French
DeutschМирослав Махачек — Вікіпедія
| Мирослав Махачек | |
|---|---|
| чеськ. Miroslav Macháček | |
 | |
| Народився | 8 травня 1922[1][2][…] Нимбурк[2][4][…] |
| Помер | 17 лютого 1991[1][2][…] (68 років) Прага, Чеська і Словацька Федеративна Республіка[2][4][…] |
| Поховання | Нимбурк і Cemetery in Nymburkd[6] |
| Громадянство |  Чехословаччина |
| Діяльність | режисер, актор |
| Заклад | Національний театр |
| Діти | Kateřina Macháčkovád |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0532714 |
Миросла́в Маха́чек (чеськ. Miroslav Macháček; 8 травня 1922, Німбурк, Чехословаччина — 17 лютого 1991, Прага, Чехословаччина) — чеський театральний режисер та актор. Заслужений артист Чехословаччини (1968).
Біографія[ред. | ред. код]
Мирослав Махачек народився 8 травня 1922 року в місті Німбурк в Чехословаччині. У 1945 році він був прийнятий до Державної консерваторії в Празі, де навчався три роки акторській майстерності. Після її закінчення в 1948 році він виступав у Східночеському театрі в Пардубице, з 1951 року — в Реалістичному театрі Зденека Неєдли в Празі. У тому ж році Махачеку висунули звинувачення у шпигунських контактах і він був звільнений з театру та з Театрального факультету Академії виконавських мистецтв (DAMU) у Празі, де викладав[7]. Як наслідок, він страждав від депресії і навіть намагався здійснити самогубство, але врешті-решт залишив Прагу та переїхав у Чеські Будейовиці де працював у 1952—1954 роках режисером, пізніше, до 1956 року, як головний режисер драми. У 1956 році Махачек повернувся до Праги, де працював спершу як директор Муніципальних театрів Праги (1956—1959), а від сезону 1959/1960 — директором Празького національного театру[8].
У квітні 1969 року Мирослав Махачек вийшов з лав Комуністичної партії Чехословаччини, після чого постійно був під наглядом спецслужб, які постійно втручалася в його професійну діяльність як режисера театру та актора[9]. Як покарання йому було заборонено працювати на чеському телебаченні та радіо, а також зніматися в кіно. Проте, він зумів успішно поставити двадцять дев'ять вистав за творами різних драматургів та зіграв понад тридцять ролей, переважно у власних постановках.
У 1975 році Мирослав Махачек виступив в Національному театрі з критичною доповіддю (з приводу постановки «Оптимістичної трагедії» Всеволода Вишневського), після чого влада країни змусила його почати лікування в психіатричній клініці в Богніце, де він пробув 117 днів. Цей період свого життя Махачек описав у щоденникових «Записках з божевільного будинку», що були опубліковані вже після його смерті в 1995 році. Після звільнення Махачек повернувся до Національного театру, де продовжив свою режисерську кар'єру. Він пішов у відставку 1 січня 1989 року, проте активно брав участь в «Оксамитовій революції» в Чехословаччині.
Мирослав Махачек помер після важкої хвороби 17 лютого 1991 року в Празі, похований в Німбурку.
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1960 | ф | Усюди живуть люди | Vsude zijí lidé | Пакак |
| 1961 | ф | Диявольська пастка | Dáblova past | князь Пробус |
| 1962 | ф | Малі Боби в місті | Malý Bobes ve meste | вчитель |
| 1962 | ф | Смерть зветься Енгельхен | Smrt si rika Engelchen | Маху |
| 1963 | ф | Ікарія XB 1 | Ikarie XB 1 | Марсель Бернар |
| 1963 | ф | Обвинувачений | Obzalovany | районний прокурор |
| 1964 | ф | Стрибок у темряві | Skok do tmy | Еда Гертль |
| 1964 | ф | ...а п'ятий вершник — Страх | ...a páty jezdec je Strach | доктор Браун |
| 1964 | ф | Плацкарта без повернення | Místenka bez návratu | |
| 1965 | ф | П'ять мільйонів свідків | 5 milionů svědků | Петр Тарантик |
| 1965 | ф | Блукання | Bloudení | Павел Грабак |
| 1966 | ф | Транзит Карлсбад | Transit Carlsbad | Доктор Люк |
| 1967 | ф | Долина бджіл | Údolí vcel | Браун Брат |
| 1967 | ф | Людина і його будинок | Clovek a jeho dum | |
| 1969 | ф | Езоп | Ezop | |
| 1969 | ф | 322 | лікар | |
| 1969 | кф | Гіганти | Obri | |
| 1970 | ф | Справа для ката-початківця | Prípad pro zacínajícího kata | Муноді |
| 1971 | ф | Бажання Шерлока Холмса | Touha Sherlocka Holmese | лорд Біддлтон |
| 1973 | ф | Підозра | Podezrení | Кар'єр |
| 1977 | ф | Концерт для тих, хто вижив | Koncert pre pozostalých | доктор Махала |
| 1978 | ф | Пастка для качки | Past na kachnu | Коукал |
| 1978 | ф | Обличчя за склом | Tvár za sklem | Тума, батько |
| 1978 | ф | Тривожні сумніви | Vrazedné pochybnosti | |
| 1979 | ф | Кохання між краплями дощу | Lásky mezi kapkami deste | Раб |
| 1982 | ф | Зелена хвиля | Zelená vlna | художник |
| 1982 | ф | Балада про Мамлука | Sarâb | Весір |
| 1983 | ф | Мандри Яна Амоса | Putování Jana Amose | Єронім Броневський |
| 1983 | ф | Загибель Аполонії | Vrak | Бергер |
| 1984 | ф | Збір винограду | Vinobraní | Губерт |
| 1984 | ф | Шлях навколо моєї голови | Cesta kolem mé hlavy | пацієнт лікаря Сіфалда |
| 1984 | ф | Прага — неспокійне серце Європи | Praha — neklidné srdce Evropy | |
| 1984 | ф | Тінь папороті | Stín kapradiny | охоронець / волоцюга / жебрак |
| 1985 | ф | Цукровий будиночок | Cukrová bouda | Фред Бартль |
| 1985 | ф | Кінець самотності ферми Бергоф | Zánik samoty Berhof | |
| 1985 | ф | Скальпель, будь ласка | Skalpel, prosím | хірург |
| 1985 | ф | Біла хмара Каролін | Weiße Wolke Carolin | Опа Леухт |
| 1986 | ф | Велике кінопограбування | Velká filmová loupez | |
| 1986 | ф | Турбаза «Вовча» | Vlci bouda | «Тато» |
| 1989 | ф | Близнюки в зоопарку | Dva lidi v zoo | Монті |
| 1989 | ф | Вірні голуби повертаються | Dobrí holubi se vracejí | художник Амент |
| 1990 | ф | Сиджу на гілці, і мені добре | Sedím na konári a je mi dobre | Крісрофіц |
| 1990 | ф | Лише про справи сімейні | Jen o rodinných zálezitostech | Князь |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Filmportal.de — 2005.
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б Česká divadelní encyklopedie
- ↑ BillionGraves — 2011.
- ↑ Czech and Slovak Movie Database, [1] [Архівовано 7 березня 2010 у Wayback Machine.](чеськ.)
- ↑ Kolektiv autorů: Národní divadlo a jeho předchůdci, Academia, Praha, 1988, str. 287
- ↑ Miroslav Macháček: Zápisky z blázince, ISBN 978-80-87128-04-6 (чеськ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Miroslav Macháček: Zápisky z blázince, ISBN 978-80-87128-04-6 (чеськ.)
- Svatopluk Beneš: Být hercem, Melantrich, Praha, 1992, str. 95, 97, 101, 110–7, 120, 125, 127 (чеськ.)
- Bohumil Bezouška, V. Pivcová, J. Švehla: Thespidova kára Jana Pivce, Odeon, Praha, 1985, str. 162, 173, 180, 184, 276 (чеськ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Мирослав Махачек в архіві Чеського національного театру. archiv.narodni-divadlo.cz ((чеськ.)) . Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 5 жовтня 2017.
|
