Морг — Вікіпедія

Інтер'єр моргу

Морг[1][2] (від фр. morgue), трупа́рня[3][2] або покі́йницька[1] — спеціально обладнане приміщення лікарні, судово-медичного закладу для збереження, впізнання, розтину та видачі трупів для поховання. Розтин трупів також проводять у патологоанатомічних відділеннях лікарень, куди надходять трупи померлих у лікувальному закладі.

До моргу спрямовують

  • трупи померлих насильницькою смертю або при підозрі на таку смерть
  • померлих в лікувальних закладах при невстановленому діагнозі, а також при прийнятих слідчими органами скаргах на неправильне або незаконне лікування
  • доправлених у лікувальний заклад вже мертвими
  • раптово померлих, якщо причина смерті не була встановлена лікарем
  • трупи невідомих осіб.

Морги складаються з зали для дослідження трупів (секційної) та допоміжних приміщень.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Морг1 // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. а б Пошук. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 27 жовтня 2019.
  3. Трупарня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Велика радянська Енциклопедія (ВРЕ)

Посилання[ред. | ред. код]