мартіна Навратілова оголосила про свою останню гру у кар'єрі.

8 червня 1996 року, вигравши разом із Геленою Суковою свій перший титул на турнірі Великого шолома в парі, Гінґіс стає наймолодшою переможницею Вімблдонського турніру за всю історію його проведення. У цьому ж році у Фільдерштадті вона виграє свій перший одиночний титул («Porsche Tennis Grand Prix») і займає 4 рядок у світовому рейтингу WTA.

1997 рік став для Гінґіс тріумфальним. Цього року вона грала в усіх фіналах турнірів Великого шолому і програла лише у фіналі Відкритого чемпіонату Франції Іві Майолі. Також вона одержала цього року 75 перемог і зазнала всього 5 поразок. Гінґіс ввійшла до історії тенісу після перемоги на Відкритому чемпіонаті Австралії, як наймолодша переможниця турнірів Великого шолома в одиночному розряді (у віці 15 років та чотири місяці)[6][7]. Перемога на Відкритому чемпіонаті Австралії в одиночному та парному розрядах і безпрограшна серія з 39 ігор на початку року дозволили Гінґіс завоювати перший рядок у світовій класифікації. Сталося це 31 березня 1997 року.

У 1998 році Гінґіс виграла всі чотири турніри Великого шолома в парі, встановивши в такий спосіб особистий рекорд. Вона також уперше в кар'єрі виграла підсумковий турнір WTA туру.

Курникова та Гінґіс

1999 ознаменував нові перемоги та досягнення, серед яких — третій поспіль одиночний і парний титули на Відкритому чемпіонаті Австралії, перші в кар'єрі виграші турнірів у Берліні та Монреалі, а також повернення першого місця в рейтингу WTA. Гінґіс у парі з Анною Курниковою перемагає в підсумковому турнірі WTA туру. В особистому ж розряді Гінґіс поступилася в фіналі Ліндсей Давенпорт.

У 2000 році Гінґіс вчергове виграла Pan Pacific Open, але програла на початку року кілька двобоїв Ліндсі Девенпорт, серед яких — фінал Відкритого чемпіонату Австралії, і на деякий час поступилася їй першим рядком у рейтингу WTA. Однак через місяць Гінґіс завоювала 29-ий титул у своїй кар'єрі і повернулася на перший рядок у світовому рейтингу WTA. У листопаді Гінґіс виграла головний трофей на підсумковому Chase Championships у Нью-Йорку — як в одиночному, так і у парному розрядах (у парі з Курниковою). І, в черговий раз, завершила сезон на першому рядку рейтингу.

Наступного року Гінґіс разом зі співвітчизником Роджером Федерером завойовує для Швейцарії престижний командний трофей — Кубок Гопмана. Вона також виграє три турніри в одиночному та один турнір у парному розряді. Травма на турнірі у Фільдерштадті (розрив зв'язки правої ноги) позбавляє Гінґіс можливості виступити на заключному змаганні року — підсумковому Чемпіонаті WTA у Мюнхені. Гінґіс переносить операцію зі зшивання зв'язок і втрачає лідерство у світовому рейтингу.

У 2002 році Гінґіс повертається після травми. На Відкритому чемпіонаті Австралії вона грає в обох фіналах: в одиночному поступається Дженніфер Капріаті, а в парі з Курниковою виграє свій дев'ятий турнір Великого шолому. Гінґісперемагає ще в трьох турнірах цього року в одиночному розряді та одному — парному. 14 жовтня Гінґіс займає 11 рядок у світовому рейтингу і вперше з 6 жовтня 1996 залишає десятку. У 2002 році Мартіна Гінґіс оголосила про закінчення тенісної кар'єри — після травми щиколоток, перенісши до цього кілька операцій. Залишивши теніс, стала коментаторкою на каналі Eurosport та австралійському спортивному каналі Channel 7.

2005—2007: Повернення[ред. | ред. код]

Турнір у Калькутті, 2006

Минуло майже три роки після оголошення про завершення кар'єри і у 2005 Гінґіс спробувала повернутися в теніс. Вона взяла участь у турнірі в Таїланді, але програла в першому ж колі німкені Марлен Вайнгартнер. Наприкінці того ж року оголосила, що, незважаючи на поразку на турнірі в Таїланді, вона знову повертається в теніс. З того моменту Гінґіс взяла участь у декількох турнірах, але першу перемогу в одиночному розряді змогла здобути лише на «Italian Open» 2006, де переступила рубіж у 500 перемог. Перший трофей після повернення Гінґіс здобула на Відкритому чемпіонаті Австралії у 2006, де вона перемогла, виступаючи з Магешом Бгупаті в міксті.

У січні 2007 року Хінгіс досягла чвертьфіналу Австралійського чемпіонату, але, як і 2006 року, програла Кім Клейстерс. У лютому швейцарка заявилася на турнірі в Токіо, який з успіхом виграла вп'яте і цим самим встановила рекорд цього турніру. У Дубаї Гінґіс програла у чвертьфіналі сербці Єлені Янкович, а на Індіан-Веллсі зазнала невдачі від Даніели Гантухової.

Мартіна в тенісному клубі «Селена» (Черкаси)

Згодом Гінґіс відмовилася від участі в турнірах у Чарльстоні та Римі — через сильні болі у спині. Була надія на те, що вона заявиться на чемпіонат у Франції, але тенісистка не змогла повністю відновитися, тому наступним турніром, у якому вона взяла участь, став Вімблдон.

На Вімблдоні швейцарка, як і попереднього року, зазнала невдачі вже в третьому колі. Цього разу вона програла Лорі Гренвіл — 4:6, 2:6. Після цього Гінґіс взяла тривалу відпустку для підготовки до Відкритого чемпіонату США, на якому спромоглася вийти у третє коло.

11 жовтня 2007 Гінґіс офіційно, через представників організаторів WTA-туру, повідомила [8][9] про відмову від участі в престижному турнірі в Цюриху та дострокове завершення сезону 2007, назвавши головною причиною невиліковну травму стегна.

1 листопада 2007 у Цюриху (Швейцарія) Гінґіс провела пресконференцію, де повідомила[10] про остаточне завершення кар'єри тенісистки. Однією з причин, що змусила її зібрати пресконференцію, стало те, що організатори Вімблдонського турніру звинуватили Гінґіс у вживанні кокаїну. «Я дуже засмучена і сердита», — повідомила вона, ледве стримуючи сльози, «Я напевно невинна і присягаю, що ніколи не пробувала кокаїн». Лері Скот, керівник WTA-туру, зауважив [11], що повідомлення про вживання кокаїну Мартіною Гінґіс не є офіційними даними і про це він вперше почув від самої Гінґіс.

5 листопада 2007 Мартіна Гінґіс приїхала в Україну за запрошенням Федерації тенісу України і народного депутата України Павла Костенка. Вона відвідала в Черкасах тенісний клуб «Селена» і як туристка «поблукала» по Києву.

19 листопада офіційно була знята з рейтингу WTA, за власним бажанням.

Тести «А» і «В» (№ 3003444) сечі, які взяли в Гінґіс після третього кола Вімблдонського турніру (29.07.2007), показали позитивний результат на метаболіт кокаїну. Кокаїн і його метаболіти входять до переліку заборонених WADA у 2007 році речовин і тому також заборонені тенісною антидопінговою програмою. Виходячи з цього, 11 і 12 грудня 2007 в Лондоні після слухань Міжнародна федерація тенісу визнала Гінґіс винною у вживанні кокаїну. Гінґіс відразу подала апеляцію до ITF на це рішення, але 4 січня 2008 апеляційний комітет лише підтвердив[12] винність тенісистки. Дискваліфікація швейцарки стартувала 1 жовтня 2007. Гінґіс також повинна віддати призові, які вона заробила під час Вімблдонського турніру і всіх наступних турнірів (загальна сума становить приблизно $129,481). Також Гінґіс автоматично дискваліфікували з WTA[13].

Гінґіс має власну версію того, що сталося. Результати розслідування, яке було проведено за її проханням групою незалежних експертів та детективів, показали, що проби тенісистки були свідомо зіпсовані в антидопінговій лабораторії WTA Tour. За думкою її адвокатів, скандал стався після того, як Гінґіс відмовилася від багатомільйонного рекламного проекту, який готувався спеціально під неї. Втративши декілька мільйонів рекламних грошей, тенісні боси нібито в помсту вирішили провчити норовливу спортсменку за допомогою найдієвішої зброї — позитивний допінг-тест.[14]

Після скандалу (2008—2010)[ред. | ред. код]

Знову після допінгового скандалу Гінґіс з'явилася на корті тенісного турніру в Ліверпулі 13 червня 2008 де вона зіграла показовий матч[15] проти Яни Новотної і здобула перемогу з рахунком 6-3, 6-4. Цей турнір проходив з 10 по 15 червня і не був офіційною частиною WTA-туру.

У 2009 Гінґіс взяла участь у танцювальному конкурсі BBC «Танці із зірками». Цей конкурс для неї не був дуже успішним, бо вже у перший тиждень після виконання вальсу і румби залишила змагання.

На початку 2010 року весь тенісний світ заговорив про можливе нове повернення Гінґіс у світ професійного тенісу. В кількох інтерв'ю, в лютому-березні 2010 року Гінґіс підтвердила[16] ці наміри і взяла зобов'язання про повернення принаймні у парні змагання. 5 травня 2010 пройшло повідомлення[17] про возз'єднання зі своїм давнім партнером по грі Анною Курніковою, яка не брала участі в жодних тенісних змаганнях протягом останніх семи років. Мартіна й Анна заявилися на тенісні турніри, які передували Вімблдону. Анна на парний турнір — the Invitational Ladies Doubles, Гінґіс на ICAP Liverpool International. Однак їхні ігри не показали достатньої якості і на Вімблдонські змагання вони не заявилися. Водночас із цим Гінґіс заявила, що вертатися у Тур вона не збирається, бо вже верталася і це було дуже кумедно. Але 9 вересня 2010 року[18] Гінґіс підписала новий багаторічний контракт із фірмою Yonex, всесвітньо відомим своїм тенісним обладнанням, та зіграла виставковий матч з Курніковою на Відкритому чемпіонаті США проти Пета Кеша та Матса Віландера, що свідчило про її майбутнє повернення.

У березні 2013 року було оголошено, що Мартіна Гінґіс обрана членом Міжнародної тенісної зали слави.

Нове повернення[ред. | ред. код]

У 2013 Мартіна Гінґіс оголосила, що повертається в теніс і буде грати тільки в парному розряді. В січні 2015 року вона з Леандером Паесом виграла ще один турнір Великого шолома — Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу 2015 у міксті. У червні-липні 2015 року вона виграла Вімблдонський турнір у парному розряді разом з індійською тенісисткою Санєю Мірзою. Крім того, разом із Леандером Паесом Гінґіс здобула перемогу на цьому турнірі також у міксті.

Пара Мартіна Гінґіс та Саня Мірза на початку 2015 року очолили парний рейтинг WTA. На Відкритому чемпіонаті США 2015 Гінґіс здобула ще два титули: в парному розряді разом із Мірзою та у міксті разом із Леандером Паесом.

На Відкритому чемпіонаті Австралії 2016 Гінґіс та Мірза виграли третій шолом поспіль. На Відкритому чемпіонаті Франції 2016 року Гінґіс з Леандером Паесом виграли мікст, але пара Гінґіс-Мірза не змогла заволодіти одночасно всіма титулами Великого шолома.

Виступаючи за збірну Швейцарії в кубку Девіса проти збірної Польщі, Гінґіс грала також у одиночному розряді, мабуть, з наміром увійти до олімпійської збірної своєї країни, для чого представництво в кубку Девіса є обов'язковим. На Олімпіаді 2016 року в Ріо-де-Жанейро Гінґіс у парі з Тімеєю Бачинські виборола срібні медалі, поступившись парі росіянок Катерина Макарова / Олена Весніна[19].

У кінці 2016 року пара Гінґіс/Мірза розійшлася. Гінґіс почала шукати нову партнерку. Гра з Коко Вандевей успіхів не принесла, і Гінґіс утворила тандем з досвідченою Чжань Юнжань із Тайваною. Першу перемогу нова пара здобула на турнірі в Індіан-Веллс.

Новий титул Великого шолома підкорився Гінґіс на Вімблдоні-2017, де вона виграла мікст з англійським тенісистом Джеймі Маррей. На US Open 2017 Гінґіс здобула ще два титули Великого шолома — у жіночному парному розряді разом з Чжань Юнжань та в міксті разом із Джеймі Маррі.

На початку жовтня 2017 року Гінґіс повернулася на першу сходинку парного рейтингу WTA. 28 жовтня 2017 року на чемпіонаті WTA у Сінгапурі Гінґіс втретє оголосила завершення кар'єри.

Стиль гри[ред. | ред. код]

Мартіна Гінґіс грала і грає в так званий тактичний теніс, прораховуючи на перед кроки суперниці. На відміну від багатьох жінок, які грають в захисній манері, дещо підрізаним захисним ударом, Гінґіс однаково б'є потужно як справа, так і зліва (дворучний удар). Якщо вимушували обставини, то може зіграти однією рукою.

Відсоток перших подач Гінґіс — точні. Гінґіс володіє хльостким рухом в завершальній фазі удару. До того ж дуже рідко робить більше трьох подвійних помилок.

Удари з відскоку Гінґіс виконує за висхідною, стрімко атакуючи м'яч, підвищуючи швидкість і не даючи суперниці оговтатися. Але проблема Гінґіс полягає в тому, що під час довгих розіграшах очка вона «підсідла»: не встигала за м'ячем, жмакала закінчення удару і частіше починала помилятися. Хоча в цілому удар справа агресивний і щільний.

Удар зльоту дуже впевнений. Гінґіс дуже часто використовує цей прийом, б'ючи точнісінько в лінію або за п'ять сантиметрів від неї в полі, що дозволяло збити темп гри.

Гінґіс охоче використовує зворотний крос. Цим елементом вона володіє на відмінно. Діє хоробро, а інколи непомірно ризикує.

Пересування Маріни на корті відбувається дуже плавно, безшумно і непомітно — без зайвих рухів. Але інколи злагоджений механізм дає збої і тенісистка не витягує фізично.

Гінґіс — універсальна гравчиня, яка полюбляє грати в атакувальній манері «подача — вихід до сітки»

Тенісистку відрізняє уміння додати в критичній ситуації, але водночас на декількох іграх можна було спостерігати нестачу концентрації. Коли вона починала себе жаліти на корті, матч можна було вважати проваленим. Вона завжди йшла на поводу власного настрою. Гінґіс дуже полюбляла суперниць, які робили їй виклики по грі. І чим активніша була протидія, тим більше бажання її здолати.

Мати тенісистки Мелані Молітор з дитинства готувала Мартіну до гри на всіх покриттях, в чому безумовно мала успіх. Гінґіс впевнено грає на гарді, ґрунті та траві.

У популярній культурі[ред. | ред. код]

Про Мартіну Гінґіс знятий документальний фільм «Мартіна Друга» («Martina II»), що містить інтерв'ю з нею, а також описує її шлях у тенісі і перемоги на різних турнірах.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Незадовго до нового 2007 року Гінґіс оголосила заручини із чеським тенісистом Радеком Штепанеком. У серпні 2007 представник ATP-туру Стівен Даккітт на турнірі АТП серії «Masters» у Монреалі повідомив, що Радек Штепанек та Мартіна Гінґіс вирішили розлучитися й не одружуватися[20].[21] Зустрічалася з українським бізнесменом, головою Федерації кінного спорту України Олександром Онищенком[14][22]. У березні 2010 Гінґіс заявила про шлюб із цюрихським адвокатом Андреасом Б'єрі[23], але згодом пара розірвала відносини[24]. У грудні 2010 року Гінґіс одружилася з французьким вершником, що змагається у конкурі, Тібо Гутіном. Розлучилася через три роки[25]. На Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро у липні 2016 року, почала стосунки з лікарем збірної Швейцарії Гаральдом Ліманном. 20 липня 2018 року одружилася з ним[26].

Мартіна Гінґіс на власні кошти утримує дитячий дім у Чехії, фінансує ряд екологічних організацій.

Розмовляє англійською, німецькою, французькою, словацькою мовами.

Фінальні матчі турнірів Великого шолома[ред. | ред. код]

Переможні фінали (5)[ред. | ред. код]

Рік Турнір Опонент Рахунок матчу
1997 Australian Open Франція П'єрс Марі 6-2, 6-2
1997 Wimbledon Чехія Яна Новотна 2-6, 6-3, 6-3
1997 U.S. Open США Вінус Вільямс 6-0, 6-4
1998 Australian Open (2) Іспанія Кончіта Мартінес 6-3, 6-3
1999 Australian Open (3) Франція Амелі Моресмо 6-2, 6-3

Програні фінали (7)[ред. | ред. код]

Рік Турнір Переможець Рахунок матчу
1997 French Open Хорватія Іва Майолі 6-4, 6-2
1998 U.S. Open США Ліндсі Девенпорт 6-3, 7-5
1999 French Open (2) Німеччина Штеффі Граф 4-6, 7-5, 6-2
1999 U.S. Open (2) США Серена Вільямс 6-3, 7-6
2000 Australian Open США Давенпорт Ліндсей 6-1, 7-5
2001 Australian Open (2) США Дженніфер Капріаті 6-4, 6-3
2002 Australian Open (3) США Капріаті Дженніфер 4-6, 7-6, 6-2

Всі одиночні титули WTA Tour та ITF Circuit[ред. | ред. код]

Legend (Одиночні)
І категорія (17)
ІІ категорія (15)
ІІІ категорія (4)
IV категорія(0)
Тітули великого шолому (5)
Чемпіонат WTA Tour (2)
ITF Circuit (2)
# Дата Турнір Покриття Опонент у фіналі Рахунок
1. 1993-10-24 Ланґенталь, Швейцарія Килим Франція Софі Жорже 2-6, 7-5, 7-6(4)
2. 1996-03-10 Простейов, Чехія Тверде Австрія Паулюс Барбара 6-1, 6-4
3. 1996-10-13 «Porsche Tennis Grand Prix», Фільдерштадт, Німеччина Килим Німеччина Анке Губер 6-2, 3-6, 6-3
4. 1996-11-10 «Silicon Valley Classic», Окленд, США Килим США Моніка Селеш 6-2, 6-0
5. 1997-01-12 «Sydney International», Сідней, Австралія Тверде США Дженніфер Капріаті 6-1, 5-7, 6-1
6. 1997-01-25 «Australian Open», Мельбурн, Австралія Тверде Франція Марі П'єрс 6-2, 6-2
7. 1997-02-02 «Toray Pan Pacific Open», Токіо, Японія Килим Німеччина Штеффі Граф відмова
8. 1997-02-16 «Open GDF Suez», Париж, Франція Килим Німеччина Анке Губер 6-3, 3-6, 6-3
9. 1997-03-30 «Мастерс Маямі», Кі-Біскейн, США Тверде США Моніка Селеш 6-2, 6-1
10. 1997-04-06 «Volvo Car Open», Гілтон-Гед-Айленд, США Ґрунт США Моніка Селеш 3-6, 6-3, 7-6(5)
11. 1997-07-06 «Вімблдон», Велика Британія Трава Чехія Яна Новотна 2-6, 6-3, 6-3
12. 1997-07-27 «Bank of the West Classic» Стенфорд, США Тверде Іспанія Кончіта Мартінес 6-0, 6-2
13. 1997-08-03 «Southern California Open», Сан-Дієґо, США Тверде США Моніка Селеш 7-6(4), 6-4
14. 1997-09-07 «US Open», Нью-Йорк, США Тверде США Вінус Вільямс 6-0, 6-4
15. 1997-10-12 «Porsche Tennis Grand Prix», Фільдерштадт, Німеччина Килим США Ліза Реймонд 6-2, 6-4
16. 1997-11-16 «Advanta Championships of Philadelphia»[en], Філадельфія, США Килим США Ліндсі Девенпорт 7-5, 6-7(7), 7-6(4)
17. 1998-01-31 «Australian Open», Мельбурн, Австралія Тверде Іспанія Кончіта Мартінес 6-3, 6-3
18. 1998-03-15 «Мастерс Індіан-Веллс», Індіан-Веллс, США Тверде США Ліндсі Девенпорт 6-3, 6-4
19. 1998-05-04 Гамбург, Німеччина Ґрунт Чехія Яна Новотна 6-3, 7-5
20. 1998-05-17 «Мастерс Рим», Рим, Італія Ґрунт США Вінус Вільямс 6-3, 2-6, 6-3
21. 1998-11-22 «WTA Tour Championships», Нью-Йорк, США Килим США Ліндсі Девенпорт 7-5, 4-6, 6-4, 6-2
22. 1999-01-30 «Australian Open», Мельбурн, Австралія Тверде Франція Амелі Моресмо 6-2, 6-3
23. 1999-02-07 «Toray Pan Pacific Open», Токіо, Японія Килим ПАР Аманда Кетцер 6-2, 6-1
24. 1999-04-04 «Volvo Car Open», Гілтон-Гед-Айленд, США Ґрунт Росія Анна Курнікова 6-4, 6-3
25. 1999-05-16 «German Open», Берлін, Німеччина Ґрунт Франція Жулі Алар-Декюжі 6-0, 6-1
26. 1999-08-08 «Southern California Open», Сан-Дієґо, США Тверде США Вінус Вільямс 6-4, 6-0
27. 1999-08-22 «Мастерс Канада», Торонто, Канада Тверде США Моніка Селеш 6-4, 6-4
28. 1999-10-10 «Porsche Tennis Grand Prix», Фільдерштадт, Німеччина Килим Франція Марі П'єрс 6-4, 6-1
29. 2000-02-06 «Toray Pan Pacific Open», Токіо, Японія Килим Франція Тестю Сандрін 6-3, 7-5
30. 2000-04-02 «Мастерс Маямі», Кі-Біскейн, США Тверде США Ліндсі Девенпорт 6-3, 6-2
31. 2000-05-07 Гамбург, Німеччина Ґрунт Іспанія Аранча Санчес Вікаріо 6-3, 6-3
32. 2000-06-25 «Rosmalen Grass Court Championships» Гертоґенбос, Нідерланди Трава Румунія Руксандра Драгомір 6-2, 3-0 відм.
33. 2000-08-20 «Мастерс Канада», Монреаль, Канада Тверде США Серена Вільямс 0-6, 6-3, 3-0 відм.
34. 2000-10-08 «Porsche Tennis Grand Prix», Фільдерштадт, Німеччина Килим Бельгія Кім Клейстерс 6-0, 6-3
35. 2000-10-15 «Zurich Open», Цюрих, Швейцарія Тверде США Ліндсі Девенпорт 6-4, 4-6, 7-5
36. 2000-10-29 Москва, Росія Килим Росія Курникова Анна 6-3, 6-1
37. 2000-11-19 «WTA Tour Championships», Нью-Йорк, США Килим США Моніка Селеш 6-7(5), 6-4, 6-4
38. 2001-01-08 «Sydney International», Сідней, Австралія Тверде США Ліндсі Девенпорт 6-3, 4-6, 7-5
39. 2001-02-18 «Qatar Ladies Open», Доха, Катар Тверде Франція Тестю Сандрін 6-3, 6-2
40. 2001-02-25 «Dubai Tennis Championships», Дубаї, ОАЕ Тверде Франція Наталі Тозья 6-4, 6-4
41. 2002-01-13 «Sydney International», Сідней, Австралія Тверде США Меган Шонессі 6-2, 6-3
42. 2002-02-03 «Toray Pan Pacific Open», Токіо, Японія Килим США Моніка Селеш 7-6(6), 4-6, 6-3
43. 2006-05-21 «Мастерс Рим», Рим, Італія Ґрунт Росія Дінара Сафіна 6-2, 7-5
44. 2006-09-24 «Sunfeast Open», Калькутта, Індія Килим Росія Ольга Пучкова 6-0, 6-4
45. 2007-02-04 «Toray Pan Pacific Open», Токіо, Японія Килим Сербія Ана Іванович 6-4, 6-2

Виступи на турнірах Великого шолома[ред. | ред. код]

Австралія Франція Вімблдон США WTA Чемпіонат
1995 2 раунд 3 раунд 1 раунд 4 раунд -
1996 1/4 фінал 3 раунд 4 раунд 1/2 фінал Фінал
1997 Перемога Фінал Перемога Перемога 1/4 фінал
1998 Перемога 1/2 фінал 1/2 фінал Фінал Перемога
1999 Перемога Фінал 1 раунд Фінал Фінал
2000 Фінал 1/2 фінал 1/4 фінал 1/2 фінал Перемога
2001 Фінал 1/2 фінал 1 раунд 1/2 фінал -
2002 Фінал - - 4 раунд -
2006 1/4 фінал 1/4 фінал 3 раунд 2 раунд 1 раунд
2007 1/4 фінал - 3 раунд 3 раунд -

Всі титули WTA Tour та ITF Circuit в парному розряді[ред. | ред. код]

Legend (Пари)
I категорія (13)
II категорія (13)
III категорія (0)
IV категорія (0)
Великий шолом (9)
Чемпіонат WTA Туру (2)
ITF Circuit (1)
# Дата Турнір Покриття Партнер Опоненти по фіналу Рахунок
1. 5 березня 1995 Простейов, Чехія Гард (з) Чехія Петра Лангрова Чехія Єва Меліхаров
Польща Катаржина Теодорович 		7-6, 6-2
2. 7 травня 1995 «Porsche Tennis Grand Prix», Гамбург, Німеччина Ґрунт США Джиджі Фернандес Іспанія Кончіта Мартінес
Аргентина Патрісія Тарабіні 		6-2, 6-3
3. 7 липня 1996 Wimbledon, Велика Британія Трава Чехія Гелена Сукова США Мередіт МакГарт
Латвія Лариса Нейланд 		5-7, 7-5, 6-1
4. 20 жовтня 1996 Цюрих, Швейцарія Килим Чехія Гелена Сукова США Ніколь Ардент
Білорусь Наташа Звєрєва 		7-5, 6-4
5. 26 січня 1997 Australian Open, Мельбурн Гард Білорусь Наташа Звєрєва США Ліндсі Девенпорт
США Ліза Реймонд 		6-2, 6-2
6. 16 лютого 1997 Париж, Франція Килим Чехія Гелена Сукова Франція Александра Русаї
Італія Ріта Гранте 		6-3, 6-0
7. 6 квітня 1997 «Volvo Car Open», Гілтон-Гед-Айленд, США Ґрунт США Мері Джо Фернандес США Ліндсей Давенпорт
Чехія Яна Новотна 		7-5, 4-6, 6-1
8. 27 липня 1997 Стенфорд, США Гард США Ліндсей Давенпорт Іспанія Кончіта Мартінес
Аргентина Патрісія Тарабіні 		6-1, 6-3
9. 3 серпня 1997 Сан-Дієго, США Гард Іспанія Аранча Санчес Вікаріо США Амі Фрайзер
США Кімберлі По 		6-3, 7-5
10. 28 вересня 1997 Лейпциг, Німеччина Килим Чехія Яна Новотна Індія Яюк Басукі
Чехія Гелена Сукова 		6-2, 6-2
11. 12 жовтня 1997 Фільдерштадт, Німеччина Гард (i) Іспанія Аранча Санчес-Вікаріо США Ліндсей Давенпорт
Чехія Яна Новотна 		7-6, 3-6, 7-6
12. 19 жовтня 1997 Цюрих, Швейцарія Килим Іспанія Аранча Санчес-Вікаріо Латвія Лариса Нейланд
Чехія Гелена Сукова 		4-6, 6-4, 6-1
13. 18 січня 1998 Сідней, Австралія Гард Чехія Гелена Сукова США Катріна Адамс
США Мередіт МакГарт 		6-1, 6-2
14. 1 лютого 1998 Australian Open, Мельбурн Гард Хорватія Мір'яна Лучич США Ліндсей Давенпорт
Білорусь Наташа Зверєва 		6-4, 2-6, 6-3
15. 8 лютого 1998 Токіо, Японія Килим Хорватія Мірьяна Льючіч США Ліндсей Давенпорт
Білорусь Наташа Зверєва 		7-5, 6-4
16. 29 березня 1998 Маямі, США Гард Чехія Яна Новотна Іспанія Аранча Санчес-Вікаріо
Білорусь Наташа Зверєва 		6-2, 3-6, 6-3
17. 7 червня 1998 French Open, Париж Ґрунт Чехія Яна Новотна США Ліндсей Давенпорт
Білорусь Наташа Зверєва 		6-1, 7-6
18. 5 липня 1998 Wimbledon, Велика Британія Трава Чехія Яна Новотна США Ліндсей Давенпорт
Білорусь Наташа Зверєва 		6-3, 3-6, 8-6
19. 16 серпня 1998 Лос-Анджелес Гард Чехія Гелена Сукова Таїланд Тамарін Танасуган
Україна Олена Татаркова 		6-4, 6-2
20. 23 серпня 1998 Монреаль, Канада Гард Чехія Яна Новотна Індія Яюк Басукі
Нідерланди Каролін Віс 		6-3, 6-4
21. 13 вересня 1998 US Open, Нью-Йорк Гард Чехія Яна Новотна США Ліндсей Давенпорт
Білорусь Наташа Зверєва 		6-3, 6-3
22. 31 січня 1999 Australian Open, Мельбурн Гард Росія Анна Курнікова США Ліндсей Давенпорт
Білорусь Наташа Зверєва 		7-5, 6-3
23. 14 березня 1999 Індіан-Веллс, США Гард Росія Анна Курнікова США Мері Джо Фернандес
Чехія Яна Новотна 		6-2, 6-2
24. 28 березня 1999 Маямі, США Гард Чехія Яна Новотна США Мері Джо Фернандес
США Моніка Селеш 		6-0, 4-6, 7-6
25. 9 травня 1999 Рим, Італія Ґрунт Росія Анна Курнікова Франція Александра Фусаї
Франція Наталі Тозья 		6-2, 6-2
26. 20 червня 1999 Істбурн, Велика Британія Трава Росія Анна Курнікова Чехія Яна Новотна
Білорусь Наташа Зверєва 		6-4, retired
27. 21 листопада 1999 Нью-Йорк Килим Росія Анна Курнікова Іспанія Аранча Санчес-Вікаріо
Латвія Лариса Нейланд 		6-4, 6-4
28. 6 лютого 2000 Токіо, Японія Килим Франція Марі П'єрс Франція Александра Фусаї
Франція Наталі Тозья 		6-4, 6-1
29. 11 червня 2000 French Open, Париж Ґрунт Франція Мері Пірс Іспанія Вірхінія Руано Паскуаль
Аргентина Паола Суарес 		6-2, 6-4
30. 20 серпня 2000 Монреаль, Канада Гард Франція Наталі Тозья Франція Джулі Галард
Японія Суґіяма Ай 		6-3, 3-6, 6-4
31. 8 жовтня 2000 Фільдерштадт, Німеччина Гард (i) Росія Анна Курнікова Іспанія Аранча Санчес-Вікаріо
Австрія Барбара Шетт 		6-4, 6-2
32. 15 жовтня 2000 Цюрих, Швейцарія Килим Росія Анна Курнікова США Кімберлі По
Франція Анна-Гаел Сідор 		6-3, 6-4
33. 12 листопада 2000 Філадельфія, США Килим Росія Анна Курнікова США Ліза Реймонд
Австралія Ренне Стаббс 		6-2, 7-5
34. 19 листопада 2000 Нью-Йорк Килим Росія Анна Курнікова США Ніколь Ардент
Нідерланди Манон Боллеграф 		6-2, 6-3
35. 7 жовтня 2001 Москва, Росія Килим Росія Анна Курнікова Росія Олена Дементьєва
Росія Ліна Краснокутська 		7-6, 6-3
36. 27 січня 2002 Australian Open, Мельбурн Гард Росія Анна Курнікова Словаччина Даніела Гантухова
Іспанія Аранча Санчес Вікаріо 		6-2, 6-7, 6-1
37. 5 травня 2002 Гамбург, Німеччина Ґрунт Австрія Барбара Шетт Словаччина Даніела Гантухова
Іспанія Аранча Санчес Вікаріо 		6-1, 6-1
38. 3 березня 2007 Доха, Катар Гард Росія Марія Кириленко Угорщина Агнеш Шавай
Чехія Владимира Ухлорова 		6-1, 6-1

Виступи на турнірах[ред. | ред. код]

Наведена нижче таблиця допомагає розшифрувати умовні позначення в таблиці виступів тенісиста.

Умовні позначення виступів
В/У Відношення виграшів до участі на турнірах В-П Виграш-Поразка
ТН Турнір не проводився Н Тенісист не брав участі
КР програв у кваліфікаційному турнірі #Р попередні раунди турніру
ЧФ тенісист досяг чвертьфіналу ПФ тенісист досяг півфіналу
Ф тенісист програв у фіналі Ч Чемпіон турніру
Турнір 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 В/У В-П
Australian Open Н 2р ЧФ Ч Ч Ч Ф Ф Ф Н Н Н ЧФ ЧФ 3 / 10 52-7
French Open Н 3р 3р Ф ПФ Ф ПФ ПФ Н Н Н Н ЧФ Н 0 / 8 35-8
Wimbledon Н 1р 4р Ч ПФ 1р ЧФ 1р Н Н Н Н 3р 3р 1 / 9 23-8
US Open Н 4р 1/2 Ч Ф Ф ПФ ПФ 4р Н Н Н 2р 3р 1 / 10 43-9
ВШ В/У 0 / 0 0 / 4 0 / 4 3 / 4 1 / 4 1 / 4 0 / 4 0 / 4 0 / 2 0 / 0 0 / 0 0 / 0 0 / 4 0 / 3 5 / 37 -
ВШ В-П 0-0 6-4 14-4 27-1 23-3 19-3 20-4 16-4 9-2 0-0 0-0 0-0 11-4 8-3 - 153-32
Чемпіонат WTA Н Н Ф ЧФ Ч Ф Ч Н Н Н Н Н RR Н 2 / 6 16-5
Токіо Н Н ПФ Ч Ф Ч Ч Ф Ч Н Н Н Ф Ч 5 / 9 32-4
Індіан-Веллс Не I кат. Н Н Ч ЧФ Ф ПФ Ф Н Н Н ПФ 4р 1 / 7 27-6
Кі-Біскейн Н Н 2р Ч ПФ ПФ Ч ПФ ЧФ Н Н Н 3р 3р 2 / 9 29-7
Чарльстон Н Н 2р Ч Н Ч Н Ф Н Н Н Н Н Н 2 / 4 15-2
Берлін Н 2р 2р Н ЧФ Ч ПФ ПФ Н Н Н Н ЧФ 3р 1 / 8 19-7
Рим Н Н Ф Н Ч ПФ Н ПФ Н Н Н Н Ч Н 2 / 5 21-3
Сан Дієґо Не I кат. Н Н ЧФ 3р 0 / 2 3-2
Монреаль/Торонто Н 3р Н Н ПФ Ч Ч Н ЧФ Н Н Н Ф Н 2 / 6 21-4
Москва Не I кат. Н Н Н Ч ЧФ 1р Н Н Н Н Н 1 / 3 5-2
Цюрих 2р 2р Ф ЧФ Н Ф Ч Н Н Н Н Н ЧФ Н 1 / 7 16-6
Філадельфія Н 2р Не I кат. ТН Не I кат. ТН 0 / 1 1-1
Виступів на турнірах 4 13 18 17 18 20 20 18 12 0 0 1 20 14 - 175
Виступів у фіналі 0 1 5 13 7 13 13 6 4 0 0 0 4 2 - 68
Чемпіонства 0 0 2 12 5 7 9 3 2 0 0 0 2 1 - 43
В-П на гарді 2-1 7-5 15-5 38-1 32-8 41-7 43-6 39-7 28-8 0-0 0-0 0-1 28-14 17-11 - 290-74
В-П на ґрунті 0-0 7-3 10-5 11-1 16-2 19-2 12-2 17-5 2-1 0-0 0-0 0-0 14-3 1-1 - 109-25
В-П на траві 0-0 0-1 3-1 7-0 5-1 0-1 7-1 0-1 0-0 0-0 0-0 0-0 2-1 2-1 - 26-8
В-П на килимі 3-2 4-3 18-5 15-3 8-2 11-3 15-1 4-2 4-1 0-0 0-0 0-0 9-1 4-0 - 95-23
В-П (загальна) 5-3 18-12 46-16 71-5 61-13 71-13 77-10 60-15 34-10 0-0 0-0 0-1 53-19 24-13 - 520-130
Від % 63% 60% 74% 93% 82% 85% 89% 80% 77% - - 0% 74% 65% - 80%
Підсумковий рейтинг 87 16 4 1 2 1 1 4 10 - - - 7 19 - -

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Player Profile // WTA website
  2. ↑ Olympedia — 2006.
  3. ↑ Колишня перша ракетка повертається до великого тенісу. [Архівовано 9 липня 2020 у Wayback Machine.] Урядовий кур'єр, 18 липня 2013
  4. ↑ 22-річна Мартіна Гінґіс – відома швейцарська тенісистка – планує піти з великого спорту [Архівовано 9 липня 2020 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода.
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 15 липня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ 15-річна американка перемогла на Australian Open чинну чемпіонку турніру. glavcom.ua. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 9 липня 2020.
  7. ↑ Марта Костюк: історія злету 15-річної української сенсації. [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] ВВС, 15 січня 2018
  8. ↑ Yahoo! sports[недоступне посилання](англ.)
  9. ↑ BBC SPORT : Tennis : Injured Hingis ends season early [Архівовано 13 жовтня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
  10. ↑ Повідомлення на Yachoo [Архівовано 3 листопада 2007 у Wayback Machine.](англ.)
  11. ↑ Повідомлення Лері Скота про вживання кокаїну Мартіною. Архів оригіналу за 4 листопада 2007. Процитовано 2 листопада 2007.
  12. ↑ Decision in the case of Martina Hingis [Архівовано 5 січня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 січня 2008. Процитовано 4 січня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ а б Когда улетают аисты и появляются жеребцы [Архівовано 4 грудня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. ↑ Мартіна зіграла у Ліверпулі [Архівовано 9 березня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
  16. ↑ Martina Hingis confirmed for Nottingham Masters event [Архівовано 26 березня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
  17. ↑ Martina Hingis & Anna Kournikova to return to Wimbledon [Архівовано 21 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
  18. ↑ Hingis extends agreement with Yonex racquets[недоступне посилання] (англ.)
  19. ↑ Олімпіада в Ріо, день дев’ятий [Архівовано 9 липня 2020 у Wayback Machine.]. Радіо Свобода
  20. ↑ Simon Cambers (11 серпня 2007). Tennis-Hingis and Štěpánek split up. Reuters. Архів оригіналу за 27 грудня 2008. Процитовано 9 липня 2020.(англ.)
  21. ↑ TENNIS.com - The Official Site of TENNIS Magazine [Архівовано 12 вересня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
  22. ↑ Олександр Онищенко погуляв з Мартіною Гінґіс на курорті. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
  23. ↑ Martina Hingis hat sich verlobt. blick.ch. 5 березня 2010. Архів оригіналу за 2 травня 2010. Процитовано 15 березня 2010. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=ano (довідка)
  24. ↑ Martina Hingis breaks off engagement with Andreas Bieri. tennisgrandstand.com. 13-04-2010. Архів оригіналу за 17-04-2010. Процитовано 5-6-2010. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=ano (довідка)
  25. ↑ Martina Hingisová: Co se o ní většinou neví k. Revue.idnes.cz. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 18 квітня 2022.
  26. ↑ Martina Hingis marries her former physician. India Today. 21 липня 2018. Архів оригіналу за 2 вересня 2019. Процитовано 9 липня 2020.(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Martina Hingis
Нагороди
Попередник:
Барбара Гееб 		Швейцарія Спортсменка року Швейцарії
1997 		Наступник:
Наташа Бадманн
Аматорська ера
Відкрита ера
Аматорська ера
Відкрита ера
Аматорська ера
Відкрита ера
Аматорська ера
Національний
Міжнародний
Відкрита ера