Маріїнський палац (Київ) — Вікіпедія

Маріїнський палац
2018 рік
Країна	Україна, Київ
Територіальна одиниця	—
Координати: 50°26′54″ пн. ш. 30°32′15″ сх. д. / 50.44833° пн. ш. 30.53750° сх. д. / 50.44833; 30.53750
Стиль	Бароко
Архітектор	І. Мічурін, М. Васильєв, П. Нейолов, Ф. Неєлов, М. Сальников та інші
Час заснування	1752
Спорудження	1750-1755
Сучасний стан	пам’ятка архітектури і пам'ятка архітектури національного значення України
Маріїнський палац у Вікісховищі

Марії́нський пала́ц у Києві ― офіційна церемоніальна резиденція президента України. Зведений у 1750–1755 роках за зразком палацу, який проєктував Вартоломей Растреллі для Олексія Розумовського, фаворита та фактичного чоловіка імператриці Єлизавети Петрівни. Під час відвідування Києва 1744 року Єлизавета сама обрала для нього місце.

Назва «Маріїнський» закріпилася за палацом з 1950-х років, від Маріїнського парку навпроти, до цього палац мав назву Царський.

У незалежній Україні в Маріїнському палаці проходять урочисті державні події — нагородження, приймання, вручення вірчих грамот послами іноземних держав і зустрічі офіційних делегацій на найвищому рівні.

З 5 квітня 2022 року Біла зала Маріїнського палацу, в якій керівництво держави приймає глав іноземних держав, матиме назву Біла зала Героїв України й тут нагороджуватимуть тих, кому присвоєно звання Героя України^[1][2].

Історія[ред. | ред. код]

Спорудженням палацу керував видатний російський зодчий Іван Федорович Мічурін. Йому допомагали відомі архітектори М. Васильєв, П. Нейолов, Ф. Нейолов, М. Сальников та інші.

Головний фасад Маріїнського палацу «дивиться» на Маріїнський парк, закладений у 1874 році в пейзажному стилі. Алеї цього парку — звивисті, наче «вписані» в ландшафт. З протилежного боку палацу — Міський (Царський) Сад, закладений 1748 року на основі старовинного виноградного саду (заснованого ще Петром I). Його стиль — переважно класичний регулярний: мережа прямих алей, що перехрещуються під прямими кутами.

Палацовий комплекс має строго симетричну композицію. Головний двоповерховий корпус і одноповерхові бічні флігелі утворюють широке подвір'я. Архітектура палацу вирішена у стилі бароко: чітке планування, виразне компонування об'ємів, багата пластика фасадів, що проявилася в пишних формах коринфського ордера, рустуванні стін, розкріпуванні карнизів, ажурному парапеті і ліпленні лиштви вікон. У фарбуванні палацу використані типові для українського бароко кольори: бірюзовий для стін, світло-жовтий для колон та карнизів, білий для ліплення і балюстрад. Все це надає споруді святкового й урочистого вигляду.

Протягом своєї багаторічної історії палац неодноразово реконструювався. Найзначнішу реконструкцію було здійснено у 1868–1870 роках після великої пожежі, що у 1819 році знищила дерев'яний другий поверх і всі парадні приміщення (упродовж 1830-х — 1860-х років нижній поверх палацу та флігелі були використані з комерційною метою закладом штучних мінеральних вод). При відновленні палацу надбудували цегляний поверх, фасади наситили новими пластичними деталями за мотивами творчості Растреллі, а інтер'єри переробили в формах класицизму з елементами бароко і ренесансу. Роботи проводились під керівництвом академіка архітектури Карла Маєвського за участю Олександра Шіле. Рік їхнього закінчення (1870) викарбуваний римськими цифрами у картуші на фасаді, зверненому в парк.

До Жовтневої революції палац був резиденцією царської родини. У період подорожі по Україні 1787 року тут разом зі своїм почтом зупинялась імператриця Катерина II. У палаці жили також військовий губернатор, полководець Михайло Кутузов і герой Франко-російської війни 1812 року Микола Раєвський.

• 
  1888
• 
  1911
• 
  1918

Під час Першої світової війни з 1915 в палаці перебувала мати імператора Миколи II Марія Федорівна, яка керувала відправленням санітарних потягів та лікуванням поранених солдат. У палаці Марія Федорівна і дізналася про зречення Миколи II в 1917, після чого переїхала до Криму.

Палац дуже потерпав у період Німецько-радянської війни: бомба, що влучила в нього, зруйнувала центральну частину будівлі.

У 1945—1949 палац відбудували під керівництвом українського архітектора Павла Альошина, і відтоді він став місцем урочистих прийомів.

Тривалий час київський палац був відомий як Царський. Лише з 1950-х за ним закріпилася назва «Маріїнський», запозичена від Маріїнського парку, найменованого під час заснування на честь Марії Олександрівни, дружини Олександра II. Саме вона в 1874 виділила 22 000 карбованців сріблом^[3] на закладення парку.

Реставрація 1980-х[ред. | ред. код]

У 1979–1982 після ретельних дослідницьких робіт палац реставровано переважно у формах архітектури кінця XIX століття. Упорядкування терену виконано на основі креслення, схваленого свого часу Бартоломео Растреллі. Форма фонтанів, малюнок зелених насаджень мають традиційний для XVIII століття характер. Водограї прикрашено парними скульптурними композиціями — копіями скульптур середини XVIII століття, які зберігаються у музеях країни. З вестибюля палацу на другий поверх, де розташовані парадні зали, ведуть мармурові сходи. Темно-червоний килим, що устеляє їх, підкреслює атмосферу особливої урочистості.

• 
  1972 рік
• 
  Білий зал

У центральній частині палацу міститься великий Білий зал, поєднаний з вестибюлем високими арочними прорізами. З двох боків до нього примикають Зелена вітальня та Бенкетний зал. Центральну частину будівлі, що звернена на парадний двір, пронизує анфілада невеликих затишних залів.

Інтер'єри кожного приміщення Маріїнського палацу мають свій неповторний вигляд, створюваний цілим комплексом засобів художньої виразності, серед яких особлива роль належить колірному вирішенню. Колорит Білого та Бенкетного залів, Зеленої та Блакитної віталень побудований на домінантній ролі одного кольору. Решта приміщень вирішена у складних і несподіваних поєднаннях кольорів.

Один із залів — Зал бароко — реставратори відновили у характерних для інтер'єрів Растреллі формах. Обрамований вигадливими позолоченими орнаментами штучний мармур у поєднанні зі світло-коричневими площинами стін, орнаменти карниза й облямування дверних прорізів, щедро оздоблений камін з великим дзеркалом над ним створюють враження вишуканості.

Важливими елементами художнього оформлення палацу є предмети декоративно-прикладного мистецтва, що належать переважно до другої половини XIX століття, а також меблі і люстри (старовинні й виконані сучасними майстрами в дусі XVIII—XIX століть), картини відомих майстрів живопису, створені як у минулому, так і в наш час. У деяких залах збереглися невеликі фрагменти настінного живопису, виконаного художником К. Алліауді в 2-й половині XIX століття, і реставровані у 1982 році.

Чудова паркетна підлога палацу створена під час останньої реставрації. Складена з цінних порід дерева, вона вражає красою малюнка і досконалою майстерністю виконання.

Реставрація 2000-х[ред. | ред. код]

У червні 2007 розпочалася реконструкція палацу, яку сподівалися завершити до 2011^[4], проте станом на 2017 рік вона ще тривала. Об'єкт був готовий приблизно на 43 %.

Станом на 1 січня 2017 вартість виконаних робіт становила 468 276,8 тис. гривень. Введення в експлуатацію Маріїнського палацу планувалося у 2019^[5].

16 січня 2018, ввечері, після кількарічного ремонту та реконструкції палац було відкрито. У ньому відбувся офіційна щорічна дипломатична зустріч Президента України Петра Порошенка, за участі голів дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій, акредитованих в Україні^[6][7].

• 
  Президент Леонід Кучма розмовляє з президентом США Білом Клінтоном. 5 червня 2000
• 
  2005
• 
  2008
• 
  2014
• 
  Відвідини Ніколауса Ліхтенштейнського. Червень 2018.
• 
• 
• 
  Огорожа

Цікаві факти[ред. | ред. код]

• 14 лютого 1787 року Катерина II приймала у Києві в Царському палаці венесуельського політичного діяча Франсіско Міранду, майбутнього визволителя Південноамериканського континенту від іспанського панування^[8].
• 1889 — У Царському саду міста Києва при Маріїнському палаці Д. Моррис ідентифікував новий в ботаніці вид Кокаїнового куща — Erythroxylum novogranatense^[9], так звана Колумбійська або Трухільська кока^[10].
• Окремі сцени, зняті на тлі південного фасаду Маріїнського палацу, є в художньому кінофільмі «Дні Турбіних» (1976, режисер В. Басов), де його подано як резиденцію гетьмана (насправді резиденція П. Скоропадського містилася в палаці генерал-губернатора, що відображено й у романі М. Булгакова «Біла гвардія»).

Гостьова книга палацу[ред. | ред. код]

У Маріїнському палаці присутня гостьова книга, де почесні гості України залишають свої пам'ятні написи^[11].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Бондаренко Р. І. Маріїнський палац [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 507. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Іваненко І. Маріїнський палац у Києві / Ірина Іваненко // Пам'ятки України: історія та культура. —1994. — № 3—6. — С. 46—49 : фот.
• 27 листівок Києва. — Київ: Мистецтво, 1999.
• Печерськ. Історія. Статистика. — Київ: Довіра, 2001.
• Резніченко В. І. Маріїнський палац // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 2. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4

Посилання[ред. | ред. код]

• Маріїнський палац [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• WEK - WWW Енциклопедія Києва
• Реконструкція Маріїнського палацу та Жовківського замку. Що ще реконструюють та побудують у 2018 році. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 31 грудня 2017. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018.
• Історія Маріїнського палацу [Архівовано 3 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Київські сторінки післяреволюційної історії дому Романових [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

Географія та географічні карти OpenStreetMap Словники та енциклопедії Енциклопедія сучасної України · Енциклопедія України в Інтернеті · Encyclopædia Britannica Нормативний контроль Freebase: /m/04xkd9

п о р Президент України Президенти Леонід Кравчук (1991–1994) Леонід Кучма (1994–2005) Віктор Ющенко (2005–2010) Віктор Янукович (2010–2014) Олександр Турчинов (в. о.) (2014) Петро Порошенко (2014–2019) Володимир Зеленський (2019–дотепер) Історія Президент УНР в екзилі Відсторонення Віктора Януковича Інавгурація Атрибути Пересопницьке Євангеліє Символи Булава Прапор Знак Клейнод гетьмана Івана Мазепи Печатка Церемонії Інавгурація Леоніда Кравчука Інавгурації Леоніда Кучми Інавгурація Віктора Ющенка Інавгурація Віктора Януковича Інавгурація Петра Порошенка Інавгурація Володимира Зеленського Протокол та структура Протокол та Церемоніал Президента Послання Розпорядження Укази Перша Леді Резиденції Будівля Офісу Президента Маріїнський палац Будинок із химерами Дім невтішної вдови Вибори 1991 1994 1999 2004 2010 2014 2019 2024 Інституційний вплив «Безпековий блок» Верховний Головнокомандувач Збройних сил України Голова Ради національної безпеки і оборони України Голова Воєнного кабінету при РНБОУ Генеральний прокурор* Служба зовнішньої розвідки Держспецзв'язок Служба безпеки* Ставка Верховного Головнокомандувача Управління державної охорони Генеральний штаб «Адміністративний блок» Офіс Президента України Державне управління справами Представник Президента України Прессекретар Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим Уповноважені Президента України Антимонопольний комітет* Фонд державного майна* Державний комітет телебачення і радіомовлення* Національний інститут стратегічних досліджень Національна академія державного управління Радники Президента Допоміжні та консультативно- дорадчі органи Громадська гуманітарна рада Дорадча міжнародна рада реформ Комісія державних нагород та геральдики Комісія з питань координації євроатлантичної інтеграції України Комітет з економічних реформ Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства Координаційний центр з упровадження економічних реформ Міжнародна дорадча рада Національна інвестиційна рада України Національна рада з відновлення України від наслідків війни Національна рада з питань антикорупційної політики Національна рада реформ Національна тристороння соціально-економічна рада Національний антикорупційний комітет України Комітет з питань розвідки Консультативна рада у справах ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) захисників України Рада з питань розвитку Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» Рада регіонального розвитку Фонд Президента України з підтримки освітніх та наукових програм для молоді Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Офіційний вісник Президента України Ліквідовані інтитуції Державна дума (*) призначення керівника погоджується парламентом

п о р Визначні місця Києва   Храми та монастирі Києво-Печерська лавра • Софійський собор • Михайлівський Золотоверхий монастир • Андріївська церква • Видубицький монастир • Кирилівська церква • Володимирський собор • Покровський Голосіївський чоловічий монастир • Церква Богородиці Пирогощої • Вознесенський Флорівський жіночий монастир • Церква Різдва Христового • Покровська церква • Церква Миколи Притиска • Покровський жіночий монастир • Введенський чоловічий монастир • Троїцький Китаївський чоловічий монастир • Миколо-Тихвінський монастир • Пантелеймонівський собор • Церква святого Миколая на Аскольдовій могилі • Церква святого Олександра • Костел святого Миколая • Синагога Бродського • Галицька синагога • Велика хоральна синагога • Кірха Святої Катерини • Караїмська кенаса • Ар-Рахма   Некрополі Діючі: Байкове кладовище • Берковецьке кладовище • Звіринецьке кладовище • Лісове кладовище • Лук'янівське військове кладовище • Лук'янівське кладовище • Пуща-Водицьке кладовище • Солом'янське кладовище Не збереглися: Щекавицьке кладовище • Аскольдова Могила • Лук'янівське єврейське кладовище Місця масових розстрілів та поховань: Бабин Яр • Биківня Меморіали: Національний музей історії України у Другій світовій війні • Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» • Меморіал Вічної Слави • Чорнобильський меморіал • Бабин Яр (меморіал Голокосту)   Культура та розваги Оперний театр • Колонна зала імені Миколи Лисенка • Філармонія • Консерваторія • Будинок органної та камерної музики • Театр імені Івана Франка • Драматичний театр імені Лесі Українки • Молодий театр • Театр драми і комедії на лівому березі • Ляльковий театр • Оперета • Мала опера Києва • Національна бібліотека України для дітей • Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського • Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого • Національна наукова медична бібліотека України • Цирк • Кіностудія імені Олександра Довженка • Палац «Україна» • Спортивний комплекс «Олімпійський» • Стадіон «Динамо» ім. Валерія Лобановського • Палац спорту • Іподром • Велотрек • Київський університет • Києво-Могилянська академія • Київський політехнічний інститут • Конгресно-виставковий центр «Парковий» • Міжнародний виставковий центр • ТРЦ «Океан-плаза» • Центральний універмаг • ТРЦ «Гулівер»   Площі Бессарабська • Галицька • Європейська • Контрактова • Львівська • Майдан Незалежності • Поштова • Слави • Софійська • Українських Героїв • Франка • Михайлівська   Вулиці і мости Хрещатик • Бульвар Тараса Шевченка • Володимирська вулиця • Вулиця Михайла Грушевського • Вулиця Богдана Хмельницького • Вулиця Антоновича • Велика Васильківська вулиця • Прорізна вулиця • Ярославів Вал • Вулиця Олеся Гончара • Велика Житомирська вулиця • Алея Героїв Небесної Сотні • Інститутська вулиця • Банкова вулиця • Шовковична вулиця • Вулиця Шота Руставелі • Вулиця Саксаганського • Вулиця Івана Мазепи • Бульвар Лесі Українки • Вулиця Петра Сагайдачного • Андріївський узвіз • Боричів Тік • Володимирський узвіз • Набережно-Хрещатицька вулиця • Берестейський проспект • Проспект Повітряних сил України • Броварський проспект • Проспект Миколи Бажана • Міст Патона   Транспорт Аеропорт «Бориспіль» • Аеропорт «Київ» • Залізничний вокзал • Станція Дарниця • Станція Київ-Волинський • Станція Почайна • Центральний автовокзал • Автостанція «Видубичі» • Річковий вокзал • Метро • Міська електричка • Швидкісний трамвай • Трамвай • Тролейбус • Автобус • Річковий трамвай • Фунікулер • Дитяча залізниця   Фортифікації Золоті ворота • Цитадель • Київська фортеця • Лисогірський форт • Київський укріплений район   Палаци та маєтки Будинок вдови, що плаче • Будинок з котами • Будинок із химерами • Будинок митрополита • Будинок Ікскюль-Гільденбанда • Садиба Мурашка • Будинок Підгорського (Замок барона) • Будинок Сироткіна • Будинок Трубецьких • Генерал-губернаторський будинок • Дача Хрущова • Жовтневий палац • Замок Річарда • Кловський палац • Маріїнський палац • Особняк Беретті • Особняк Гальперіна • Особняк Зайцева • Особняк Ковалевського • Особняк Лібермана • Особняк Полякова • Особняк Ніколи Терещенка • Особняк Федора Терещенка • Палац «Україна» • Шоколадний будиночок • Корпус-палац санаторію «Конча-Заспа» • Будівля-палац Офісу Президента України • Будівля Національного банку України • Корпуси-палаци Національного експоцентру України   Парки та сади Парки Києва • Національний природний парк «Голосіївський» • Ботанічний сад ім. Гришка • Ботанічний сад ім. Фоміна • Ботанічний сад НУБІП • Парк Шевченка • Хрещатий парк • Маріїнський парк • Міський сад • Володимирська гірка • Аскольдова Могила • Парк «Березовий гай» • Парк Вічної Слави • Парк «Київ у мініатюрі» • Пейзажна алея • Гідропарк • Голосіївський парк • Лісопарк «Голосіївський ліс» • Парк партизанської слави • Парк «Перемога» • Парк «Пуща-Водиця» • Печерський ландшафтний парк • Парк імені Івана Багряного • Політехнічний парк • Зоопарк • Парк Національного експоцентру України • Садово-парковий комплекс «Феофанія» • Сирецький парк • Парк головної астрономічної обсерваторії НАН України • Парк клінічної лікарні «Феофанія» • Парк санаторію «Конча-Заспа» • Парк «Диск» • Парк «Кіото» • Парк лікарні відновного лікування МВСУ • Парк «Покол» • Парк «Лиса гора» • Заповідний парк «Жуків острів» • Лісопарк «Конча-Заспа» • Сквер Небесної Сотні • Сквер Василя Стуса • Сквер Героїв Маріуполя • Латвійський сквер • Литовський сквер   Музеї Києва Музей історії України (Скарбниця; Української революції 1917—1921 років) • Музей історії України у Другій світовій війні • Музей вторсировини • Міський музей «Духовні скарби України» • Народної архітектури та побуту України • Мамаєва Слобода • Радянської окупації • Київська картинна галерея • Театрального, музичного та кіно-мистецтва України (Будинок Марії Заньковецької; Квартира Віктора Косенка) • Національний Художній музей • Музей авіації • Музей історії Києва (Садиба на Кудрявці; Шолом-Алейхема; Грушевського; Української діаспори; Шістдесятництва) • Музей «Кам'яниця київського війта» • Музей однієї вулиці • Аптека-музей • Археологічний музей • Національний музей бджільництва України • Музей видатних діячів української культури (Лесі Українки; Миколи Лисенка; Михайла Старицького) • Музей води • Музей гетьманства • Музей Івана Гончара • Політехнічний музей • Військово-історичний музей • Золоті ворота • Музей іграшок • Музей історії ветеринарії • Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря • Музей каналізації • Музей космонавтики • Музей-майстерня Івана Кавалерідзе • Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» • Музей історії туалету • Історико-архітектурна пам'ятка-музей Київська фортеця • Музей Київського метрополітену • Музей книги та друкарства • Музей літератури України • Архів-музей літератури та мистецтва України • Музей медицини • Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків • Мистецький арсенал • Музей науки • Педагогічний музей • Поштовий будинок • Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського • Меморіальний будинок-музей Григорія Світлицького • Музей спортивної слави України • Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» • Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини • Природничий музей (Ботанічний; Геологічний; Зоологічний; Палеонтологічний) • Музей хліба • Музей «Чорнобиль» • Національний музей Тараса Шевченка (Будинок-музей Тараса Шевченка; Хата на Пріорці) • Українського народного декоративного мистецтва • PinchukArtCentre • Alex Art House • Пам'яті жертв голодомору • Музей історії київського транспорту • Музей циркового мистецтва • Національний музей народної архітектури та побуту України • Музей головної астрономічної обсерваторії • Музей НаУКМА • Музей залізничного транспорту • Музей історії Десятинної церкви

п о р Замки та палаци Києва та Київської області‎ Збережені Зимовий палац • Особняк Беретті • Садиба Гальперіна • Золоті ворота • Особняк Аршавського • Будинок із котами • Будинок із химерами • Кловський палац • Маєток Лібермана • МЦКМ ФПУ • Будинок Мазепи • Маріїнський палац • Будинок митрополита • Садиба Мурашка • Будинок Підгорського • Особняк Полякова • Будинок Сироткіна • Особняк Ніколи Терещенка • Особняк Федора Терещенка • Будинок Трубецьких •Національний палац мистецтв «Україна» • Київський укріплений район • Лисогірський форт • Київська фортеця • Садиба Більського • Цитадель • Шоколадний будиночок • Замок барона Штейнгеля Частково збережені Садиба фон Мекк Руїни Палац Браницьких (Руде Село) • Палац Остен-Сакенів Повністю зруйновані Білоцерківський замок • Бишівський замок • Богуславський замок • Бориспільський замок • Броварський замок • Гоголівський замок • Димерський замок • Іванківський замок • Київський замок • Палац генерал-губернатора у Києві • Замок Корецьких (Лісники) • Макарівський замок • Переяславська фортеця • Ржищівський замок • Рожівський замок • Ставищенський замок • Фастівський замок • Хабенський замок • Чорнобильський замок • Чорногородський замок • Садиба Яготин

п о р Вулиця Михайла Грушевського Парний бік Інститут історії України НАН України (№ 4) • Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України (№ 4) • Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України (№ 4) • Національний художній музей України (№ 6) • Будинок Уряду України (№ 12/2) • Бібліотека Верховної Ради України (№ 18/2) • Готель «Київ» (№ 26/1) • Житловий будинок (№ 28/2) • Будинок офіцерів (№ 30/1) • Національний військово-історичний музей України (№ 30/1) • Посольство Китаю (№ 32)   Непарний бік Парламентська бібліотека (№ 1) • Театр ляльок (№ 1-А) • Музей води (№ 1-В) • Будівля Верховної Ради (№ 5) • Маріїнський палац (№ 5-А) • Міністерство охорони здоров'я України (№ 7) • Житловий будинок (№ 9) • Бібліотека імені Остапа Вишні (№ 9) • ЖК на Грушевського (№ 9-А) Парки Маріїнський парк Стадіони Стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського (№ 3) • Стадіон «Арсенал» (№ 34) Події Протистояння на Грушевського (2014)

п о р Київ часів Гетьманщини (1648–1764) Церкви Георгіївська • Благовіщенська • Богоявленський собор • Воскресенська • Борисоглібська • Костянтиноєленивська • Добромикільска • Іллінська • Катерининська • Набережномикільська • Притиськомикільська • Феодосіївська • Воскресенська • Всіхсвятська • Трапезна Лаври • Хрестовоздвиженська • Різдвянобогородицька • Аннозачатіївська • Микільська • Військовий Микільський собор • Трапезна (Микільський монастир) • Малий Микола • Георгіївський собор (Видубицький монастир) • Трапезна (Видубицький монастир) • Свято-Троїцька • Трапезна (Михайлівський монастир) • Трапезна (Софійський монастир) Дзвіниці Дзвіниця на Дальніх печерах • Дзвіниця на Ближніх печерах Будівлі, споруди Маріїнський палац • Кловський палац • Будинок намісника • Ковнірівський корпус • Будинок митрополита • Будинок консисторії • Кам'яниця війта • Будинок Артемихи • «Будинок Мазепи» • Будинок Академії • Фонтан Самсон • Мур Дебоскета • Брама Заборовського Фортифікація Старокиївська фортеця • Печерська фортеця • Мури Софійського монастиря • Південна вежа Софійського монастиря • Мури Лаври • Південна вежа • Північна вежа • Онуфріївська вежа • Вежа Кущника Заклади Києво-Могилянська академія Події Розорення Києва (1651) • Облога Києва (1658) • Перехід Києва від Речі Посполитої Московському Царству

п о р Київські леви Житлові споруди Будинок на Антоновича, 14 • Будинок на Антоновича, 48 • Будинок у Бехтеревському провулку, 13 • Будинок на Бульварно-Кудрявській, 7 • Будинок на Бульварно-Кудрявській, 2-Б • Будинок на Дмитрівській, 52 • Будинок на Великій Васильківській, 66 • Будинок із левами (В. Житомирська, 23) • Будинок на Володимирській, 45 • Будинок на Еспланадній, 30 • Будинок на Жилянській, 19 • Будинок на Жилянській, 5/60 • Будинок на Жилянській, 120-А • Будинок на Заньковецької, 4 • Будинок на Костьольній, 4 • Будинок на Костельній, 9 • Будинок на Липинського, 4 • Будинок на Липинського, 6 • Садиба на Липській, 16 • Будинок на Малій Житомирській, 15 • Будинок у Музейному провулку, 8 • Будинок на Назарівській, 9 • Будинок на Пилипа Орлика, 4 • Будинок із левами (Петлюри, 2/4) • Будинок у Рильському провулку, 10 • Будинок на Руставелі, 36 • Будинок на Толстого, 1 • Будинок на Івана Франка, 19 • Будинок на Січових Стрільців, 72 • Будинок на Сагайдачного, 24 • Саксаганського, 97 • Саксаганського, 107 • Саксаганського, 113-А • Саксаганського, 147/5 • Будинок на Івана Федорова, 10 • Будинок Самонова (Хмельницького, 30/10) • Будинок на Хорива, 4 • Будинок на Євгена Чикаленка, 11 • Будинок на Євгена Чикаленка, 33 • Будинок на бульварі Шевченка, 48-А • Садиба на Ярославовому Валу, 14-А • Будинок на Ярославовому Валу, 28/29 Установи Будинок на Олеся Гончара, 33 • Київський зоопарк • Маєток Лібермана • Маріїнський палац • Микільська брама Київської фортеці • Національний банк України • Національний художній музей України • Будинок на Хрещатику, 10 • Шоколадний будинок (Шовковична, 17/2) • Замок барона Штейнгеля Парки Парк Тараса Шевченка Окремі скульптурні композиції Фонтан «Самсон»

п о р Офіційні резиденції глав держав Європи  Австрія Гофбургзимова • Шенбруннлітня  Бельгія Лакенський палац  Білорусь Палац Незалежності  Ватикан Апостольський палац Данія Амалієнборг  Велика Британія Букінгемський палац (докладніше: Резиденції британських королів)  Греція Президентський палац  Грузія Палац Орбеліані  Іспанія Королівський палац Мадрида, Монклоапрем'єрська  Італія Квіринальський палац Латвія Ризький замок  Люксембург Замок Берг • Палац великих герцогів  Нідерланди Бінненгоф  Німеччина Палац Бельвю  Польща Замок Президента Польщі  Португалія Беленський палац  Росія Московський кремль  Словаччина Палац Грассалковичів  Україна Будинок із химерами • Дім невтішної вдови • Маріїнський палац • Синьогора  Франція Єлисейський палац • Матіньйонський палацпрем'єрська  Чехія Празький град  Швеція Королівський палац