Галактика Спляча Красуня — Вікіпедія

Галактика Спляча Красуня [1]
Відкриття Пігот Едвард 23 березня 1779
Розташування (епоха J2000.0)
Сузір'я Волосся Вероніки
Пряме піднесення 12г 56х 43.7с[2]
Схилення +21° 40′ 58″[2]
Червоний зсув 0.001361
Видима зоряна величина (V) 8,5
Яскравість поверхні (specify) 12,7
Характеристики
Габбл-тип (R)SA(rs)ab, HIISy2
Позначення
PGC 44182, M 64, UGC 8062, MCG 4-31-1, Black Eye galaxy, ZWG 130.1, KARA 559, IRAS12542+2157


Мессьє 64 (М64, інші позначення -NGC 4826,ZWG 130.1,UGC 8062, KARA 559, MCG 4-31-1, IRAS12542 +2157,PGC 44182, Галактика Спляча Красуня, Галактика Чорне Око) — галактика у сузір'ї Волосся Вероніки.

Відкриття[ред. | ред. код]

Відкривачем цього об'єкта є Едвард Піготт, який вперше спостерігав за об'єктом 23 березня 1779.

Цікаві характеристики[ред. | ред. код]

Особливістю цього об'єкта є його походження з двох злиплих галактик з різним напрямом обертання. Внаслідок цього газопиловий диск у внутрішній частині об'єкта обертається в протилежну сторону щодо обертання зірок і газу на його периферії.

Цей об'єкт входить у число перерахованих в оригінальній редакції нового загального каталогу.

Спостереження[ред. | ред. код]

Галактика M64 у Волоссі Вероніки

М64 завдяки настільки чудовій особливості зовнішнього вигляду — популярний об'єкт для аматорських спостережень. Найкращий час для спостережень — з кінця зими і до початку літа. Місце розташування М64 знайти неважко: на уявній лінії α — γ Волосся Вероніки (ближче до α) в гарну ніч ледь помітна неяскрава зірочка 35 Com (5 m ). «Чорне Око» слід шукати в градусі на північний схід-схід від неї. У оптичний шукач телескопа або бінокль галактика не кидається в очі.

У аматорський телескоп спочатку відзначається витягнута еліптична форма галактики і яскраве майже зіркоподібне ядро. Вночі (без штучної і природної засвічення) при апертурі телескопа від 200—300 мм при уважному розгляданні на північний схід від ядра добре видно освіту, що дало назву цьому об'єкту. Витягнутий темний провал яскравості окреслює ядро, надаючи зображенню галактики дуже експресивний вигляд. З боку цієї темної плями з галактикою сусідить яскрава (11 m ) зірка переднього плану.

Сусіди по небу з каталогу Мессьє[ред. | ред. код]

  • M53 — (в 5 градусах на південний схід, у α Com) яскраве і концентроване кулясте скупчення;
  • M85, M100, M88, M60, M59, M58, M89 і M90 — (на південний захід) скупчення галактик в Діві;
  • M3 — (на північний схід, У Гончих Псах) яскраве кулясте скупчення

Послідовність спостереження в «Марафоні Мессьє»[ред. | ред. код]

М3М53М64М85М60

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. J. L. Tonry, A. Dressler, J. P. Blakeslee, E. A. Ajhar, A. B. Fletcher, G. A. Luppino, M. R. Metzger, C. B. Moore (2001). The SBF Survey of Galaxy Distances. IV. SBF Magnitudes, Colors, and Distances. Astrophysical Journal. 546 (2): 681—693. arXiv:astro-ph/0011223. Bibcode:2001ApJ...546..681T. doi:10.1086/318301.
  2. а б в NASA/IPAC Extragalactic Database. Results for NGC 4826. Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 6 листопада 2006.
  3. Object query : M64. SIMBAD. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 9 липня 2008.

Зовнішні посилання[ред. код]


Навігатори[ред. | ред. код]



NGC 4822 | NGC 4823 | NGC 4824 | NGC 4825 | NGC 4826 | NGC 4827 | NGC 4828 | NGC 4829 | NGC 4830

Координати: Карта зоряного неба 12г 56м 43.7с, +21° 40′ 58″