French
DeutschМаріо Баножич — Вікіпедія
| Маріо Баножич Mario Banožić | |
|---|---|
 Mario Banožić | |
| Міністр оборони Хорватії | |
| 23 липня 2020 — 11 листопада 2023 | |
| Президент | Зоран Міланович |
| Прем'єр-міністр | Андрей Пленкович |
| Попередник | Дамір Крстичевич |
| Наступник | Іван Анушич[2] |
| Міністр державного майна Хорватії | |
| 19 липня 2019[1] — 23 липня 2020 | |
| Президент | Колінда Грабар-Кітарович Зоран Міланович |
| Прем'єр-міністр | Андрей Пленкович |
| Попередник | Горан Марич |
| Наступник | міністерство ліквідовано |
| Народився | 10 березня 1979 (45 років) Вінковці, .svg){kind=small} Соціалістична Республіка Хорватія,.svg){kind=small} СФРЮ |
| Відомий як | економіст |
| Громадянство | СФРЮ → Хорватія |
| Національність | хорват |
| Освіта | Осієцький університет |
| Alma mater | Осієцький університет імені Йосипа Юрая Штросмаєра |
| Політична партія | Хорватський демократичний союз |
| Діти | троє |
| Професія | економіст |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Маріо Баножич (хорв. Mario Banožić; нар. 10 березня 1979, Вінковці) — хорватський політик, економіст, викладач, урядовець, міністр державного майна Хорватії у першому уряді Андрея Пленковича та міністр оборони Хорватії у другому уряді Андрея Пленковича.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 10 березня 1979 року у Вінковцях. 1997 року закінчив у рідному місті природничо-математичну гімназію ім. Матії Антуна Рельковича. 2002 р. на економічному факультеті Осієцького університету здобув диплом економіста. 2008 р. закінчив на цьому ж факультеті аспірантуру, а 2013 р. — докторантуру.
Перед своїм призначенням міністром державного майна обіймав низку керівних державних посад у Вуковарсько-Сремській жупанії. Останньою була посада начальника управління державного врядування цієї жупанії, яку той займав із січня 2018 р.
Як заступник начальника управління міжнародної співпраці та капітальних інвестицій Вуковарсько-Сремської жупанії відвідував Закарпатську область у складі офіційної делегації цієї жупанії з метою поглиблення співпраці Закарпаття із Вуковарсько-Сремською жупанією Хорватії у рамках Днів туризму, що проходили в Ужгороді з 23 по 25 вересня 2010 р.[3]
Член ЦК ХДС з 21 квітня 2018 року. Член Спільного комітету з моніторингу Програми транскордонного співробітництва IPA з Угорщиною та Боснією і Герцеговиною на 2011—2013 роки. Голова правління Центру соціального захисту населення Вінковців. Президент хорватської асоціації маркетингу Cromar.
На посаді міністра оборони підтримував Україну, був ініціатором передачі хорватської військової техніки Збройним Силам України, сприяв лікуванню поранених українських бійців у медичних закладах Міністерства оборони Хорватії та пропонував провести навчання українських військовослужбовців на хорватській території.[4]
11 листопада 2023 року Баножич на автомобілі став винуватцем ДТП, в якій загинув водій іншого авто[5][6]. Через це прем'єр-міністр Андрей Пленкович відправив Баножича у відставку[7][8].
Різне[ред. | ред. код]
Одружений, батько трьох дітей.
Володіє англійською мовою.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Mario Banožić imenovan ministrom državne imovine [Архівовано 26 липня 2019 у Wayback Machine.] (хор.)
- ↑ S. Ve. (13 листопада 2023). Tko je novi ministar obrane (хорватською) . Dnevnik.hr. Процитовано 15 листопада 2023.
- ↑ Закарпаття поглиблює співпрацю із Вуковарсько-Сремською жупанією (Республіка Хорватія). Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
- ↑ Олександр Володимиров (14 листопада 2023). Міноборони Хорватії очолить новий міністр. Голос України. Процитовано 17 листопада 2023.
- ↑ Plenković smijenio Banožića. www.index.hr (хор.). Процитовано 13 листопада 2023.
- ↑ Міністр оборони Хорватії потрапив у ДТП. РБК-Украина (укр.). Процитовано 13 листопада 2023.
- ↑ Прем'єр Хорватії звільнив міністра оборони через смертельну ДТП. РБК-Украина (укр.). Процитовано 13 листопада 2023.
- ↑ Croatia's defense minister sacked after causing a fatal car crash that also left him hospitalized. AP News (англ.). 11 листопада 2023. Процитовано 13 листопада 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія на сайті міністерства [Архівовано 26 липня 2019 у Wayback Machine.] (хор.)
|
