Мартін Гросс — Вікіпедія

Мартін Гросс
нім. Martin Groß
Народився	15 квітня 1911; Франкфурт-на-Майні
Помер	1 березня 1984 (72 роки); Оснабрюк
Військове звання	Оберштурмбаннфюрер
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку	Спортивний знак СА
	Нагрудний знак «За танкову атаку»
	; ; ;

Мартін Гросс (нім. Martin Groß; 15 квітня 1911, Франкфурт-на-Майні — 1 березня 1984, Оснабрюк) — німецький офіцер, оберштурмбаннфюрер СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

1 лютого 1931 року вступив в НСДАП (квиток №454 840) і СС (посвідчення №6 684). У складі «Лейбштандарту» брав участь в окупації Судетської області, Польській і Французькій кампаніях, а також німецько-радянської війни. Був неодноразово поранений. В 1943 році командував 2-м батальйоном 1-го танкового полку СС 1-ї танкової дивізії СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер». Відзначився у боях під Харковом і Курськом. З 8 серпня по вересень 1944 року — командир танкової бригади СС «Гросс». З початку 1945 року командував 12-м танковим полком СС 12-ї танкової дивізії СС «Гітлер'югенд». В травні 1945 року взятий в полон американськими військами.

Звання[ред. | ред. код]

Анвертер СС (1 лютого 1931)
Манн СС (1931)
Унтерштурмфюрер СС (10 березня 1935)
Оберштурмфюрер СС (9 листопада 1936)
Гауптштурмфюрер СС (30 січня 1940)
Штурмбаннфюрер військ СС (30 січня 1943)
Оберштурмбаннфюрер військ СС (9 листопада 1944)

Нагороди[ред. | ред. код]

Почесний кут старих бійців
Йольський свічник (16 грудня 1945)
Кільце «Мертва голова»
Почесна шпага рейхсфюрера СС
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі
Мотоспортивний знак в сріблі
Спортивний знак СА в сріблі
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі
Медаль «За вислугу років у СС» 4-го, 3-го і 2-го ступеня (12 років)
Залізний хрест
- 2-го класу (1 жовтня 1939)
- 1-го класу (20 липня 1940)
Штурмовий піхотний знак в бронзі (жовтень 1940)
Орден «За хоробрість» 3-го ступеня, 1-й клас (Болгарія)
Орден Корони Румунії, офіцерський хрест (16 липня 1942)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Нагрудний знак «За танкову атаку» в сріблі
Німецький хрест в золоті (28 березня 1943)
Лицарський хрест Залізного хреста (22 липня 1943)
Нагрудний знак «За поранення» в золоті

Література[ред. | ред. код]

Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — ISBN 978-5-9955-0081-0
Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
MOONEY, PETER, Waffen-SS Knights and their Battles, Schiffer Publishing, Ltd, 2010.
Federl, C., Die Ritterkreuzträger der Deutschen Panzerdivisionen 1939-1945, VDM Heinz Nickel, Zweibrücken, Germany, 2000
Schneider J.W., Their Honor was Loyalty!, R. James Bender Publishing, 1977
Royal Decree No. 2020/16 July 1942, Romania
Microfilm Publication A3343. US National Archives.