Єлизаров Михайло Юрійович — Вікіпедія

Михайло Юрійович Єлизаров
Михаил Юрьевич Елизаров
Народився	28 січня 1973(1973-01-28) (51 рік) Івано-Франківськ, УРСР
Громадянство	Німеччина  Росія
Діяльність	письменник
Сфера роботи	проза[1], літературознавство[1] і телережисураd[1]
Alma mater	ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад	ХНУ імені В. Н. Каразіна
Мова творів	Російська
Роки активності	2000 — тепер. час
Жанр	оповідання, роман, новелла
Сайт: elizarov.info
Єлизаров Михайло Юрійович у Вікісховищі

Миха́йло Ю́рійович Єлиза́ров (рос. Михаил Юрьевич Елизаров; *28 січня 1973(19730128), Івано-Франківськ) — російський письменник.

Михайло Єлизаров народився в Івано-Франківську у родині лікаря та інженера. У 1982 році його родина переїхала до Харкова, де письменник мешкав до 1992 року. Тут він закінчив філологічний факультет Харківського університету (вечірнє відділення), музичну школу (клас оперного вокалу). Працював у кількох місцевих газетах, Літературну діяльність почав як поет. З 2001 р. переїхав до Ганноверу, де вчився в кіношколі на телережисера. Паралельно працював режисером, оператором. Останні роки проживає у Москві. Одружений, має доньку.

2001 року у видавництві «Ad Marginem» вийшла новелла Єлизарова «Ногти», який відразу привернув увагу до автора критики і читачів. Наступна книжка Єлізарова, роман «Pasternak» вийшла в «Ad Marginem» 2003 року. Далі було надруковано збірку оповідань «Красная пленка». Перший великий роман «Библиотекарь» вийшов у світ 2007 року, а 2008 року — нова збірка оповідань «Кубики». 2008 року роман «Библиотекарь» отримав російську літературну премію «Русский Букер»^[en].

У 2023 році внесений до бази «Миротворець»^[2].

Бібліографія[ред. | ред. код]

• «Ногти». М., Ad Marginem, 2001; М., Ad Marginem, 2008
• «Pasternak». М., Ad Marginem, 2003
• «Красная плёнка». Збірка оповідань. М., Ad Marginem, 2005
• «Библиотекарь». М., Ad Marginem, 2007
• «Кубики». Збірка оповідань. М., Ad Marginem, 2008
• «Госпиталь». Збірка новел та оповідань. М., Ad Marginem, 2009
• «Нагант». Збірка оповідань. М., Ad Marginem, 2009
• «Мультики». М., АСТ, 2010

Посилання[ред. | ред. код]

• ru_elizarov Спільнота Михаїла Єлизарова у Живому Журналі

Інтерв'ю[ред. | ред. код]

• Радикальный «Библиотекарь» // «ШО», № 6, 2008
• Прекрасен наш Союз [Архівовано 10 березня 2019 у Wayback Machine.] // «Rolling Stone», № 39, 19 листопада 2007 року
• Михаил Елизаров: «В чернуху не играю…» // «Завтра», № 44(728), 31 жовтня 2007 року
• Ex Libris // «Harper's Bazaar», вересень 2007 року
• Фотоаппарат Елизарова // «Афиша Днепропетровска», 2007 рік
• Інтерв'ю Московському будинку книг^{[недоступне посилання з червня 2019]}

Рецензії[ред. | ред. код]

• Наринська А. Муки тошнотворчества [Архівовано 5 жовтня 2008 у Wayback Machine.] // Коммерсантъ-Власть, № 37(790), 22 вересня 2008
• Наринська А. Союз негасимый // Коммерсантъ, № 118/П (3694), 9 липня 2007
• Плач о семикопеечном счастье // Независимая газета, 27 грудня 2007
• Код Союза // Эксперт, 2 липня 2007

Примітки[ред. | ред. код]