Маслова Пристань — Вікіпедія

смт Маслова-Пристань
Маслова-Пристань
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Бєлгородська область
Муніципальний район Шебекинський район
Код ЗКАТУ: 14256556000
Код ЗКТМО: 14656462051
Основні дані
Перша згадка: XIV століття
Статус смт 1984
Населення 5 904 особи (2008)
Поштовий індекс 309276
Телефонний код +7 47248
Географічні координати: 50°27′44″ пн. ш. 36°44′25″ сх. д. / 50.46222222224977827° пн. ш. 36.74027777780577253° сх. д. / 50.46222222224977827; 36.74027777780577253Координати: 50°27′44″ пн. ш. 36°44′25″ сх. д. / 50.46222222224977827° пн. ш. 36.74027777780577253° сх. д. / 50.46222222224977827; 36.74027777780577253
Водойма річка Сіверський Донець
Найближча залізнична станція Топлінка
Відстань
До центру муніципального району/міського округу (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:
12

Мапа
Маслова-Пристань (Росія)
Маслова-Пристань
Маслова-Пристань

Маслова-Пристань (Бєлгородська область)
Маслова-Пристань
Маслова-Пристань

Мапа


CMNS: Маслова Пристань у Вікісховищі

Ма́слова При́стань (рос. Маслова Пристань) — селище міського типу, у Шебекинському районі Бєлгородської області, Росія.

Населення селища становить 5 904 особи (2008; 5 597 в 2002).

Географія[ред. | ред. код]

Селище розташоване на лівому березі Бєлгородського водосховища, збудованого на річці Сіверський Донець. Розвідані запаси нафти.

Історія[ред. | ред. код]

Населений пункт Пристань відомий ще з початку XIV століття як стоянка скотарів. З моменту будівництва Бєлгородської оборонної лінії, поселення стає пристанню Пристань-на-Донці для кораблів, що пливли з Бєлгорода до Дону. В 1638 році поселення з навколишніми селами передане у володіння отаману Микулі Маслову (звідси й назва). В XIX столітті збудовано храм Архангела Михаїла. В кінці XIX століття через Маслову Пристань прокладена залізниця. У зв'язку з будівництвом Бєлгородського водосховища в 1979-81 роках, поселення трохи відступило від берега річки. В 1981 році почалась забудова нових мікрорайонів, в 1983 році збудовано завод залізобетонних виробів. 1984 року поселенню надано статус селища міського типу.

Економіка[ред. | ред. код]

В селищі працюють цегляний, пивоварний та залізобетонних виробів заводи (найбільший у районі), одна з найбільших у Росії інкубаторних станцій, птахоферма, підприємство з виробництва полімерно-піщаної черепиці.

Видатні місця[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]