Мовчан Віталій Анатолійович — Вікіпедія

Віталій Мовчан; Віталій Анатолійович Мовчан
	Лейтенант
Загальна інформація
Народження	17 березня 1998; Куп'янськ, Харківська область
Смерть	24 лютого 2022 (23 роки); у районі с-ща Трьохізбенка, Луганська область
Громадянство	Україна
Національність	українець
Alma Mater	Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба
Військова служба
Роки служби	2016—2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	ППО Сухопутних військ
Формування	39 ЗРП
Війни / битви	російське вторгнення в Україну (з 2022)
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мовчан.

Віталій Анатолійович Мовчан (нар. 17 березня 1998, м. Куп'янськ Харківської області — пом. 24 лютого 2022, у районі с-ща Трьохізбенка, Луганська область) — український військовослужбовець (лейтенант). Герой України (2022, посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Віталій Мовчан народився 17 березня 1998 року в місті Куп'янську на Харківщині.

У 2016 році підписав контракт із Збройними силами України, де обіймав посаду механіка-водія. Згодом вступив до Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба, який закінчив 2020 року.

Російське вторгнення в Україну 2022[ред. | ред. код]

Обслуга зенітного ракетного комплексу, яку очолював лейтенант Віталій Мовчан, 24 лютого 2022 року під час російського вторгнення перебувала на бойовому чергуванні, прикриваючи місцевих мирних жителів та війська, залучені в ООС. І саме їм з-поміж перших обслуг ЗРК довелося прийняти бій із противником, сили якого значно переважали. Коли до позиції наблизилася повітряна ціль, яку зенітники упізнали як ворожий літак і «захопили», близько 6:50 Віталій провів перший в житті бойовий пуск зенітної ракети. А невдовзі вимовив у радіоефір найбажанішу для його військового фаху переможну доповідь: «Ціль знищено!» Як з'ясувалося трохи пізніше, обслуга Віталія «з першого пострілу» «демілітаризувала» російський двомісний багатоцільовий винищувач четвертого покоління Су-30.

Підлеглі (більшість із яких були набагато старші за віком) свідчать: лейтенант Мовчан професійно, холоднокровно і самовіддано керував боєм, надихаючи обслугу особистим прикладом — його ЗРК активно маневрував, міняючи позиції, згодом ще одним влучним пуском було знищено ворожий безпілотний літальний апарат. Зрозуміло, що авіація противника почала полювати на український ЗРК та його героїчний екіпаж, і близько 16-ї години сталося непоправне — пара ворожих ударних вертольотів Мі-24 на критично малій висоті підібралася до тимчасової стартової позиції і «відпрацювала» по ній некерованими ракетами. Віталій Мовчан загинув в районі селища Трьохізбенка Луганської області на бойовому посту, а його підлеглі дістали тяжких поранень.^[1]^[2].

Похований 18 березня 2022 року на Федорівському кладовищі в м. Володимирі Волинської області^[3]. 28 червня 2023 року в День Конституції України, президент України Володимир Зеленський передав орден «Золота Зірка» членам родини загиблого Героя України^[4].

Нагороди[ред. | ред. код]

звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28 лютого 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[5].