Монолатій Іван Сергійович — Вікіпедія

Іван Сергійович Монолатій

Монолатій Іван Сергійович
Народився 20 грудня 1976(1976-12-20) (47 років)
м.Коломия
Країна Україна Україна
Діяльність історик, політолог, regionalist, викладач університету
Alma mater Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Коломийський ліцей імені Михайла Грушевського[d]
Галузь Історія України, етнополітологія
Заклад Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор політичних наук, доктор філософії Українського Вільного Університету у Мюнхені
Відомі учні Федорищак Христина Іванівна, Вархов Галина Василівна, Мосора Михайло Андрійович
Членство Наукове товариство імені Шевченка, Національна спілка краєзнавців України, Національна спілка письменників України, Національна спілка журналістів України, Національна скаутська організація України Пласт, Polskie towarzystwo nauk politycznych
Відомий завдяки: вивченню історії України
Діти Монолатій Яна Іванівна
Нагороди
Хрест Івана Мазепи
Хрест Івана Мазепи
Почесний краєзнавець України
Почесний краєзнавець України

Іва́н Сергійович Монолатій[1] (*20 грудня 1976(19761220), Коломия) — український історик, почесний краєзнавець України.

В пластовому однострої

Кандидат історичних наук, доктор політичних наук, професор, почесний громадянин міста Коломиї, академік Академії наук вищої школи України, дійсний член Наукового Товариства імені Шевченка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчався в Коломийській середній школі № 1 ім. В. Стефаника (1984—1991), закінчив Коломийську гімназію ім. М. Грушевського (1994), з відзнакою історичний факультет Прикарпатського університету ім. В. Стефаника (1999), філософічний факультет Українського Вільного Університету в Мюнхені (2001).

Працював музейним працівником, завідувачем відділу науково-дослідницької роботи музею історії міста Коломиї (1993—1994, 1997—2001), керівником гуртка краєзнавства Івано-Франківського відділення МАН України (1998), викладечем Коломийського педагогічного коледжу (2000—2001), вчителем історії Коломийської гімназії ім. М. Грушевського (2001—2002), доцентом та заступником декана Інституту управління природними ресурсами (2001—2002), доцентом кафедри політології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (2002—2011), директором Наукового центру дослідження українського національно-визвольного руху цього вишу (2007—2008).

З квітня 2011 р. працює професором кафедри політології Факультету історії, політології і міжнародних відносин того ж університету. Був запрошеним лектором на наукових семінарах НаУКМА та УКУ.

Рецензії і відгуки на монографії Івана Монолатія були надруковані у часописах «Критика», «Україна модерна», «Український історичний журнал», «Палітычная сфера», «Jahrbücher für Geschichte Osteuropas».

Праці І. Монолатія опубліковані українською, англійською, німецькою, польською і хорватською мовами.

Наукова кар'єра[ред. | ред. код]

Науковий ступінь кандидата історичних наук отримав за дисертацію «Соціально-економічне становище та культурний розвиток німців у Галичині (1772—1923 рр.)» (науковий керівник — проф. Юрій Терещенко) (Інститут історії України НАН України, м. Київ, 2002).

Науковий ступінь доктора політичних наук отримав за дисертацію «Інституціоналізація та діяльність етнічних політичних акторів в Австро-Угорщині (на прикладі Галичини і Буковини)» (науковий консультант — проф. Максим Гон) (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2011).

Має вчене звання професора кафедри політології (2012). Підготував двох кандидатів політичних наук та доктора філософії в галузі соціальних та поведінкових наук.

Праці[ред. | ред. код]

Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]

  • Медаль Наукового товариства імені Шевченка (2023)
  • Нагрудний знак коломийського міського голови "За відданість громаді" (2023)
  • Ювілейна відзнака івано-франківського міського голови "80 років УПА" (2022)
  • Третя премія Літературно-наукового конкурсу імені Воляників-Швабінських 2021 року Фундації Українського Вільного Університету за книжку «Переможене горе. Мнемонічні фігури (без)державної літератури»
  • Ювілейна медаль "30 років незалежності України"
  • Почесний краєзнавець України (2021)
  • Коломийська міська літературна премія імені Тараса Мельничука 2021 року за збірку "Документи тожсамости"
  • Міська премія імені Івана Франка в галузі літератури та журналістики (Івано-Франківськ) 2021 року за книжку "Переможене горе. Мнемонічні фігури (без)державної літератури (номінація "Література")
  • Премія імені Василя Стефаника 2021 року за книжку "Від Донецька до Перемишля. Як сучасна література пам'ятає українські міста" (номінація "Проза")
  • Почесна відзнака Чернівецької обласної державної адміністрації Вдячна Буковина (2020)
  • Відзнака Президента України — Хрест Івана Мазепи (19 травня 2018) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм[2]
  • Медаль Івано-Франківської обласної ради до 100-річчя проголошення Західно-Української Народної Республіки (2018);
  • Медаль За заслуги перед Коломийщиною Коломийської районної ради і Коломийської РДА (2017)
  • Почесний громадянин міста Коломиї (2016)
  • Медаль За заслуги Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (2016)
  • Відзнака Коломийського міського голови (2015)
  • Відзнака За добру справу незалежного культурологічного часопису Ї (2007)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Монолатій Іван Сергійович | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 23 березня 2020. 
  2. Указ Президента України від 19 травня 2018 року № 135/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки»