Молуккське море — Вікіпедія

Молуккське море
Розташування Молуккського моря в південно-східній Азії
0°25′00″ пд. ш. 125°25′00″ сх. д. / 0.41667° пд. ш. 125.41667° сх. д. / -0.41667; 125.41667Координати: 0°25′00″ пд. ш. 125°25′00″ сх. д. / 0.41667° пд. ш. 125.41667° сх. д. / -0.41667; 125.41667
Розташування Тихий океан
Площа 291 000 км²
Найбільша глибина 4 970 м
Мапа

Молуккське море — море Тихого океану між островами Сулавесі та Хальмахера; площа 291 тис. км², глибина до 4970 м; на дні — вулкани та землетруси;

Його межами є море Банда на півдні і море Сулавесі на півночі.

Острови, що омиваються морем: Хальмахера на північному сході, Буру і Серам в центрі, і Сулавесі, на заході. Острови Талауд з півночі обмежують море, хоча Плита Молуккського моря, поширюється далі на північ.

Клімат[ред. | ред. код]

Акваторія моря лежить в екваторіальному кліматичному поясі[1]. Над морем увесь рік панують екваторіальні повітряні маси. Клімат спекотний і вологий зі слабкими нестійкими вітрами. Сезонні амплітуди температури повітря часто менші за добові. Зволоження надмірне, часті зливи й грози[2].

Біологія[ред. | ред. код]

Акваторія моря розташовується на стику 3 морських екорегіонів центральної індо-тихоокеанської зоогеографічної провінції: Північно-східне Сулавесі - на заході, море Банда - на півдні, Хальмахера - на півночі[3]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до індо-західнопацифічної області тропічної зони[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  2. (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  3. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  4. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.