Марія Грація Буччелла — Вікіпедія
Марія Грація Буччелла | ||||
---|---|---|---|---|
Maria Grazia Buccella | ||||
![]() | ||||
Народилася | 15 серпня 1940[2] (84 роки) ![]() Мілан, Королівство Італія ![]() | |||
Національність | італійці | |||
Громадянство | ![]() ![]() | |||
Діяльність | модель, співачка, учасниця конкурсу краси, кіноакторка ![]() | |||
Роки діяльності | 1951 — 2000 | |||
IMDb | ID 0117863 | |||
Нагороди та премії | ||||
1968 Срібна стрічка — Найкраща жіноча роль другого плану[it] («Я одружився з тобою заради забави») | ||||
| ||||
![]() ![]() | ||||
Ця сторінка потребує якісніших чи новіших ілюстрацій для висвітлення теми. |
Марі́я Гра́ція Бучче́лла (італ. Maria Grazia Buccella; нар. 15 серпня 1940, Мілан, Ломбардія, Королівство Італія) — італійська акторка, співачка та модель. Зірка кінематографу Італії 1960-х років, відома, насамперед, ролями в італійських еротичних комедіях.
Розпочала свою кар'єру з модельного бізнесу, була представницею Італії на конкурсі «Міс Всесвіт 1959»[en]. Впродовж кінокар'єри зіграла у понад 50 фільмах. Нагороджена Італійським національним синдикатом кіножурналістів премією «Срібна стрічка» за найкращу жіночу роль другого плану[it] у фільмі «Я одружився з тобою заради забави» 1968 року.
Марія Грація Бучелла народилася 15 серпня 1940 року в північноіталійському місті Мілані, що входило до складу регіону Ломбардія, Королівства Італія. В дитинстві знялася в кількох французьких фільмах, знятих в Італії.[3] Зокрема, у фільмах «Мис Надії»[en] 1951 року та «Распутін»[en] 1954 року.[4]
Марія Бучелла була однією з багатьох італійських акторок, чия кар'єра почалася з участі в конкурсі краси. У 1959 році Марія була учасницею від Італії на конкурсі «Міс Всесвіт»[en]. На додаток до подальшої кар'єри фотомоделі, вона почала працювати перед камерою і з початку 1960-х знімалася в кількох фільмах на рік, частіше у Франції, ніж в Італії.
Поряд з великими зірками вона знялася в кількох комедіях успішних режисерів, таких як Вітторіо де Сіка у фільмі «Бум» 1963 року або Діно Різі у фільмі «Гаучо»[it] 1964 року, а також знялася з Жаном Маре у французько-італійському фільмі «Жінки, кулемети та діаманти»[it]. Бучелла, також, кілька разів знімалась у жанрі пеплумів, зокрема, у фільмах: «Розпад Риму»[it] 1963 року, «Рем і Ромул - Історія двох синів вовчиці»[it] 1976 року і «Нерон»[it] 1977 року. Окрім того, її запрошували на ролі у «шпигунські фільми» («Брудна гра»[it] 1965 року; «Гарячі секрети»[en] 1967 року).
1965 року Марія Бучелла була однією з претенденток на роль дівчини Джеймса Бонда, Доміно Віталі[en], у фільмі «Кульова блискавка», але, в підсумку, вона дісталася французькій акторці Клодін Оже[en]. Однак, не зважаючи на це, Марія Грація Буччелла відразу стала помітно акторкою. Тогож року зіграла в історичній пародії «Армія Бранкалеоне»[it] режисера Маріо Монічеллі з Вітторіо Ґассманом у головній ролі, а наступного — у відомій комедії Вітторіо де Сіка «Полювання на лиса», де її партнером на знімальному майданчику став Акім Тамірофф.

Наприкінці 1960-х Марія Грація Бучелла також почала кар'єру співачки, записавши кілька платівок, але її творчість не отримала популярності серед публіки. Режисер Паскуале Феста Кампаніле дав їй кілька великих ролей у своїх комедіях. Так 1966 року у фільмі Кампаніле «Італійська зрада»[it] Буччелла зіграла головну роль разом з Ніно Манфреді та Катрін Спаак, а 1969 року у фільмі «Куди ти йдеш гола?»[it] з Гастоне Москіном і Вітторіо Ґассманом. Однак Буччелла отримала визнання своєї акторської гри лише в співспраці з режисером Лучано Сальче[it]. Сольною роллю у фільмах Сальче стала роль сільської дівчини, яка стала популярною співачкою, в комедії «Просто подивіться на це»[it] 1970 року.
Разом з Теренсом Гіллом Буччелла знялася в іспансько-італійському вестерні «Гнів вітру»[it], але в 1970-х роках її популярність почала спадати, вона знялась у кількох маловідомих фільмах і телесеріалах. Хоча все ще з'являлася на перших шпальтах журналів, з'являлася на телебаченні як співачка, але акторська кар'єра, фактично, завершилась у 1980-х. Лише після тривалої перерви глядачі знову змогли побачити її у фільмі Готель «Отелло» 2000 року.[3]
За 49 років кінокар'єри Марія Грація Буччелла у понад 50 кінострічках.
Буччелла зіграла багато головних жіночих ролей, насамперед, у 1960-х — 1970-х. Партнерами по знімальному майданчику було багато зірок італійського кіно: Моніка Вітті, Вітторіо Ґассман, Уго Тоньяцці, Гастоне Москін, Джина Лоллобриджида, Ніно Манфреді, Катрін Спаак. Окрім того, з нею грали зірки європейського кіно й Голлівуду: Жан Маре, Анні Жирардо, Генрі Фонда, Фернандо Рей, Бурвіль, Акім Тамірофф, Теренс Гілл тощо.
Вона грала у фільмах багатьох відомих режисерів: Паскуале Феста Кампаніле («Куди ти йдеш гола?»[it]; «Діва для принца»[it]; «Італійська зрада»[it]), Вітторіо де Сіка («Бум»; «Полювання на лиса»), Діно Різі («Гаучо»[it]), Крістіана-Жака («Брудна гра»[it]; «Жінки, кулемети та діаманти»[it]; «Гарячі секрети»[en]), Уго Тоньяцці («Так, сеньйор»[it]), Маріо Монічеллі («Армія Бранкалеоне»[it]), Лучано Сальче[it] («Я одружився з тобою заради забави»; «Просто подивіться на це»[it]), Луїджі Коменчіні («Дитинство, покликання та перші переживання Джакомо Казанови, венеційця»[it]) тощо.[4]
Українські назви фільмів у таблиці подано методом описового перекладу оригінальних назв.
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1951 | ф | Мис Надії[en] | Le Cap de l'espérance | |
1954 | ф | Распутін[en] | Raspoutine | |
1960 | ф | Дорога велетнів | La strada dei giganti | |
1960 | ф | Распутінські ночі[en] | L'ultimo zar | |
1960 | ф | Бал шпигунів[fr] | Le bal des espions | |
1960 | ф | Фонтан Треві[it] | Fontana di Trevi | Мануела (італ. Manuela) |
1961 | ф | Золота рибка і срібне бікіні[it] | Pesci d'oro e bikini d'argento | Марчелла Бордоні (італ. Marcella Bordoni) |
1962 | ф | Нерон '71[it] | Nerone '71 | Сюзі (італ. Susy) |
1963 | ф | Розпад Риму[it] | Il crollo di Roma | Ксенія (італ. Xenia) |
1963 | ф | Чужа жінка завжди красивіша[it], епізод «Моральна прямота» | La donna degli altri è sempre più bella, episodio La dirittura morale | подруга Маркані (італ. L'amica di Marcani) |
1963 | ф | Він перелюбник, вона перелюбниця[it] | Adultero lui, adultera lei | Ніна (італ. Nina) |
1963 | ф | Бум | Il boom | секретарка (італ. Secretary) |
1963 | ф | Ми всі коханці[it], епізод «Провінція Помічоні» | Siamo tutti pomicioni, episodio «Pomicioni di provincia» | темноволоса дівчина (італ. The Dark-haired Girl) |
1963 | ф | Пісні в... бікіні | Canzoni in... bikini | Гвендолін (італ. Guendalina) |
1964 | ф | Закохані Франції[fr] | Les amoureux du France | Чудова (італ. Bellissima) |
1964 | ф | Коханка Клементина[fr] | Clémentine chérie | |
1964 | ф | Гаучо[it] | Il gaucho | Мара (італ. Mara) |
1964 | ф | Ідея фікс[it] | L'idea fissa | Енея (італ. Enea) |
1964 | ф | Дівчата з обкладинки | Cover Girls | Карлотта (італ. Carlotta) |
1964 | ф | Білий, червоний, жовтий, рожевий | Bianco, rosso, giallo, rosa | Поппея (італ. Poppaea) |
1965 | ф | Жінки, кулемети та діаманти[it] | Donne, mitra e diamanti (Le gentleman de Cocody) | Анджеліна (італ. Angelina) |
1965 | ф | Вгору і вниз[it] | Su e giù | сеньйора (італ. La signora) |
1965 | ф | Брудна гра[it] | The Dirty Game | Наталія (італ. Natalia) |
1965 | ф | Діва для принца[it] | Una vergine per il principe | Маркеза Клелія з Препара (італ. Marchesa Clelia di Prepara) |
1965 | ф | Італійський менаж[it] | Menage all'italiana | Еґле Борінґ'єрі (італ. Egle Boringhieri) |
1966 | ф | Італійська зрада[it] | Adulterio all'italiana | Ґлорія (італ. Gloria) |
1966 | ф | Армія Бранкалеоне[it] | L'armata Brancaleone | Ведова (італ. Vedova) |
1966 | ф | Полювання на лиса | Caccia alla volpe | Дівчина в бікіні (італ. Bikini Girl) |
1966 | ф | Приємні ночі | Le piacevoli notti | Лукреція Борджіа (італ. Lucrezia Borgia) |
1967 | ф | Завтра нас уже не буде[it] | Domani non siamo più qui | Маріна (італ. Marina) |
1967 | ф | Гарячі секрети[en] | Geheimnisse in goldenen Nylons | Анна (італ. Anna) |
1967 | ф | Я одружився з тобою заради забави | Ti ho sposato per allegria | Вітторія (італ. Vittoria) |
1968 | ф | Атракціони на віллі[en] | Villa Rides | Фіна (англ. Fina) |
1968 | ф | Повний мат[it] | Uno scacco tutto matto | Монік Бріссар (італ. Monique Brissard) |
1968 | ф | Так, сеньйор[it] | Sissignore | Мері Томмазі (італ. Mary Tommasi) |
1969 | ф | Куди ти йдеш гола?[it] | Dove vai tutta nuda? | Тоніно (італ. Tonino) |
1969 | ф | Дитинство, покликання та перші переживання Джакомо Казанови, венеційця[it] | Infanzia, vocazione e prime esperienze di Giacomo Casanova, veneziano | Занетта (італ. Zanetta) |
1970 | ф | Клоуни[it] | I clowns | клоун (італ. Clown) |
1970 | ф | Гнів вітру[it] | La collera del vento | Соледад (італ. Soledad) |
1970 | ф | Просто подивіться на це[it] | Basta guardarla | Річетта / Еріка Рікк (італ. Richetta / Erika Rikk) |
1971 | ф | Провінційний[it] | Il provinciale | Джулія (італ. Giulia) |
1972 | ф | Насильство: п'ята влада[it] | La violenza: quinto potere | |
1976 | ф | Рем і Ромул - Історія двох синів вовчиці[it] | Remo e Romolo — Storia di due figli di una lupa | Реа Сільвія (італ. Rea Silvia) |
1977 | ф | Нерон[it] | Nerone | Поппея (італ. Poppea) |
1978 | ф | Коли він був там... дорога їй![it] | Quando c'era lui… caro lei! | Лауретта, коханка Луї (італ. Lauretta - Lover of Lui) |
1979 | ф | Головне – не бути поміченим[it] | L'importante è non farsi notare | Ірина (італ. Irina) |
1979 | с | Був колись Рим[it] | C'era una volta Roma | різні персонажі |
1984 | ф | Злочин на Формулі-1[it] | Delitto in Formula Uno | обслуговуюча ігровий зал (італ. Gambling-room attendant) |
1988 | с | Хлопчики 3-го «С»[it] | I ragazzi della 3ª C | серія «Відпочинок на лижах» (італ. La settimana bianca). Коханка професора італійської мови (італ. Amante del Professore di Italiano) |
1990 | с | Інспектор дорожнього руху[it] | Il vigile urbano | серія «Я буду знаменитим» (італ. Sarò famoso). Жінка по телефону (італ. Donna al telefono) |
2000 | с | Готель «Отелло» | Hotel Otello |
Рік | Конкурс | Номінація | Фільм | Результат[5] |
---|---|---|---|---|
1968 | Таормінський кінофестиваль[en] | — | — | Перемога |
1968 | «Срібна стрічка» | Найкраща жіноча роль другого плану[it] | Я одружився з тобою заради забави | Перемога |
- ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б Pavel "argenson" Vlach. Maria Grazia Buccella. csfd.cz (чес.). Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 23 травня 2022.
- ↑ а б Марія Грація Буччелла на сайті IMDb (англ.)
- ↑ Нагороди та номінації Марії Грації Буччелли на сайті IMDb (англ.)
- Марія Грація Буччелла на сайті IMDb (англ.)
- Pavel "argenson" Vlach. Maria Grazia Buccella. csfd.cz (чес.). Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 23 травня 2022.