French
DeutschМаріо Сіроні — Вікіпедія
| Маріо Сіроні | |
|---|---|
 | |
| Народився | 12 травня 1885[1][4][…] або 12 березня 1885[6] Сассарі, Сардинія, Італія[7][8][8] |
| Помер | 13 серпня 1961[1][2][…] (76 років) Мілан, Італія[7][8] |
| Країна | .svg){kind=small} Італія[9]_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія Італія[10] |
| Діяльність | художник, рисувальник, гравер, графік, ілюстратор, скульптор, архітектор, сценограф, художник з костюмів, художній критик |
| Галузь | образотворче мистецтво[11], стінопис[11], ілюструванняd[11], гравюра[d][11], скульптура[11], архітектура[11], сценографія[11], costume designd[11] і Q16520492?[11] |
| Знання мов | італійська[1] |
| Учасник | Перша світова війна |
| Членство | Академія витончених мистецтвd |
| Роки активності | 1900[12] — 1961[12] |
| Напрямок | експресіонізм, дивізіонізмd, футуризм і Метафізичний живопис |
Маріо Сіроні (італ. Mario Sironi, 1885–1961) — італійський художник, представник італійського футуризму і новеченто.
Життя і творчість[ред. | ред. код]
Маріо Сіроні народився в сім'ї інженера. У 1896—1902 роках вивчав у Римі технічні науки. Після отримання диплома вступив в приватну школу живопису. Під час свого навчання в Римі Сіроні знайомиться з майбутніми основоположниками італійського футуризму Марінетті, Северіні і Боччоні, з якими він дружив все життя. У 1908 році художник їде разом з Боччоні в Німеччину і Францію, а в 1913 році вирушає до Парижа, де вивчає сучасний живопис, захопившись кубізмом. У роботах Сіроні починаючи з 1908 року відчувається сильний вплив живопису Боччоні. У 1914 році римський галерист Джузеппе Спровієрі вперше виставляє на «Вільній футуристичній виставці» 16 робіт Сіроні. Через рік Марінетті оголошує про вступ Сіроні в міланську групу футуристів.
Зі вступом Італії в Першу світову війну Маріо Сіроні йде добровольцем в армію, що не заважає йому малювати. У його роботах 1917/1918 років відчувається істотний вплив метафізичного живопису, однак перша персональна виставка художника відбулася в 1919 році в «Каса д'арте Брагалья» (Casa d'arte Bragaglia) — єдиному на той в Італії футуристичному художньому салоні. Ця виставка була піддана різкій критиці в журналі «Valori Plastici» — друкованому органі, що орієнтувався на «метафізичний живопис».
До 1920 році художник поступово відходить від футуристичного мистецтва і в тому ж році, спільно з художниками Леонардо Дудревілем, Акілле Фуні і Луїджі Руссоло видає художній маніфест «Contra tutti i ritorni in pittura» («Проти будь-якого повторення в живопису»), де художники наполягали на створенні остаточного, певного стилю і форми в малюванні.
У 1922 році Маріо Сіроні працює художним критиком у газеті «Il Popolo d'italia» («Народ Італії»), що випускалася Муссоліні. У тому ж році, спільно з 6 іншими художниками, утворює художню групу новеченто. У 1932 році, спільно з художниками Енріко Прамполіні і Джерардо Дотторі, бере участь в організованій в Римі грандіозній Mostra della Rivoluzione Fascista («Виставки фашистської революції»), прикрасивши її зали футуристичними роботами. У роки правління В Італії фашистського режиму Маріо Сіроні користувався заступництвом влади і виконував численні замовлення по монументального настінного живопису, створював мозаїки та барельєфи. Після Другої світової війни роботи художника брали участь на виставках сучасного живопису documenta I, II та III в Касселі (відповідно 1955, 1959 і 1964 роках).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Itaú Cultural Enciclopédia Itaú Cultural — São Paulo: Itaú Cultural, 2001. — ISBN 978-85-7979-060-7
- ↑ Mario Sironi
- ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118838504 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ LIBRIS — 2012.
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ а б в г д е ж и к Czech National Authority Database
- ↑ а б RKDartists
Література[ред. | ред. код]
- Искусство стран и народов мира. Краткая художественная энциклопедия. Т.2, М. «Советская энциклопедия», 1965. С.283.
- Муромцева О. В.РОЛЬ ХУДОЖЕСТВЕННОГО ОБЪЕДИНЕНИЯ «НОВЕЧЕНТО ИТАЛЬЯНО» В ПРОЦЕССЕ ОФОРМЛЕНИЯ ТОТАЛИТАРНОГО ИСКУССТВА В ИТАЛИИ //Актуальные проблемы теории и истории искусства. 2012. № 2. С. 304—309.
- Тараканова Е. В. Штрихи к парадному портрету режима (наглядная агитация фашистской Италии) // Труды исторического факультета Санкт-Петербургского университета. 2016. № 25. С. 166—176.
- Sylvia Martin «Futurismus», Köln, 2005
- Braun, Emily. Mario Sironi and Italian Modernism: Art and Politics under Fascism, Cambridge University Press, 2000
 | Це незавершена стаття про художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про особу Італії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |