Механотрон — Вікіпедія

Механотро́н — електронно-керована лампа, в якій керування потоком електронів та іонів здійснюється механічним переміщенням одного чи декількох їх електродів відносно інших^[1]. Може виконуватись як електровакуумний або газорозрядний прилад. Зазвичай це різновид діода, у якому силою електронного чи іонного струму можна керувати механічним впливом ззовні. Механотрони призначені для перетворення механічних величин в електричні і широко застосовуються як перетворювачі при вимірюванні малих переміщень — від 0,01 до 100 мкм і зусиль — від 1 мкн до 1 н, тисків від 0,1 н/м² до 1 Мн/м², прискорень від 0,001 до 100 м/с², вібрацій з частотами до 10 кГц.^[2][3]

Відомі конструкції електронно-механічних генераторів електричних синусоїдальних коливань інфранизьких (і нижче) частот, де коливальним контуром слугує камертон відповідних розмірів. З'єднаний з камертоном механотрон перетворює механічні коливання в зміни свого анодного струму.

Класифікація[ред. | ред. код]

• Механотрони з поздовжнім керуванням. Рухливий електрод переміщується уздовж ліній електричного поля, а його площина залишається перпендикулярною лініям поля.
• Механотрони з поперечним керуванням. Напрямок переміщення рухомого електроду перпендикулярно лініям електричного поля.
• Механотрони з зондовим керуванням. Використовується додатковий електрод (зонд), розташований в просторі між катодом і анодом або поблизу. Переміщення зонда супроводжується зміною електричного струму в його колі. Найбільш поширені газорозрядні механотрони з зондовим керуванням.
• Механотрони з диференціальним керуванням. Керування здійснюється переміщенням анода всередині нерухомого негативного електрода (антианода), що супроводжується зміною ступеня екранування катода від анода.
• Механотрони з механічним керуванням електронним променем. Являє собою електронно-променеву трубку з електростатичним відхиленням променя і з колекторами електронів. Керування здійснюється переміщенням однієї з відхиляючих пластин або додаткового електроду, що приводить до відхилення електронного променя і зміни струму колекторів.

Приклад: 6МХ1Б[ред. | ред. код]

У радянського подвійного діода, механотрона 6МХ1Б положення одного з анодів (1 на схемі) можна змінити, натискаючи на виведений назовні метало-скляного корпусу через герметичну мембрану штир. Відповідно, змінювався анодний струм. Струм другого анода (5 на схемі) використовувався як зразковий при побудові мостових схем. Лампа застосовувалася, наприклад, у вагах-дозаторах.

Випускався заводом МЕЛЗ, Москва.

Характеристики 6МХ1Б як датчика

(Із етикетки на прилад. Для вказівки сил використовується одиниця «грам-сила» (гс).)

• Статична чутливість по струму до переміщень — не менше 20 мкА/мкм
• Діапазон вимірюваних переміщень — 0-140 мкм
• Статична чутливість по струму до сил — не менше 2,5 мА/гс
• Діапазон вимірюваних сил — ± 0,5 гс^[4]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Вакуленко М. О. Тлумачний словник із фізики: [6644 статті / М. О. Вакуленко, О. В. Вакуленко. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. — 767 с.
• МЕХАНОТРОН [Архівовано 5 лютого 2016 у Wayback Machine.] в УРЕ

п о р Вакуумні електронні прилади (крім електронно-променевих) Генераторні та підсилювальні лампи Тріод Тетрод Променевий тетрод Пентод Гексод Гептод Пентагрід Октод Нонод Магнетрон Амплітрон Платинотрон Віркатор Клістрон Лампа біжної хвилі Лампа зворотної хвилі Гіротрон Інші Електровакуумний діод Кенотрон Рентгенівська трубка Вакуумно-люмінесцентний індикатор Магічне око Вакуумний фотоелемент Електронно-оптичний перетворювач Фотопомножувач Вторинно-електронний помножувач Селектрон Механотрон Види виконання Октальна Пальчикова Стержнева Нувістор Жолудева Маячкова Металокерамічна Комбінована Елементи конструкції Анод Катод Прямого розжарення Непрямого розжарення Автоемісійний Фотокатод Динод Підігрівач Сітка Керувальна Антидинатронна Екранувальна Катодна Гетер Цоколь[en]