French
DeutschМилоградська культура — Вікіпедія
| Милоградська культура | |
 | |
| Місце розташування | Білорусь Україна |
|---|---|
| Попередник | Тшинецька культура |
| Наступник | Зарубинецька культура |
| Час/дата початку | 7 століття до н. е. |
| Час/дата закінчення | 100-ті |
Милоградсько-Підгірцівська культура, Милоградська культура (біл. Мілаградская культура) — поліська археологічна культура VII—I століть до н. е. (згідно з Расадіним С. Є. IX—I ст. до н. е.).
Ототожнена з неврами Геродота[1]. Носіїв цієї археологічної культури зараховують до балтів[2] або до праслов'ян[3]. Генетично пов'язана з сосницькою і тшинецькою культурою[4].
Надалі зазнала сильного впливу культури підклешово-поморських племен[1], які прийшли з північного заходу і разом з місцевими милоградсько-підгірцівськими племенами сформували згодом на цій території зарубинецьку культуру. На півночі частина території Милоградської культури увійшла до складу культури штрихованої кераміки пізнього періоду.
Межувала з дніпро-двинською культурою на півночі, юхнівською культурою на сході, поморською культурою на заході. На півдні і південному сході межувала зі скіфами.
Назва культури походить від городища Милоград і Підгірці. У 1950-х роках О. Мельниківська, дослідивши городища Милоград Речицького району Гомельської області (Білорусі), виокремила милоградську культуру серед пам'яток ранньої залізної доби[5]. Одночасно археолог В. Даниленко виявив пам'ятки цієї культири у селі Підгірці Обухівського району Київської області[6][7].
Територія[ред. | ред. код]
Це культура племен, котрі жили на сточищі річки Дніпро між середньою течією Березини на півночі та річкою Рось на півдні, Західним Бугом на заході та річкою Іпуть на сході (терени Південної Білорусі та Українського Полісся).
Житла[ред. | ред. код]
Населення цієї археологічної культури мешкало в поселеннях, які складаються з землянок.
Поховання[ред. | ред. код]
Поховальний обряд синкретичний: практикувалася і кремація, і курганні поховання.
 | Це незавершена стаття з археології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Происхождение славян (Этногенез), Часть 3, 2006 г. [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Стецюк В., «Исследование предысторических этногенетических процессов в Восточной Европе». Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021.
- ↑ Перевезенцев С. В. Россия. Великая судьба. — Москва : Белый город, 2009. — С. 17. — 5000 прим. — ISBN 978-5-7793-1855-6. (рос.)
- ↑ Максимов Е. В., «Миграции в жизни древних славян» // Славяне и Русь (В зарубежной историографии) — г. Киев: изд. «Наукова думка», 1990 г. — С. 5—11. [Архівовано 21 серпня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Мельниковская О. Н. Племена Южной Белоруссии в раннежелезном веке. Москва, 1967.
- ↑ Даниленко В. М. Дослідження пам'яток підгірцівського та бобрицького типів на Київщині в 1950 р. // Археологічні пам'ятки УРСР. К., 1956. Т. 6.
- ↑ Милоградсько-Підгірцівська культура. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 30 серпня 2020.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 10: Малайзія — Мугаджары / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — г. Мінск: БелЭн., 2000 г. — 544 с.: іл. ISBN 985-11-0169-9 (т. 10), ISBN 985-11-0035-8. (біл.)
- Даниленко В. М. Дослідження пам'яток підгірцівського та бобрицького типів на Київщині в 1950 р. // Археологічні пам'ятки УРСР. К., 1956. Т. 6.
- Ерёменко В. Е. Археологическая карта милоградской культуры // Славяне. Этногенез и этническая история (междисциплинарные исследования). — Л.: Издательство Ленинградского Университета, 1989 г. — С. 76-105, карта. (рос.)
- Ступак Д. В. Милоградсько-Підгірцівська культура // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Рассадин С. Е. // «Милоградская культура: ареал, хронология, этнос». — г. Минск: изд. Институт истории НАН Беларуси, 2005 г. — 106 с. — ISBN 985-6769-02-7 (рос.)
- Лошенков М. И. // «Городища милоградской культуры на территории Беларуси» — г. Минск: изд. Минская фабрика цветной печати, 2011 г. — 406 с.: ил. — ISBN 978-985-454-575-2 (рос.)
- Супрун А. Е., ДРЕВНИЕ СЛАВЯНЕ И ИХ ПРАРОДИНАВведение в славянскую филологию. — Минск, 1989. — С. 135—155
- І. Т. Черняков. Милоградська культура [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 659. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Посилання[ред. | ред. код]
- Дубіцкая Н. М., ВЫВУЧЭННЕ ПОМНІКАЎ ЖАЛЕЗНАГА ВЕКУ І РАННЯГА СЯРЭДНЯВЕЧЧА Ў БАСЕЙНЕ НІЖНЯЙ БЯРЭЗІНЫ, 2010 г. [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (біл.)
- Артыкулы па тэме «Археалогія» [Архівовано 9 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (біл.)
- Супрун А. Е., ДРЕВНИЕ СЛАВЯНЕ И ИХ ПРАРОДИНА: Вопрос о времени и месте формирования славян [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
