Бурлюк Микола Давидович — Вікіпедія

Бурлюк Микола Давидович
1912
Народився 4 травня 1890(1890-05-04)
Котельва, Охтирський повіт, Харківська губернія, Російська імперія (нині Полтавська область, Україна)
Помер 27 грудня 1920(1920-12-27) (30 років)
Херсон, УНР
Громадянство Російська імперія УНР
Національність українець
Діяльність письменник, теоретик мистецтва
Alma mater фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd
Мова творів російська

CMNS: Бурлюк Микола Давидович у Вікісховищі

Мико́ла Дави́дович Бурлю́к (*22 квітня (4 травня) 1890(18900504), слобода Котельва, Охтирський повіт, Харківська губернія, Російська імперія (нині Полтавська область, Україна) — † 27 грудня 1920, Херсон, УНР) — український письменник, теоретик мистецтва.

Біографія[ред. | ред. код]

Брат Давида Бурлюка, Володимира Бурлюка та Людмили Бурлюк-Кузнецової.

У 1909 закінчив Херсонську гімназію.

У 1909—1914 роках навчався на історико-філологічному та фізико-математичному факультетах Петербурзького університету.

У 1915—1917 роках — на військовій службі.

Під час Громадянської війни служив в арміях різних сторін, але з 1919 ховався від мобілізації як білих, так і червоних. Арештований червоними в Херсоні в грудні 1920 р. після того, як спробував устати на військовий облік, був розстріляний 27 грудня по постанові «трійки» 6-й армії в превентивних цілях, «бажаючи скоріше очистити РРФСР від осіб підозрілих, які в будь-який момент свою зброю можуть підняти для придушення влади робітників і селян».

Творчість[ред. | ред. код]

Перші поетичні спроби припадають на 1910 рік у колективних збірках «Студия импрессионистов» (книга 1) і «Садок судей» (випуск 1), що побачили світ у Санкт-Петербурзі.

Від 1912 року був учасником основних видань «Гілеї» та футуристичних виступів у Санкт-Петербурзі, Москві.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Сумський поет Олександр Вертіль першим в історії України здійснив переклад віршів Миколи Бурлюка рідною для нього українською мовою. 2014 року у київському видавництві «Ярославів Вал» вийшла друком збірка «Поети брати Бурлюки. Тонкофінгерпринт», в якій зібрані 140 віршів Давида та Миколи Бурлюків. Це видання-білінгва: вірші друкуються і в оригіналі, і в перекладі. Вступне слово до збірки «Давид і Микола Бурлюки. І довкола» написав відомий український культуролог і вчений Вадим Скуратівський, післямову «Чукурюк!» — знаний мистецтвознавець, професор Дмитро Горбачов[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дмитрук, Сергій (27 березня 2015). «У віршах Давида Бурлюка нуртує українська душа». Урядовий кур'єр. Процитовано 5 грудня 2023. 

Література[ред. | ред. код]

  • Пилипчук Р. В. Бурлюк Микола Давидович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9. — С. 624.
  • Деменок Е. Л. Новое о Бурлюках // Дрогобыч, 2013.
  • Поети брати Бурлюки. Тонкофінгерпринт : поезії / Д. Бурлюк, М. Бурлюк ; пер. з рос. О. Вертіля ; передмова В. Скуратівського ; післямова Д. Горбачова. — Київ : Ярославів Вал, 2014. — 262 с. : іл.

Посилання[ред. | ред. код]