Монергізм — Вікіпедія

Монергізм — в християнському (переважно в кальвіністському і лютеранському[1]) вченні альтернативна синергізму концепція спасіння, згідно з якою людина рятується тільки завдяки дії благодаті; ідея божественного єдиноначальства в справі порятунку.

Вчення бере свій початок від Августина[2] і грунтується на новозавітних свідченнях звернення апостола Павла, а також на старозавітних джерелах.[3]

На думку критиків, монергізм призводить до заперечення свободи волі людини.[4]

Однак сам Павло говорить, що люди самі його відкидають і роблять себе негідними.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. С. А. Исаев "Ереси и расколы в раннем лютеранстве"[недоступне посилання з Октябрь 2018]
  2. АРМИНИАНСКАЯ СОТЕРИОЛОГИЯ. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 20 вересня 2020.
  3. Образ Бога-воителя. Архів оригіналу за 7 жовтня 2008. Процитовано 5 квітня 2010.
  4. «ВСЯКИЙ, КТО ПРИЗОВЁТ ИМЯ ГОСПОДНЕ, СПАСЕТСЯ». Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 20 вересня 2020.
  5. 46 Тогда Павел и Варнава с дерзновением сказали: вам первым надлежало быть проповедану слову Божию, но как вы отвергаете его и сами себя делаете недостойными вечной жизни...,( Новый Завет, кн.Деяние Апостолов гл. 13 текст 46)

Посилання[ред. | ред. код]