Мосьпан Віталій Олексійович — Вікіпедія

Зовнішні відеофайли
	У пам'ять герою Віталію Мосьпану на YouTube // ТРК МІС, 27 березня 2017

Мосьпан Віталій Олексійович;
	Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	7 серпня 1976; Кам'янське, Дніпропетровська область
Смерть	19 червня 2014 (37 років); Ямпіль, Донецька область; (загиблий у бою)
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	ВДВ України
Рід військ	Десантні війська
Формування	25 ОПДБр
Війни / битви	Війна на сході України Визволення Слов'янська; Бої за Красний Лиман;
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (Міністерство оборони України)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мосьпан.

Віта́лій Олексі́йович Мо́сьпан (7 серпня 1976(19760807), м. Кам'янське, Дніпропетровська область, Українська РСР — 19 червня 2014, смт Ямпіль, Лиманський район, Донецька область, Україна) — український військовик, десантник, молодший сержант Збройних сил України. Загинув під час російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1976 року в місті Кам'янське (на той час — Дніпродзержинськ). Навчався в загальноосвітній школі № 42. 1995 року закінчив Дніпродзержинський індустріальний коледж за фахом техніка-механіка. Свого часу служив у десантних військах.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України в березні 2014 мобілізований на захист Батьківщини, брав участь в антитерористичній операції в районі Слов'янська та Лиману.

Стрілець — помічник гранатометника 25-ї окремої Дніпропетровської повітрянодесантної бригади ВДВ, військова частина А1126, смт Гвардійське.

19 червня о 4:00 почалась військова операція, метою якої було висування в глибину території, знищення укріплень бойовиків в районі смт Ямпіль та звільнення населених пунктів. З Красного Лиману вирушили підрозділи десантників, яким було поставлене завдання взяти штурмом укріплений блокпост «Марс» російсько-терористичних угруповань, провести «зачистку» в передмісті Ямполя, захопити та утримувати ключові точки, зокрема міст через Сіверський Донець. На світанку сили зведеного штурмового загону десантників вийшли виконувати завдання за підтримки артилерії. Перший штурм був невдалим, — десантники потрапили у засідку. Було підірвано на керованому фугасі машину управління «Реостат», командир батареї дістав поранення у шию, двоє бійців загинули. У підбитому з гранатомету КамАЗі зенітників загинув начштабу дивізіону Андрій Клочко і ще один десантник. Було втрачено дві БМД-1. Молодший сержант Мосьпан з броні БМД вів вогонь з ПКМ, — не спішився, бо за тиждень на марші при виході зі Слов'янська травмував ногу та зламав великий палець, але відмовився їхати до шпиталю, хоча було важко ходити і за добу палець розпух. Біля БМД вибухнула міна і уламок влучив Віталію у голову, він загинув миттєво. Після півторагодинного бою довелось відступити. На допомогу вилетіла пара Су-25. Перегрупувавшись, поповнивши боєкомплект, десантники знову пішли на штурм. Спільними зусиллями, блокпост був взятий^[1]^[2]^[3]. У бою загинули шість бійців 25-ї бригади: капітан Андрій Клочко, старший прапорщик Юрій Голополосов, прапорщик Микола Люшенко, старший сержант Максим Коваль, молодший сержант Віталій Мосьпан і солдат медроти Андрій Литвиненко, а також двоє десантників 95-ї бригади капітан Олексій Крементар і старший солдат Олексій Шевченко.

Звільнення населених пунктів Лиманського району (на той час — Краснолиманський район) і взяття під контроль мосту дозволило перекрити останній шлях постачання зброї та боєприпасів до угруповання російського терориста Гіркіна («Стрєлка») у Слов'янськ^[4].

Див. також: Бої за Красний Лиман

Похований у м. Кам'янське на Алеї Слави кладовища Соцміста^[5]^[6].

Залишилися батько Мосьпан Олексій Григорович, дружина Вікторія та двоє дітей, син і донька — 2013 р. н.

Нагороди[ред. | ред. код]

Орден «За мужність» III ступеня — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України (15.07.2014, посмертно)^[7].
Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (05.05.2014).
Пам'ятна відзнака міського голови Нагрудний знак «Захисник України» (11.10.2016, посмертно).

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

19 червня 2016 на перехресті доріг смт Ямпіль — с. Озерне (колишня Іллічівка) — с. Закітне відкрито пам'ятний знак загиблим українським воїнам — визволителям населених пунктів Лиманщини від російсько-терористичних збройних формувань. Серед них імена шістьох полеглих десантників 25-ї бригади^[8]^[9].

24 березня 2017 в м. Кам'янське на фасаді будівлі СЗШ № 42 відкрито меморіальну дошку на честь випускника школи Віталія Мосьпана^[10].

Примітки[ред. | ред. код]

↑ «Коли штурмували „опорник“ бойовиків, усі офіцери були попереду» [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Народна Армія, 17 березня 2016
↑ 25-а Окрема повітряно-десантна бригада. Перші бої в АТО [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Тиждень, 28 квітня 2016
↑ Злочин і кара. Ямпільський казус [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // feldherrnhalle на livejournal, 1 січня 2017
↑ Слідами Стрєлкова: місця боїв під Краматорськом досі нагадують про 200 знищених бойовиків [Архівовано 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «ДеПо. Донбас», 24 лютого 2016
↑ Сьогодні в Дніпродзержинську прощались з героєм [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.](рос.) // 5692.com.ua, 23 червня 2014
↑ В Дніпродзержинську простились з розстріляним десантником [Архівовано 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Вісті, 23 червня 2014
↑ Указ Президента України від 15 липня 2014 року № 593/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ На Лиманщині вшанували пам'ять загиблих захисників України [Архівовано 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Донецька ОДА, 19 червня 2016
↑ Під Ямполем відкрили пам'ятник героям та освистали мера (фото, відео) [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт ГО «Бахмут Український», 19 червня 2016
↑ «Герої серед нас — Герої не вмирають!» [Архівовано 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт СЗШ № 42 м. Кам'янське, 24 березня 2017

Джерела[ред. | ред. код]

Мосьпан Віталій Олексійович [Архівовано 19 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] «Коли штурмували „опорник“ бойовиків, усі офіцери були попереду» [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Народна Армія, 17 березня 2016

[2] 25-а Окрема повітряно-десантна бригада. Перші бої в АТО [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Тиждень, 28 квітня 2016

[3] Злочин і кара. Ямпільський казус [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // feldherrnhalle на livejournal, 1 січня 2017

[4] Слідами Стрєлкова: місця боїв під Краматорськом досі нагадують про 200 знищених бойовиків [Архівовано 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «ДеПо. Донбас», 24 лютого 2016

[5] Сьогодні в Дніпродзержинську прощались з героєм [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.](рос.) // 5692.com.ua, 23 червня 2014

[6] В Дніпродзержинську простились з розстріляним десантником [Архівовано 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Вісті, 23 червня 2014

[7] Указ Президента України від 15 липня 2014 року № 593/2014 «Про відзначення державними нагородами України»

[8] На Лиманщині вшанували пам'ять загиблих захисників України [Архівовано 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Донецька ОДА, 19 червня 2016

[9] Під Ямполем відкрили пам'ятник героям та освистали мера (фото, відео) [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт ГО «Бахмут Український», 19 червня 2016

[10] «Герої серед нас — Герої не вмирають!» [Архівовано 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт СЗШ № 42 м. Кам'янське, 24 березня 2017

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]