Мелес Зенаві — Вікіпедія

Мелес Зенаві መለስ ዜናዊ
Мелес Зенаві у 2002 році
в. о. Президента Ефіопії
28 травня 1991 — 22 серпня 1995
Попередник:	Тесфає Гебре Кідан
Наступник:	Негассо Гідада
Прем'єр-міністр-Ефіопії
22 серпня 1995 — 20 серпня 2012
Попередник:	Тамрат Лайне
Наступник:	Гайле Мар'ям Десалень
Ім'я при народженні:	амх. Legesse Meles Asres
Народження:	8 травня 1955(1955-05-08) Адуа, Adwa townd, Mehakelegnaw Zoned, Тиграй, Ефіопія
Смерть:	20 серпня 2012(2012-08-20) (57 років) Брюссель, Бельгія
Причина смерті:	рак головного мозку[d]
Країна:	Ефіопія
Релігія:	Міафізитство (Ефіопська православна церква)
Освіта:	Відкритий університет, Університет імені Еразма Роттердамського і Аддіс-Абебський університетd
Партія:	Революційно-демократичний фронт ефіопських народів
Шлюб:	Азеб Месфін
Медіафайли у Вікісховищі

Ейто Легессе «Мелес» Зенаві Асрес (геєз መለስ ዜናዊ meles zēnāwī, нар. 8 травня 1955(19550508), Адуа — пом. 20 серпня 2012, Брюссель) — ефіопський державний і політичний діяч, прем'єр-міністр Ефіопії з 22 серпня 1995 до своєї смерті. Президент республіки 28 травня 1991 — 22 серпня 1995. Очолював Революційно-демократичний фронт ефіопських народів, правлячу в країні коаліцію.

Прийшов до влади з ефіопським Народно-революційним фронтом у травні 1991 після поразки уряду Менгисту Хайле Маріама, до цього був одним з лідерів партизанської боротьби проти комуністичного уряду.

Біографія[ред. | ред. код]

Мелес Зенаві народився 8 травня 1955 року (за іншими даними — в 1954 або 1956 році) в місті Адува (Адуа), у регіоні Тигре на півночі Ефіопії^[1][2][3]. В 1972 році закінчив середню школу в Аддис-Абебі і вступив на медичний факультет Університету Аддис-Абеби. В 1974 році залишив навчання і приєднався до Народно-визвольного фронту Тигре (TPLF), який виступав проти військового уряду Ефіопії (Дерга), який очолював Менгисту Хаіле Маріам. Прихильники TPLF в 1980-ті роки були відомі як переконані прихильники комунізму. Мелес в цьому русі займався питаннями інформаційного забезпечення та пропаганди. З 1989 року Мелес був головою TPLF і коаліції революційних сил — Ефіопського народного революційно-демократичного фронту (EPRDF).

У травні 1991 року Менгісту був скинутий, сили EPRDF зайняли Аддис-Абебу, і Мелес став головою перехідного уряду Ефіопії. Комуністична ідеологія TPLF поступилася місцем орієнтації на економічну лібералізацію: про зміну курсу Мелес оголосив ще в 1990 році.^[4] В цей період вивчав економіку в Роттердамському університеті Еразма та згодом здобув ступінь магістра^[5]. Мелес став одним із творців конституції 1994 року, що встановила в Ефіопії федеративний устрій.

22 серпня 1995 Мелес був обраний прем'єр-міністром, фактично він став главою держави при номінальному президенті. В 1993 році була проголошена незалежність Еритреї, в результаті чого Ефіопія позбулася виходу до океану. Тим не менш, у той час уряд Мелеса не виступив проти Еритрейського режиму, представники якого на чолі з Ісайєю Афеверкі (Isaias Afewerki) колись теж боролися проти режиму Менгісту і входили в EPRDF. Ситуація змінилася з початком війни між Ефіопією та Еритреєю через територіальні суперечки (1998—2000).

Через рік після завершення ефіопсько-еритрейського конфлікту (зупиненого міжнародними зусиллями) частина керівників центрального комітету TPLF виступила проти проведених Мелесом реформ і звинуватила його в зайвій м'якості по відношенню до Еритреї. Тим не менше, прем'єрові вдалося зберегти і зміцнити свою владу, і в наступні роки, особливо після того, як в 2001 році США розгорнули «війну проти терору», він встановив тісні відносини з західними країнами. В 2004 році Мелес увійшов до складу Африканської комісії прем'єра Великої Британії Тоні Блера, яка була мала боротися з бідністю на африканському континенті.^[6] У 2005 році прихильники Мелеса здобули перемогу на парламентських виборах і затвердили його на чолі уряду на черговий п'ятирічний термін. Опозиція провела в Аддис-Абебі масові демонстрації протесту, які були придушені силами правопорядку. В результаті безладів загинули 42 людини, і Мелес охарактеризував подію як провалену спробу «помаранчевої революції»^[7].

Наприкінці 2006 — початку 2007 року Ефіопія втрутилася у протистояння між тимчасовою адміністрацією Сомалі, якою керує президент Абдуллагі Юсуф Ахмед, і Радою ісламських судів Сомалі (SICC), в середині 2006 року встановив контроль над центральною і південною частиною території Сомалі. Ефіопські війська відіграли вирішальну роль у розгромі ісламістів, які були витіснені з Могадішо і більшості зайнятих раніше позицій^{[8][9][10][11]}. На початку 2007 року в конфлікт втрутилися США, які атакували бойовиків SICC з повітря: американський уряд звинуватив цей рух в зв'язках з міжнародною терористичною мережею Аль-Каїда.

Мелес Зенаві одружений, у нього четверо дітей.

Помер 20 серпня 2012 від інфекції у брюссельській лікарні.

Виноски[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Мелес Зенави [Архівовано 25 серпня 2012 у Wayback Machine.] У Лентапедії

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Вікісховище · C-SPAN Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Internet Movie Database Генеалогія та некрополістика Find a Grave · WikiTree Тематичні сайти Quora Словники та енциклопедії Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Internetowa encyklopedia PWN · Prabook · Treccanis Dizionario di Storia Довідкові видання Munzinger IBA · NNDB · OpenSanctions Нормативний контроль FAST: 1798981 · Freebase: /m/02313j · GND: 1026632668 · GTAA: 172812 · ISNI: 0000000044186098 · J9U: 987007577191505171 · LCCN: no2004121851 · NCF: ncf11917665 · NTA: 288978374 · SUDOC: 163591709 · VIAF: 53872281 · WorldCat: lccn-no2004121851

п о р Прем'єр-міністри Ефіопії Народно-Демократична Республіка Ефіопія (1987–1991) Фікре Селассіє Вогдересс • Гайлу Їмену (в.о) • Тесфає Дінка (в.о) Перехідний уряд (1991–1995) Тамрат Лайне (в.о) Федеративна Демократична Республіка Ефіопія (з 1995) Мелес Зенаві • Гайле Мар'ям Десалень • Абій Ахмед Алі в. о. — виконувач обов'язків