Інчхонський метрополітен — система ліній метрополітену південнокорейського міста Інчхон, що примикає до столиці, міста Сеула. Інчхонське метро інтегровано з Сеульським метрополітеном, безкоштовна пересадка між лініями здійснюється в центрі Інчхону. Також існують пересадки на швидкісну лінію AREX, що пов'язує міжнародний аеропорт із Сеулом.
Будівництво метрополітену розпочалося 5 липня 1993 року. Початкову ділянку з півдня на північ міста довжиною 23 км з 21 станцією, відкрито 6 жовтня 1999. Першу лінію було продовжено на одну станцію в 2007, та на 6 станцій у 2009 році. До кінця 2014 року на лінії проходила поступова реконструкція станцій та встановлення станційніх дверей, що відділяють платформу від потяга. Лінія переважно підземна, крім невеликої північної ділянки з двох станцій.
Будівництво Другої лінії розпочато 26 червня 2009. Лінію відкрито 30 червня 2016 року. Вона має 27 станцій (21 підземну), 29,2 км. Усі станції другої лінії побудовано з береговими платформами закритого типу.
№ | Дата відкриття | Останнє продовження | Кількість станцій | Кінцеві станції | Довжина в км | Кількість підземних станцій | Примітки |
| 6 жовтня 1999 | 2009 | 29 | «Гьоянг»-«Міжнародний діловий район» | 29,4 | 27 | Обслуговується восьмивагонними потягами |
Друга лінія[2] | 30 липня 2016 | — | 27 | «Комдан Орю»-«Унйон» | 29,2 | 21 | Обслуговується двохвагонними потягами |
Планується невелике продовження першої лінії в 2018. Залізничною компанією Korail планується також початок будівництва приміської третьої лінії в сусіднє місто Сувон[3] (10 станцій в межах Інчхона).
| | |
Рухомий склад |
-
Підземна станція «Спортивний комплекс Мунхак», Перша лінія
-
Естакадна станція «Гоянг»,
Перша лінія -
Платформа підземної станції «Вонінче» з установленими після реконструкції станційними дверима, Перша лінія
-
Вихід № 8 з пересадкової станції «Мерія Інчхона»
-
Вестибюль станції «Докчонг»,
Друга лінія