Медичний м'яч — Вікіпедія

Виконання вправи з медичним м'ячем.
Планка на медичних м'ячах.

Медичний м'яч — це обтяжений м'яч, у діаметрі приблизно як плечі (близько 35 см), часто застосовуваний при фізичній реабілітації та силовому тренуванні[1]. Медичний м'яч також відіграє важливу роль у сфері спортивної медицини. Однак, його не варто плутати з більшим за розміром гімнастичним м'ячем.

Медичні м'ячі зазвичай є доступними у масі 1-11 кг та ефективно використовуються у пліометричному ваговому тренуванні задля підвищення вибухової сили серед атлетів у всіх видах спорту. Деякі м'ячі сягають 35.5 см у ширину та 6.35 кг у масі, інші мають вигляд баскетбольних обтяжених м'ячів. 

Медичний м'яч використовують для дитячого тренування як найкращий засіб для подолання страху перед вправами з вільною вагою. Також він є одним із найпопулярніших елементів спортивного обладнання у спортивних залах через те, що при падінні не пошкоджує підлогу[2].

Подейкують, що Гіпократ набивав шкури тварин для своїх пацієнтів з медичною метою, щоб ті їх жбурляли[3]. У 1705 році подібні великі м'ячі існували в Персії. Термін «медичний м'яч» датується щонайраніше 1876 роком, у праці American Gymnasia and Academic Record Роберта Дженкінса-молодшого.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Merriam Webster - Medicine Ball. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 20 лютого 2014.
  2. MEDICINE BALL EXERCISES FOR MEN. Father and Son workout (амер.). Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 18 січня 2017.
  3. Internicola, Dorene (6 жовтня 2014). Medicine balls are ancient fitness tools that keep bouncing back. Reuters. Архів оригіналу за 22 квітня 2015. Процитовано 21 квітня 2015.