French
DeutschЄвгеній (Болховітінов) — Вікіпедія
| Митрополит Євгеній | |
|---|---|
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | Євфимій Олексійович Болховітінов |
| Народився | 18 (29) грудня 1767 Воронеж |
| Помер | 23 лютого (7 березня) 1837 (69 років) Київ |
| Поховання | Софійський собор |
| Громадянство |  Російська імперія |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | церковний діяч |
| Alma mater | Слов'яно-греко-латинська академія (1789) |
| Знання мов | російська[1] |
| Членство | Петербурзька академія наук |
| Суспільний стан | духовенство |
| Титул | Митрополит Київський |
| Посада | митрополит |
| Попередник | Серапіон (Александровський) |
| Наступник | Філарет (Амфітеатров) |
| Конфесія | православ'я |
| Батько | Олексій Андрійович Болховітінов |
| Нагороди |   |
Митрополит Євгеній (в миру Євфи́мій Олексі́йович Болхови́тінов; 18 (29) грудня 1767, Воронеж — 23 лютого (7 березня) 1837, Київ) — митрополит київський (з 1822 р.), історик, бібліограф, археолог.
Біографія[ред. | ред. код]
,_one_of_the_first_researchers_of_Saint_Sophia_Cathedral,_1837.jpg)
Народився у м. Воронежі в сім'ї священика.
Навчався у Воронезькій духовній семінарії (1778—1784), Слов'янсько-греко-латинській академії та Московському університеті (1784—1788). Викладач, префект, ректор Воронезької духовної семінарії (1789—1794). З 1796 протоієрей у Павловську Воронезької губ., з 1799 в Санкт-Петербурзі. Прийняв чернецтво (1800).
З 1800 викладач та префект Санкт-Петербурзької духовної академії, настоятель Зеленецького Троїцького монастиря, Троїцько-Сергієвського пустища (Санкт-Петербурзька губернія). Вікарний єпископ Новгородський (з 1804), архієпископ Вологодський (з 1808), Калузький (з 1813), Псковський (з 1816), митрополит Київський та Галицький (1822—1837).
Член Російської академії (1806), академік Петербурзької АН (1829). Член Синоду.
Був близький до гуртків М. І. Новикова та графа М. П. Румянцева.
Автор біобібліографічних словників церковних і світських письменників, праць із церковної історії, у тому числі описів монастирів, церков та монастирських бібліотек, зокрема описів Софійського собору та Печерської лаври в Києві, богословських студій, перекладів творів французьких письменників Л. Кокле, Ф. Фенелона та інших, численних публікацій документів та матеріалів.
Віднайшов у Юр'ївському монастирі в Новгороді грамоту Великого київського князя Мстислава Володимировича, якій присвятив одне з перших палеографічних досліджень у Російській імперії.
Під його керівництвом та на його кошти у Києві проводилися археологічні дослідження фундаментів Десятинної церкви та Золотих Воріт.
Праці[ред. | ред. код]
- Историческое, географическое и экономическое описание Воронежской губернии, собранное из историй, архивских записок и сказаний. —Воронеж, 1800(рос.)
- Исторические разговоры о древностях Великого Новгорода. — Б.м., 1808(рос.)
- Примечания на грамоту великого князя Мстислава Володимировича и сына его Всеволода Мстиславича, удельного князя новгородского, пожалованную новгородскому Юрьеву монастырю, с приложением грамоты // Вестник Европы. — 1818. — № 15–16, 20(рос.)
- Словарь исторический о бывших в России писателях духовного чина греко — российской церкви: В 2 т. — СПб., 1818. Т. 1–2 (перевид. Лейпциг, 1971; М., 1995)(рос.)
- Описание Киево-Софиевского собора. — К., 1825(рос.)
- Описание Киево-Печерской лавры. — К.,1826(рос.)
- История княжества Псковского: В 4 ч.— Б.м., 1831(рос.)
- Словарь русских светских писателей соотечественников и чужестранцев, писавших о России: В 2 т. — М.,1845. — Т. 1–2(рос.)
- Вибрані праці з історії Києва. — К., 1995(рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Данский А., Очерк жизни и ученых трудов Евгения, митрополита Киевского и Галицкого // Воронежский лит. сб. — Воронеж, 1861. — Вып. 1; (рос.)
- Евгеньевский сб. Высокопреосвященный Евгений митрополит Киевский и Галицкий: Сб. материалов для биографии. — СПб., 1871; (рос.)
- Ивановский А. Д., Митрополит Киевский и Галицкий Евгений (Болховитинов). — СПб., 1872; (рос.)
- Николаевский П., Учёные труды преосвященного Евгения Болховитинова, митрополита киевского, по предмету русской церковной истории // Христианское чтение. — 1872. — № 7; (рос.)
- Сперанский Д., Ученая деятельность Е. Болховитинова // Русский вестник. — 1885. — № 4–6; (рос.)
- Шмурло Е., Митрополит Евгений как ученый. — СПб., 1888; (рос.)
- Сарбей В., Митрополит Євгеній // Київська старовина. — 1993. — № 1;
- Київський Болховітіновський зб. — К., 1993;
- Рукавіцина Є. В., Євгеній Болховітінов і бібліографія України // Бібліотечний вісник. — 1995. — № 2;
- Ананьева Т. Б., «Прегордый Фаэтон» и «Милостивый архипастырь»: к истории возникновения биографической легенды о митрополите Евгении Болховитинове // Ucrainica: архівні студії. — 1997. — Т. 2;
- Ананьева Т. Б., Евгенистика sub specie историографии // Просемінарій. Медієвістика. Історія церкви, науки і культури. — К., 1998. — Т. 2.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ясь О. В. Болховітінов Євген [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
|
