French
DeutschМоре Ванделя — Вікіпедія
 | |
| 82°15′ пн. ш. 17°00′ зх. д. / 82.250° пн. ш. 17.000° зх. д. | |
 | |
 Море Ванделя у Вікісховищі |
|---|
Море Ванделя (англ. Wandel Sea, дан. Wandel Hav, дан. Wandelhavet, також відомо в США як англ. McKinley Sea[1]) — неофіційна назва[2] частини Північного Льодовитого океану, розташованого між мисом Нордоструннінген і Землею Пірі[3]. Водний простір північніше і східніше моря Ванделя цілорічно покрито льодом. На захід від моря розташовуються дві найбільші затоки Гренландії: фіорди Індепенденс і Данмарк[4]. На північний захід розташоване море Лінкольна. Обмежено 82° північної широти і 21° західної довготи, на заході, обмежено мисом Морріс-Джесуп. На півдні, воно тягнеться до Нореструннінген. Море Ванделя з'єднується з Гренландським морем на півдні протокою Фрама.
Свою назву море Ванделя отримало на честь данського полярника і гідрографа, віце-адмірала Карла Фредеріка Ванделя (1843—1930), який у 1906—1908 роках у складі полярної експедиції обстежив прибережні води Гренландії[4][5].
За даними на 2008 рік море було дуже слабко досліджено через кригу що практично постійно його вкриває, а також важкодоступність регіону в цілому[6]. У 1983 році спеціальною експедицією проводилося дослідження фауни моря Ванделя біля берегів Гренландії[7]. У 1998 році за фінансової підтримки Національного агентства видової і картографічної інформації США була проведена аерозйомка морів Лінкольна і Ванделя[8].. Також з 1956 року на узбережжі розташовується військова та науково-дослідна станція Норд[9][10].
Клімат[ред. | ред. код]
Акваторія моря лежить цілковито в арктичному кліматичному поясі, це одне з найхолодніших морів Світового океану[11]. Цілий рік переважає полярна повітряна маса. Льодовий покрив цілорічний. Низькі температури повітря цілий рік. Атмосферних опадів випадає недостатньо. Холодні зима і літо[12].
Біологія[ред. | ред. код]
Східна акваторія моря лежить в морському екорегіоні північної Гренладії арктичної зоогеографічної провінції, а західна - в екорегіоні Північ Канадського Арктичного архіпелагу[13]. Зоогеографічно донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до арктичної циркумполярної області арктичної зони[14].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Гетеборзький університет. Архів оригіналу за 18 вересня 2013. Процитовано 17 вересня 2015.
- ↑ Море Ванделя не зазначено в офіційному документі, що визначає межі морів, океанів і заток Limits of Oceans and Seas. Special publication № 23 3-rd edition 1953 [Архівовано 8 жовтня 2011 у Wayback Machine.], затвердженому Міжнародною гідрографічною організацією, авторитет якої визнається 80-ма її країнами-членами.
- ↑ Expedition Ymer-80. — Generalstabens litografiska anstalts förlag, 1981. — P. 176.
- ↑ а б Море Ванделя [Архівовано 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] у Великому данському енциклопедичному словнику (дан.)
- ↑ geoscience.scar.org (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 17 вересня 2015.
- ↑ Niels Norgaard-Pedersen1, с. 209-221.
- ↑ Petersen, с. 40.
- ↑ EAGE Conference and Technical Exhibition, с. 38-40.
- ↑ Profiles of Mercury in the snow pack at Station Nord, Greenland shortly after polar sunrise (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 17 вересня 2015.
- ↑ Niels Norgaard-Pedersen1, с. 209.
- ↑ Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- ↑ (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- ↑ (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
- ↑ (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
|
