Маріо Монті — Вікіпедія

Маріо Монті
Mario Monti
Маріо Монті
Маріо Монті
Прапор
Прапор
54-й Голова Ради Міністрів Італії
16 листопада 2011 — 24 квітня 2013
Президент: Джорджо Наполітано
Попередник: Сільвіо Берлусконі
Спадкоємець: Енріко Летта
Прапор
Прапор
Європейський комісар з питань конкуренції
15 вересня 1999 — 30 жовтня 2004
Попередник: Карель Ван Мірт
Спадкоємець: Нелі Крус
Прапор
Прапор
Європейський комісар з питань внутрішньої торгівлі та послуг, податків і зборів
18 січня 1995 — 15 вересня 2009
Попередник: Марін Мануель
Спадкоємець: Фріц Блокенштейн
 
Ім'я при народженні: італ. Mario Monti
Народження: 19 березня 1943(1943-03-19)[1][2][3] (81 рік)
Варезе, Ломбардія, Королівство Італія[4]
Країна: Італія
Релігія: католицька церква
Освіта: Університет Луїджі Бокконі і Єльський університет
Ступінь: докторський ступінь[4]
Партія: Громадянський вибір (партія)
Діти: дочка Федеріка, син Джованні
Автограф:
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Роботи у  Вікіджерелах

Маріо Монті (італ. Mario Monti; 19 березня 1943(19430319), Варезе, Ломбардія, Італія) — італійський державний і політичний діяч, безпартійний. Економіст, довічний сенатор, голова Ради Міністрів Італії від 12 листопада 2011 до 24 квітня 2013 року.

Освіта й академічна діяльність[ред. | ред. код]

Закінчив Університет Луїджі Бокконі, де здобув ступінь у галузі економіки. Потім закінчив аспірантуру в Єльському університеті, де навчався в лауреата Нобелівської премії з економіки Джеймса Тобіна.

З 1970 року по 1985 рік викладав економіку в Туринському університеті. У 1989 році призначений ректором університету Бокконі, а з 1994 року був його президентом.

У 2005 році став першим президентом інституту економічних досліджень «Брейгель». Крім цього, Монті є одним з ключових членів тристоронньої комісії, а також Більдерберзького клубу.

Монті є міжнародним радником таких компаній, як Goldman Sachs і The Coca-Cola Company.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений, має двоє дітей.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SNAC — 2010.
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Munzinger Personen
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #120933357 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ЗМІ: Прем'єр Італії пішов у відставку. Архів оригіналу за 23 грудня 2012. Процитовано 21 грудня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]