Массімо Станціоне — Вікіпедія

Массімо Станціоне
Massimo Stanzione

При народженні Massimo Stanzione
Народження 1586(1586)
Неаполь в Орта ді Ателла
Смерть 1656(1656)
  Неаполь, Італія
(чума)
Національність італієць
Країна  Неаполітанське королівство
Жанр портрети,міфологічні та релігійні композиції
Навчання можливо, Фабріціо Сантафеде
Діяльність художник
Напрямок караваджизм
Роки творчості 1605-1655
Вплив Караваджо
Вплив на Франческо Солімена
Вчитель Фабріціо Сантафеде
Відомі учні Bernardo Cavallinod
Твори Релігійні, міфологічні картини, портрети
Роботи в колекції Штедель, Музей Прадо, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національний музей Швеції, Музей мистецтва Метрополітен[1], Художня галерея Йослинd, San Diego Museum of Artd, Національний музей мистецтва Каталонії, Ермітаж, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Баварські державні колекції картинd, Словацька національна галерея, Рінглінг музей, Художній музей Північної Кароліни, Смітсонівський музей американського мистецтва[2], Бостонський музей образотворчих мистецтв, Музей фюрера, Музей Каподімонте, Музей Боуз, Манчестерська художня галереяd і Національна галерея старовинного мистецтва
Нагороди
орден Золотої шпори

CMNS: Массімо Станціоне у Вікісховищі

Массімо Станціоне (італ. Massimo Stanzione; 15861656) — італійський художник доби бароко з міста Неаполь. Малював портрети, міфологічні та релігійні композиції. Неаполітанська школа.

Життєпис[ред. | ред. код]

Відомостей про ранні роки життя та творчості Станціоне дуже мало. Народився поблизу Неаполя в Орта ді Ателла. За припущеннями, художнє навчання отримав в майстерні художника Фабріціо Сантафеде. Також вважають, що якийсь час навчався і працював в Римі, де потрапив під сильний вплив творів Караваджо та його послідовників. Збереглися свідоцтва, що Станціоне працював для монастирського шпиталю Санта Марія делла Скала в Римі у 1617 р. Керівники шпиталю опікувались паломниками, хворими та позашлюбними дітьми. Разом зі Станціоне замови благодійної установи виконували Карло Сарачені та Хонтхорст, також послідовники Караваджо.

Серед співпрацівників Станціоне — Артемізія Джентілескі, що теж була послідовницею художньої манери Караваджо.

Решту життя працював в місті Неаполь, де рахувався суперником відомого художника віце-королів — Хосе де Рібера, іспанця за походженням.

Станціоне помер у 1656 році, ймовірно, від чуми.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

Дівчина в народному вбранні неаполітанок
«Смерть Клеопатри»

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Lahti, N. E. (1993). The Language of Art from A to Z: Writin Plain English. Terrebonne, Or. 1997.(англ)
  • Barok, Łódź: Galaktyka, 1999. ISBN 83-87914-03-7 (польськ).
  • Знамеровская Т. П. «Хосе де Рібера», М, 1981 (рус)
  • Гос. Эрмитаж. Западноевропейская живопись. Каталог 1.,Л, «Аврора», 1976 (рус)