Маріїнський сквер — Вікіпедія

Не плутати з Маріїнським парком у Києві.
Маріїнський сквер
Зображення
Офіційна назва рум. Scuarul Maria (25 листопада 2022)[1]
рум. Parcul pentru copii Andrieş[2]
Названо на честь Марія Единбурзька
Країна  Молдова
Адміністративна одиниця Бєльці
Каталожний код MD-BL-At-N-0038
Статус спадщини пам'ятка архітектури Республіки Молдоваd[3]
Мапа
CMNS: Маріїнський сквер у Вікісховищі

Координати: 47°45′19″ пн. ш. 27°55′31″ сх. д. / 47.755277777806° пн. ш. 27.92527777780555809° сх. д. / 47.755277777806; 27.92527777780555809

Маріїнський сквер (рум. Scuarul Maria[4]) розташований у центральній історичній частині міста Бєльці між вулицями Московською (схід), Пушкіна (південь) і Садов'яну (захід), прилягає на півночі до готелю «Белць», займаючи площу 32 767 м² із зовнішнім периметром в 805 м[5].

В радянські й пострадянські часи умовно називався парком Пушкіна, потім парком Андрієш[6]. Без зазначеня цих назв визнаний пам'ятою архітектури і включений під номером 38 у розділ Бєльці до переліку пам'яток Молдови, які охороняє держава. Будівництво будь-яких об'єктів на його території не передбачено містобудівними документами[7].

Історія закладення та назви[ред. | ред. код]

Перший генеральний план міста, затверджений Миколою I 9 лютого 1845 року

Парк, як громадський сад французької паркової школи разом з оранжереєю й доріжками правильних геометричних форм, закладено 1818 року. Розташування саду підтверджує перший генеральний план міста від 1845 року, затверджений російським імператором Миколою I[8]. Після зупинки в Бєльцях 1856 року імператриці Марії Олександрівни[9][10] сад стали називати її ім'ям, його зберегла в початковому вигляді онука Марії — королева Румунії Марія в період Румунського королівства.

Радянський час[ред. | ред. код]

За радянських часів, після переходу Бельців під юрисдикцію СРСР, не згадували про зв'язок парку з королівськими домами Європи: домом Романових, Гессенським домом, Саксен-Кобург-Готською династією і Гогенцоллернами-Зігмарінгенами. Термін громадський сад також припинили використовувати, а парк стали називати «Парком Пушкіна». На початку 1960-х у парку почали встановлювати атракціони, які перекрили геометричну конструкцію симетричних доріжок парку.

На початку радянського періоду сільвікультурою парку займалася міська рада, поступово паркова культура в парку занепала без регулярного підрізання чагарників і дерев. У 2018 року примерія Бельців спробувала повністю зрубати кілька дерев, хоча регулярне підрізання рослин, відповідне споконвічному типу парку — регулярного парку французької паркової школи, не зроблено донині[коли?].

Наприкінці 1980-х років з тильного боку парку (вулиця Московська) зведено будівлю Бельцького відділення КДБ у стилі соціалістичного реалізму.

Пострадянський час[ред. | ред. код]

Епоха незалежної Молдови супроводжувалась продовженням деградації сільвікультури парку, зникненням історичних симетричних пішохідних доріжок, зокрема колової доріжки, яку перекрили численні ресторани.

Понад 6 гектарів усіх бельцьких парків перебувають, в обхід публічного тендеру, у власності приватних власників розважальних закладів,[11] при тому що в бюджет примерії Бельців надходять незначні суми за оренду площ.

У парку побудовано 4 ресторани і кафе. Хоча Державна інспекція 2015 року призупинила будівельні роботи, останню четверту двоповерхову будівлю завершено[11].

Інша двоповерхова будівля ресторану «Малюк» належить дружині члена муніципальної ради «Нашої партії» Володимира Гула, який є одночасно головою консультативної комісії в цій області і членом міської ради Бельців, яка досліджує пропозиції компаній щодо будівництва в місті[11]. Земельну ділянку площею 0,0294 га, на якій розміщено кафе «Малюк», що належить родині Гула, компанія придбала всього за 4647 MDL (240 EUR).[11]

Дозволи на будівництво в парках видали різні примари, а саме Василь Панчук і Ренато Усатий[11].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Decizia nr. 16/7 din 25.11.2022 a Consiliului Municipal Bălți, cu privire atribuirea denumirii spațiului verde din str. Alexandr Pușkin
  2. ↑ Obiect Nr. 15893. Actualizarea planului urbanistic general mun. Bălți. Volumul II: Memoriu general — Chișinău: 2019.
  3. ↑ Registrul Monumentelor Republicii Moldova
  4. ↑ Consiliul Municipal Bălți (25 листопада 2022). Decizia nr. 16/7 din 25.11.2022, cu privire atribuirea denumirii spațiului verde din str. Alexandr Pușki (PDF). balti.md (рум.). Процитовано 24 січня 2023.
  5. ↑ В Бельцах обсуждают законность построек в единственном детском парке. point.md. 20 березня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
  6. ↑ Петрусевич, Наталья (22 жовтня 2018). Группа бельчан предложила придать новый статус парку «Андриеш». СП (газета). Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
  7. ↑ Нужен закон, который позволит всё это снести» - Общественник и мэр в прямом эфире рассказали, когда и как отдавалась земля в парке. BTV. 19 березня 2019. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
  8. ↑ Михалевский, Руслан (15 лютого 2015). Год 1845-й. baltigraphia.md. Процитовано 16 серпня 2019.
  9. ↑ Гуцу/Рошка, Т./А. И в летний сад гулять водил!. gzt.md. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 16 серпня 2019.
  10. ↑ «Бельцы архивные». 1856 год — основание городского сада (ныне парк «Андриеш»). BTV. 3 лютого 2016. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 16 серпня 2019.
  11. ↑ а б в г д Anticorupţie.MD: Парки Бельц оказались в собственности владельцев увеселительных заведений. ru.crimemoldova.com. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 16 серпня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

  • «ЗАКОН Nr. 591 от 23.09.1999 о зеленых насаждениях городских и сельских населённых пунктов»: Республика Молдова // lex.justice.md (Статья 20. Строительство и размещение объектов в зеленых насаждениях)
  • «ЗАКОН Nr. 835 от 17.05.1996 об основах градостроительства и обустройстве территории»: Республика Молдова // lex.justice.md (Часть 4 Охранные зоны, статьи 58-61)
  • «ЗАКОН Nr. 1530 от 22.06.1993 об охране памятников»: Республика Молдова // lex.justice.md (Статья 9)
  • Бельцкие парки. moldovenii.md. Процитовано 16 серпня 2019.
  • Sontu, Ghenadie (26 жовтня 2011). Monumentele din municipiul Bălţi, Patrimoniu arhitectural. Ghenadie Sontu. Процитовано 16 серпня 2019. (рум.)
  • Baciu, Gheorghe. [dspace.usarb.md:8080/jspui/bitstream/123456789/941/1/balti.pdf Orașul Bălți și Oamenii lui]. — Молдова : Chișinău, 2010. — С. 497. — ISBN 978-9975-78-931-8.
  • Primăria Bălți. Registrul monumentelor de importanță națională și locală. balti.md. Процитовано 16 серпня 2019. (рум.)
  • Михалевский Bălți, Руслан (23 лютого 2015). Первому генплану Бельц — 170. СП (газета). Процитовано 16 серпня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маріїнський_сквер&oldid=41459520