Марія Фелікс — Вікіпедія

Марія Фелікс
ісп. María de los Ángeles Félix Güereña
Дата народження 4 травня 1914(1914-05-04)[1][2]
Місце народження Аламос, Сонора
Дата смерті 8 квітня 2002(2002-04-08)[2][3][…] (87 років)
Місце смерті Мехіко, Мексика[5]
Поховання Panteón Francés de San Joaquínd
Громадянство  Мексика[6]
Професія кіноакторка, модель, співачка, телеакторка, акторка
Нагороди
IMDb ID 0299661
CMNS: Марія Фелікс у Вікісховищі

Марія де лос Áнхелес Фелікс Гуеренья (ісп. María de los Ángeles Félix Güereña, 8 квітня, за іншими відомостями — 4 травня, 1914, Áламос — 8 квітня 2002, Мехіко) — мексиканська акторка, модель, натурниця. Найбільша акторка золотої доби мексиканського кіно — 1940-1960-х років.

Біографія[ред. | ред. код]

Батько — з індіанців племені які, мати — іспанського (баскського) походження, виховувалася в монастирі в Каліфорнії (США).

Була одружена чотири рази. Серед її чоловіків — мексиканський композитор Аґустін Лара, написав для неї кілька пісень, включаючи знамениту Марія Боніта, мексиканський актор і співак Хорхе Негрете, французький банкір Алекс Берже.

Син (від першого шлюбу) Енріке Альварес Фелікс (19341996) був актором, знімався в телесеріалах.

Кінозірка[ред. | ред. код]

Марія дебютувала в кіно в 1943 році. Зіграла у 47 фільмах.

Зіграла роль Мессаліни в однойменному фільмі режисера Карміні Галоні (1951), знаменитої танцівниці і куртизанки Кароліни Отеро у фільмі Прекрасна Отеро (1954), грала у фільмах Французький канкан (1954) Жана Ренуара, Герої втомилися (1955) Іва Чампі з Івом Монтаном, Атмосфера в Ель Пао розжарюється (1959) Бунюеля, Сонати (1959) Хуана Антоніо Бардема, Попільна середа (1958) і Травнева квітка (1959) Роберто Гавальдона, Любов і секс (1964) Луїса Алькоріси та ін.

Марія Фелікс і мистецтво[ред. | ред. код]

Акторка дружила з Октавіо Пасом, Карлосом Фуентесом, Еленою Понятовською та іншими мексиканськими письменниками. Її виконання головної ролі в екранізації його роману «Донья Барбара» (1943) високо оцінив венесуельський письменник Ромуло Гальєгос.

Марію Фелікс писали Хосе Клементе Ороско, Дієго Рівера, Леонора Каррінгтон, Леонор Фіні та інші митці.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]