Марія Дунін-Козіцька — Вікіпедія
Марія Дунін-Козіцька | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | пол. Maria Izbicka | |||
Народилася | 12 листопада 1877[1] Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія | |||
Померла | 12 січня 1948[1][2] (70 років) Краків, Краківське воєводство[d], Польська Народна Республіка | |||
Країна | Республіка Польща | |||
Діяльність | письменниця | |||
| ||||
Марія Дунін-Козіцька у Вікісховищі |
Марія Дунін-Козіцька (пол. Maria Dunin-Kozicka; 12 листопада 1877, Одеса — 12 січня 1948, Краків) — польська письменниця.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилась в Одесі у родині лікаря, який, після повстання 1863 року, був переселений у Росію. Навчалась у приватному пансіоні та на Вищих жіночих курсах А. Бранецького у Кракові. У 1900 році вийшла заміж на поміщика й до 1920 року мешкала в Україні, неподалік Києва. Повернувшись до Польщі, оселилась у Варшаві, а після ІІ світової війни у Кракові.
Твори[ред. | ред. код]
- «Буря зі Сходу» — «Burza od Wschodu» /1925/.
- «Переорані шляхи» — «Przeorane szlaki» /1928 — 1930/.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Internetowy Polski Słownik Biograficzny
|