Матвієнко Ігор Ігорович — Вікіпедія

Матвієнко Ігор Ігорович
рос. Игорь Игоревич Матвиенко
Основна інформація
Повне ім'я рос. Игорь Игоревич Матвиенко
Дата народження 6 лютого 1960(1960-02-06) (64 роки)
Місце народження Москва, СРСР
Громадянство Росія і СРСР
Професії композитор, автор пісень, музичний продюсер, виробник, клавішник
Інструменти клавішні музичні інструменти
Жанри рок-музика і поп
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація)
Народний артист Російської Федерації Заслужений артист Росії Премія МВС Росії
matvey.ru
CMNS: Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Матвієнко.

Ігор Ігорович Матвієнко (нар.. 6 лютого 1960, Москва, Російська РФСР, СРСР) — радянський і російський продюсер та композитор. Засновник декількох популярних російських груп «Любе», «Иванушки International», «Фабрика» та інших. Фігурант бази даних сайту "Миротворець" з формулюванням: "Свідоме порушення державного кордону України з метою проникнення до окупованого росією Криму. Участь у пропагандистських заходах, спрямованих на легалізацію анексії АР Крим Росією." [13].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 6 лютого 1960 року в Москві в родині військовослужбовця.

У 1980 роц і закінчив музичне училище імені М. М. Іпполітова-Іванова за спеціальністю хормейсте" [13]"[13]р. З 1981 року працював композитором, художнім керівником та виконавцем (клавішні) в різних музичних колективах — ВІА «Перший крок», ВІА «Здраствуй, пісне!», «Клас».

Файл:Matvienko IMG 0073.jpg
у студії звукозапису

З 1987 по 1990 роки працював у Студії Популярної Музики «Рекорд», у 1987 році став її музичним редактором і тоді ж разом з вокалістом Миколою Расторгуєвим і поетом-піснярем Олександром Шагановим заснували гурт «Любе», для якого пише музику і робить аранжування. У 1991 році Ігор стає керівником продюсерського центру. У 2002 році стає продюсером і керівником музичного проекту Першого каналу «Фабрика Зірок-1», а в 2004 — «Фабрики Зірок-5».

У лютому 2014 року став музичним продюсером церемоній відкриття та закриття XXII Олімпійських Зимових ігор в Сочі. Для самої зворушливої сцени церемонії закриття «Дзеркальний світ» зробив аранжування, об'єднавчої композиції «Свой среди чужих, чужой среди своих» Едуарда Артем'єва і «До свидания, Москва» Олександри Пахмутової[1].

У березні 2014 року створив аранжування для церемонії відкриття паралімпійських ігор 2014, який включає в себе композиції «Давай за…» гурту Любе і «Последнее письмо» гурту Nautilus Pompilius, під яку виходила збірна Росії.

У 2018 році виступив за обмеження сучасних пісень, які потрапляють до молодіжних чартів, що пропагують наркотики і секс — жанрів хіп-хопу і репу[2].

Творчість[ред. | ред. код]

З Главкомом Сухопутних військ Олегом Салюковим під час презентації гімну Сухопутних військ, 1 жовтня 2016 року

Написав багато пісень у співпраці з Олександром Шагановим. Все почалося з часів ВІА «Здравствуй, песня», в якій Ігор виступав як клавішник. Пісня Дом на улице другой — одна з перших спільних пісень Матвієнка та Шаганова.

Співробітництво продовжилося в «Любе» — Атас, Комбат, Там, за туманами тощо, потім з Женею Бєлоусовим — У любви глаза разлуки, Девчонка-девчоночка, пізніше з «Иванушками» — Тучи, Кукла, Колечко, Безнадёга точка ру, Золотые облака. З «Фабрикою» — Девушки фабричные. Крім роботи з артистами Продюсерського центру Ігоря Матвієнка були написані пісні Володимира Асімова — Подари мне зимний вечер, Ночкой тёмной.

Регент Хору Стрітенського ставропігійного чоловічого монастиря Нікон Жила називає найпопулярнішою піснею з тих, що виконуються хором, «Коня» Матвієнка та Шаганова.

У 2016 році написаний гімн Сухопутних військ Російської Федерації «Вперед, пехота!»[3][4].

Автор більшості оригінальних (не запозичених у інших композиторів) пісень «Любе», які здобули всенародну популярність, у тому числі, «Конь», «Дорога», «Самоволочка».

Ряд пісень було написано у співпраці з поетом Михайлом Андрєєвим, в тому числі (для різних ансамблів) Нетелефонный разговор, Первые стихи, Луна,Трамвай пятёрочка, Берёзы, Тополиный пух, Реви, Лодочка, Про любовь.

Для «Корней» — Это ты объявила войну. Серед інших поетів, вірші яких писав Матвієнко, (за алфавітом) Костянтин Арсенєв, Герман Вітку, Леонід Дербеньов, Павло Жагун, Наум Олєв, Віктор Пелєнягре, Ольга Ровная. У деяких піснях (Давай за…, За тебя, Родина-мать) сам виступив як автор слів.

Виконав пісню «Краса» («Ты неси меня река») для телевізійного серіалу «Кордон. Тайговий роман».

Гурти та виконавці[ред. | ред. код]

Композиторська фільмографія[ред. | ред. код]

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

6 лютого 2012 року був офіційно зареєстрований як довірена особа кандидата в Президенти Російської Федерації на третій термін Голови Уряду Росії Володимира Путіна[5].

29 серпня 2016 року обраний президентом авторського ради Російського авторського товариства[6].

З вересня 2017 року — Голова Громадської ради при Роскомнагляді[7].

У листопаді 2017 року створив проект «Жити.рф», метою якого була заявлена допомога людям, що опинилися у складній ситуації. За даними видання The Bell, проект також займався розкруткою в соціальних мережах руху Putin Team, який виступав на президентських виборах 2018 року на підтримку кандидата в президенти Володимира Путіна[8] на четвертий термін.

Був членом ініціативної групи, що висунула Володимира Путіна кандидатом у президенти Росії на виборах 2018 року[9].

20 листопада 2018 року Ігор Матвієнко, згідно з Указом Президента Росії, включений до нового складу Ради при Президенті з культури і мистецтва[10].

Особисте життя[ред. | ред. код]

За словами Ігоря, він був одружений чотири чи п'ять разів:

  • Незареєстровані стосунки
    • син — Станіслав Матвієнко
  • Перша дружина — Євгенія (Джуна) Давіташвілі (шлюб тривав 24 години)
  • Друга дружина — Лариса
    • дочка Анастасія Матвієнко, вчилася в Англії на дизайнера одягу
  • Третя дружина Анастасія Алексєєва[11]
    • дочки Таїсія Матвієнко (нар. 1997) і Поліна Матвієнко (нар. 2001), син Денис Матвієнко (нар. 2000)[12]

Визнання[ред. | ред. код]

  • Лауреат Премії МВС Росії

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Закриття Олімпійських ігор у Сочі: як проходила церемонія [Архівовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  2. ↑ Ігор Матвієнко розкритикував сучасну музику, 20.02.2028 [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  3. ↑ Регент Хору Стрітенського монастиря Никон Жила у Воронежі: «Наша музика інтернаціональна!». Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 17 лютого 2019.
  4. ↑ На святкуванні Дня Сухопутних військ був презентований їх гімн «Вперед, піхота!»  : Міністерство оборони Російської Федерації. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 17 лютого 2019.
  5. ↑ Постанова ЦВК РФ № 96/767-6, 6 лютого 2012 [Архівовано 26 грудня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  6. ↑ Ігор Матвієнко обраний президентом авторського ради РАО [Архівовано 19 червня 2018 у Wayback Machine.] «NEWSru.com», 29.08.2016
  7. ↑ Головою Громадської ради при Роскомнагляді обраний продюсер Ігор Матвієнко, 27.09.2017 [Архівовано 17 лютого 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  8. ↑ Просуванням Putin Team зайнявся продюсер «Любе» та гурту «Иванушки International» Ігор Матвієнко [Архівовано 24 січня 2018 у Wayback Machine.] Meduza, 22.01.2018
  9. ↑ Петро Козлов, Єлизавета Фохт. «Нас переконувати не треба»: Путіна висунули в президенти без Путіна [Архівовано 20 червня 2019 у Wayback Machine.] Російська служба Бі-бі-сі, 26.12.2017
  10. ↑ Затверджено новий склад Ради з культури і мистецтва [Архівовано 15 лютого 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  11. ↑ Семейный центр Островской. Архів оригіналу за 3 січня 2011. Процитовано 5 листопада 2011.
  12. ↑ ТЕЛЕНЕДЕЛЯ — Как на духу — Игорь Матвиенко: настоящие браки держатся не на сексе. Архів оригіналу за 27 липня 2009. Процитовано 17 лютого 2019.


13. https://myrotvorets.center/criminal/matvienko-igor-igorevich/

Посилання[ред. | ред. код]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Матвієнко_Ігор_Ігорович&oldid=42100414