French
DeutschМарія II (королева Англії) — Вікіпедія
| Марія II англ. Mary II | |
|---|---|
 | |
| "З Ласки Божої, Королева Англії, Шотландії, Франції та Ірландії, Захисниця Віри" (Styles of English and Scottish sovereigns[en]) | |
| Правління | 13 лютого, 1689 — 28 грудня, 1694 |
| Коронація | 11 квітня, 1689 |
| Попередник | Яків II |
| Наступник | Вільгельм III |
| Біографічні дані | |
| Імена | Mary Stuart (Мері Стюарт) |
| Релігія | протестантизм |
| Народження | 30 квітня (10 травня) 1662[1][2][…] Сент-Джеймський палац, Лондон, Англія |
| Смерть | 28 грудня 1694 (7 січня 1695)[1][2][…] (32 роки) або 1694[4] Кенсінгтонський палац, Лондон, Англія натуральна віспа |
| Поховання | Вестмінстерське абатство, Лондон, Англія |
| Чоловік | Вільгельм III |
| Діти | 1 дит. Стюартd[5], 2 дит. Стюартd[5] і 3 дит. Стюартd[5] |
| Династія | Стюарт |
| Батько | Яків II |
| Мати | Леді Анна Хайд |
| Файл:Coat of Arms of England (1689—1694).svg | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Марі́я II (30 квітня, 1662 — 28 грудня, 1694) — королева Англії, Шотландії та Ірландії з 1689 року до смерті.
Ранні роки[ред. | ред. код]
Старша дочка герцога Йоркського (майбутнього короля Джеймса II) від його першого шлюбу з Анною Гайд — дочкою графа Кларендона. Як і її мати та молодша сестра, майбутня королева Анна, Марія була прибічницею протестантизму.
У 1677 році вийшла заміж за свого двоюрідного брата, статхаудера Нідерландів принца Вільгельма Оранського, й вирушила з ним до Гааги. Хоч Марія і завоювала популярність серед голландців, шлюб виявився невдалим, Вільгельм зраджував дружині, дітей у них не було.
Прихід до влади[ред. | ред. код]
У 1688 році в ході Славної революції батька Марії, католика Джеймса II, скинули з престолу та він втік до Франції, а парламент покликав на престол Вільгельма та Марію як співправителів (жоден з подружжя не був консортом іншого за фактом шлюбу, але обидва царювали як монархи у своєму праві, будучи спадкоємцями одне одного).
Сина Джеймса II, новонародженого принца Уельського, від спадкування престолу усунули — Марія офіційно проголосила його не своїм братом, а підкинутим немовлям. 13 лютого 1689 року подружжя проголосили монархами Англії та Ірландії, а 11 квітня 1689 року — Шотландії. Династичний номер у Марії як в Англії, так і у Шотландії був II, але при цьому розумілись різні Марії I — відповідно Марія I Тюдор і Марія Стюарт.
Царювання[ред. | ред. код]
Під час спільного правління Вільгельма й Марії було прийнято Білль про права 1689 і проведено удосконалення правової системи Британії.
За часів відсутності чоловіка в Англії (він воював з якобітами в Ірландії та з Людовіком XIV на континенті, а також час від часу відвідував рідні Нідерланди, де залишався правителем) Марія брала на себе керівництво урядом і сама приймала деякі важливі рішення. Так, вона наказала заарештувати власного дядька, лорда Кларендона, який влаштував змову на користь Якова II. У 1692 році королева за якийсь проступок (ймовірно, також через якобітські інтриги) посадила до в'язниці Джона Черчилля, 1-го герцога Мальборо, відомого полководця і державного діяча. Окрім того, вона активно займалась питаннями зайняття церковних посад.
Марія померла в Лондоні у Кенсінгтонському палаці на 33-му році життя від натуральної віспи. Її одноосібним наступником став Вільгельм.
Фамільне Дерево[ред. | ред. код]
| Яків I | Принцеса Анна Данська | Генріх IV Французький | Марія де Медічі | Генріх Хайд | Марія Ленґфорд | Томас Ейлзбері | Анна Денман | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Карл I | Генрієтта Марія Французька | Едвард Хайд, 1й Граф Кларендон | Франсес Хайд, Графиня Кларендон | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Яків II | Анна Хайд | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Марія II | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б RKDartists
- ↑ A Historical Dictionary of British Women — 2 — Routledge, 2003. — С. 305. — ISBN 978-1-85743-228-2
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
Посилання[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
| |||||||||||||||||
