Меньшиков Федір Дмитрович — Вікіпедія

Меньшиков Федір Дмитрович
Народився	1901(1901) село Козьминське Сольвичегодського повіту Вологодської губернії, тепер Вологодської області, Російська Федерація
Помер	1942(1942) район мису Херсонес Кримської АРСР, тепер Автономна Республіка Крим
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	державний діяч
Партія	ВКП(б)

Федір Дмитрович Меньшиков (травень 1901(1901), село Козьминське Сольвичегодського повіту Вологодської губернії, тепер Вологодської області, Російська Федерація — липень 1942, район мису Херсонес Кримської АРСР, тепер Автономна Республіка Крим) — радянський партійний діяч, секретар Кримського обласного комітету ВКП(б), член ВЦВК.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині селянина-середняка. У 1914 році закінчив двохкласне початкове училище в селі Алєксєєвське Сольвичегодського повіту. Потім навчався в школі ІІ ступеня міста Сольвичегодська. У 1918 році вступив до комсомолу.

Член РКП(б) з червня 1920 року.

У червні 1920 — вересні 1922 року — червоноармієць-доброволець і політичний керівник роти 4-го окремого запасного полку і 131-го запасного полку РСЧА на Південно-Західному фронті.

У вересні 1922 — липні 1923 року — слухач радянсько-партійної школи ІІ ступеня в місті Архангельську.

З липня по жовтень 1923 року — політичний керівник взводу конвойної команди ОДПУ в Архангельську.

У жовтні 1923 — вересні 1925 року — помічник коменданта із політичної частини прикордонної комендатури ОДПУ в Кронштадті. У вересні 1925 — лютому 1927 року — помічник коменданта із політичної частини окремої прикордонної комендатури ОДПУ в Архангельську.

У лютому 1927 — жовтні 1928 року — слухач Вищої прикордонної школи ОДПУ в Москві, закінчив перший курс.

У жовтні 1928 — вересні 1929 року — голова правління артілі Української хлібної промисловості.

У вересні 1929 — липні 1930 року — інспектор організаційного відділу Народного комісаріату охорони здоров'я РРФСР.

У липні 1930 — січні 1931 року — завідувач відділу економіки праці Всесоюзного державного тресту свинарських радгоспів «Свинартрест».

У січні — жовтні 1931 року — заступник завідувача відділу кадрів Комуністичної академії в Москві.

З жовтня 1931 по серпень 1932 року — слухач історико-партійного Інституту червоної професури в Москві.

У серпні 1932 — вересні 1935 року — член пропагандистської групи ЦК ВКП(б) у Маймаксанському районі Північного краю.

З вересня 1935 по липень 1937 року — слухач історико-партійного Інституту червоної професури в Москві.

У липні 1937 — січні 1939 року — помічник завідувача відділу партійної пропаганди і агітації (відділу пропаганди і агітації) ЦК ВКП(б). У січні — серпні 1939 року — завідувач сектора інформації і обліку відділу пропаганди і агітації ЦК ВКП(б), Управління агітації і пропаганди ЦК ВКП(б). У серпні 1939 — жовтні 1940 року — заступник завідувача відділу пропаганди Управління агітації і пропаганди ЦК ВКП(б). Одночасно, з листопада 1939 по жовтень 1940 року викладав історію ВКП(б) у Вищій партійній школі при ЦК ВКП(б).

У жовтні 1940 (офіційно в січні 1941) — липні 1942 року — секретар Кримського обласного комітету ВКП(б) із пропаганди та агітації. Учасник оборони Севастополя під час німецько-радянської війни, очолював пропагандистську групу Кримського обласного комітету ВКП(б).

У липні 1942 року потрапив в оточення. За деякими даними, застрелився в районі миса Херсонес Кримської АРСР. Партійні документи були погашені в квітні 1945 року.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Филиппов С. Руководители центральных органов ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2018. (рос.)