Михайлівська церква (Одеса, Михайлівська площа) — Вікіпедія

Михайлівська церква
Старе зображення Михайлівської церкви
46°28′05″ пн. ш. 30°42′38″ сх. д. / 46.4681528° пн. ш. 30.7107222° сх. д. / 46.4681528; 30.7107222Координати: 46°28′05″ пн. ш. 30°42′38″ сх. д. / 46.4681528° пн. ш. 30.7107222° сх. д. / 46.4681528; 30.7107222
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаОдеса
Початок будівництва 1817
Кінець будівництва 1820
Зруйновано 1938
Відбудовано 1999
Належність Російська православна церква закордоном
Адреса Михайлівська площа
Епонім Архангел Михаїл
Михайлівська церква (Одеса, Михайлівська площа). Карта розташування: Україна
Михайлівська церква (Одеса, Михайлівська площа)
Михайлівська церква (Одеса, Михайлівська площа) (Україна)
Мапа
CMNS: Михайлівська церква у Вікісховищі

Архангело-Михайлівська церква — православний храм міста Одеси. Був одним із найстаріших храмів Одеси, закладений у 1817 на Михайлівській площі Молдаванки.

Підірваний у 1938 в період Сталінських репресій.

Відбудована у зовсім іншому вигляді, що спричинило конфлікт.

Історія[ред. | ред. код]

У 1815 році мешканці Молдованки за посередництвом міщанина Мойсея Дучинського, направили прохання до Катеринославської єпархії про дозвіл на розбудову церкви в ім'я Святого Архангела Михаїла. Церква закладена посеред Михайлівської площі 8 листопада 1817 року, а в 1820 році освячений головний престол в честь Собору Святого Архангела Михаїла. Права частина храму освячена в честь Вознесіння Господня.

Церковний причт складався з настоятеля храму, священика, диякона та двох псаломщиків. У різні роки в храмі служили протоієрей Михайло Кушакевич, священики Леонтій Кедров, Василь Діаковський, Костянтин Левитський, Дмитро Самарін, протоієрей Митрофан Попов.

На початку ХХ століття на кошти прихожан церкви було розпочато її капітальна перебудова. У 1903 році розпочалося спорудження дзвіниці[1]. З Ярославля доставили й встановили нові дзвони.

8 листопада 1903 року, в день храмового свята Архангело-Михайловської церкви, відбулося освячення реконструйованого храму.

При церкви була однолітня церковно-приходська школа (тепер Школа № 1), церковна школа грамоти, а також приватна жіноча гімназія і 8 народних училищ.

До 1936 у храмі відбувалися служби. Вранці 18 травня 1936 до храму прибув інспектор культу Баранович із представниками НКВС і запечатав храм. Через деякий час, у 1938 році, храм був підірваний.

Сучасний стан[ред. | ред. код]

На даний час на площі, де знаходився первісний храм споруджена нова церква та монастир Російської православної церкви закордоном (РПЦЗ). Зведення нового храму розпочалося у 1999 році з маленької будови. Наразі новозведений храм суттєво відрізняється від церкви, яка тут існувала до 1938 року, зовні нагадує середньовічний замок. Після підписання РПЦЗ акту про канонічне спілкування із Московським патріархатом і отримання нею статуту самоврядованої Церкви РПЦ, частина РПЦЗ відокремилася, а роль першоієрарха нової церкви зайняв Агафангел. Після цього розпочалися конфлікти із місцевими мешканцями, які почали стверджувати, що церква розбудована незаконно.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Журнал "Зодчий", № 31 від 3.08.1903

Джерела[ред. | ред. код]