Меджидов Кіяс Меджидович — Вікіпедія

Меджидов Кіяс Меджидович
Межидрин Къияс Межидан хва
Файл:Medzhidov-kiyas-medzhidovich.jpg
Народився 22 березня 1911(1911-03-22)
Ахти, Дагестанська область, Російська імперія
Помер 1974(1974)
Махачкала
Громадянство Російська імперія, СРСР СРСР
Діяльність драматург, перекладач, прозаїк
Мова творів лезгинська
російська
Роки активності 1954—1974
Партія КПРС
Нагороди Орден «Знак Пошани»

Кіяс Меджидович Меджидов (лезгин. Межидрин Къияс Межидан хва; нар. 22 березня 1911(19110322)[1] Ахти, Дагестанська область, Російська імперія — пом. 1974) — лезгинський письменник і драматург. Народний письменник Дагестанської АРСР. Член Союзу Письменників СРСР із 1957 року.[2]

Біографія[ред. | ред. код]

Кіяс Меджидов народився в сім'ї робітника-відходника в селі Ахти (нині Ахтинський район Дагестану) 22 березня 1911 року. Освіту здобув у сільській школі, у 1927 році вступив до комсомолу. У 1929 році закінчив дев'ятий клас, після чого пройшов шестимісячні курси та отримав кваліфікацію вчителя початкових класів. Був направлений на роботу до Ширвану Азербайджанської РСР. Потім опинився в дагестанському селі Курах, де більше року працював учителем.

У 1929—1931 роках Кіяс Меджидов навчався в Махачкалінському індустріальному технікумі. Після його закінчення влаштувався працювати в Дагкнигвидав учнем перекладача Алібега Фатахова, щоб удосконалювати знання російської та рідної мов. У наступні роки працював диктором на Даградіо, редактором лезгінських передач, а пізніше за сумісництвом став співробітником військової прокуратури.

З 1939 по 1941 роки навчався заочно в Літературному інституті ім. М. Горького у Москві. Коли почалася війна, навчання було перервано. У 1942 році Кіяс Меджидов був направлений навчатися на шестимісячні прокурорські курси, після закінчення яких працював помічником прокурора в Касумкентському районі, а потім прокурором Курахського, Хівського та Ахтинського районів. У 1944 році став членом ВКП(б).

1954 року за станом здоров'я поет вийшов на пенсію і повністю присвятив себе письменницькій роботі.[3]

Творчість[ред. | ред. код]

Писати Меджидов почав у 1929 році, але популярність до нього прийшла лише через два десятиліття, коли вийшли його збірки оповідань «У горах», «Брати», «Гори рухаються», а також написана у співавторстві з Тагіром Хурюзьким драма «Ашуг Саїд». Найбільшими творами Меджидова стали романи «Серце, залишене в горах» про російського лікаря, який працював у Дагестані наприкінці XIX — на початку XX століть, та «Доля прокурора Алі Шахова» про роботу прокурора в роки німецько-радянської війни. Критики у творчості Меджидова відзначають майстерність пейзажних замальовок.

Багато подорожував лезгинськими селами, щоб домогтися точності передачі життя горян у творах.[4]

Родина[ред. | ред. код]

Дочка — Меджидова Сіяра Кіясівна (нар. 1943), перша лезгинка — професійний художник, член Спілки художників СРСР, народний художник Кабардино-Балкарії[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Меджидов Кияс Меджидович. Национальная библиотека РД им. Р. Гамзатова. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 30 грудня 2014.
  2. Национальная библиотека Республики Дагестан — страница 4. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  3. Автобиография Кияса Меджидова. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  4. К 100-летию со дня рождения Кияса Меджидова. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  5. Меджидова Сияра Киясовна. Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018.

Література[ред. | ред. код]

  • Литературы народов России: XX в.: словарь / Н. С. Надъярных. — М. : Наука, 2005. — С. 190. — 1100 прим. — ISBN 5-02-010208-3.