Моторний Дмитро Костянтинович — Вікіпедія

Моторний Дмитро Костянтинович
Народився 2 листопада 1927(1927-11-02)
Трудолюбівка, Бобринецький район, Зинов'євська округа, Українська СРР, СРСР
Помер 30 липня 2018(2018-07-30) (90 років)
Чорнобаївка
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність письменник
Alma mater Таврійський державний агротехнологічний університет (1959)
Вчене звання Q107290299?
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Партія ВКП(б)
Нагороди
Герой України (орден Держави)Герой Соціалістичної ПраціГерой Соціалістичної Праці
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Жовтневої Революції
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «30 років перемоги у ВВВ»Медаль «40 років перемоги у ВВВ»Медаль «50 років перемоги у ВВВ»
Медаль Жукова
Медаль Жукова
Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Заслужений працівник сільського господарства України
Заслужений працівник сільського господарства України
Грамота Президії Верховної Ради УРСР
Верховна рада СРСР
1989 1991

Мото́рний Дмитро́ Костянти́нович (2 листопада 1927(19271102), Розянчина (Родзянкіне), нині село Трудолюбівка Кіровоградської області — 31 липня 2018,[1] село Чорнобаївка, Херсонська область) — український аграрій і політик, двічі Герой Соціалістичної Праці (22.03.1966, 20.01.1986), Герой України (2.11.2002). Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1981—1986 р. Член ЦК КПРС у 1986—1990 р. Член Народної партії України (з 2001), почесний член Української академії аграрних наук (Відділ регіональних центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва, березень 2001); Приватно-орендний кооператив «Зоря», голова ради; член Політради Народної партії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 2 листопада 1927 року в селі Розянчина (Родзянкіне), нині — село Трудолюбівка Бобринецького району (з 17 липня 2020 року — Кропивницький район) Кіровоградської області, українець. Батько — Костянтин Радіонович (1903—1951), мати — Євдокія Григорівна (1908—1970), дружина — Ганна Іванівна (1937—1995), дочка Тамара (1956) — лікар, м. Дніпро, дочка Ольга (1965) — лікар, с. Чорнобаївка.

У 1944—1948 роках — тракторист, шофер радгоспу імені Карла Маркса села Балтазарівка Чаплинського району Херсонської області.

У 1948—1952 роках — учень Херсонського суднобудівного технікуму.

Член ВКП(б) з 1951 року.

У 1952—1953 роках — помічник майстра, майстер, старший майстер Херсонського суднобудівного заводу.

У 1953—1957 роках — завідувач майстерні Ушкальської машинно-тракторної станції (МТС) Херсонської області.

У 1957—1959 роках — студент спеціального факультету Мелітопольського інституту механізації і електрифікації сільського господарства, інженер-механік.

У 1959—1963 роках — головний інженер, секретар партійного комітету, а з лютого 1963 — голова колгоспу імені Кірова (з 1997 року — приватно-орендного кооперативу «Зоря») села Чорнобаївки Білозерського району Херсонської області.

У червні 1987 — жовтні 1992 року — голова ради колгоспів Української РСР.

У березні 1989—1991 роках — народний депутат СРСР від Союзної ради колгоспів.

У 1999 році — довірена особа кандидата у Президенти України Леоніда Кучми у загальнодержавному виборчому окрузі.

У березні 2006 року — кандидат в народні депутати України від Народного блоку Литвина, № 91 в списку. На час виборів: голова ради приватно-орендного кооперативу «Зоря», член Народної партії.

Квітень 2002 — кандидат в народні депутати України, виборчий округ № 184, Херсонська область, висунутий Виборчим блоком політичних партій «За єдину Україну!». За 6,75 %, 7 з 24 претендентів. На час виборів: голова приватно-орендного кооперативу «Зоря», член Аграрної партії України.

Автор книги «Земля і люди» (1980).

Захоплення: музика, пісні, гуморески.

Нагороди[ред. | ред. код]

55 років керівником господарства[ред. | ред. код]

  • Д. К. Моторний раптово помер на 91 році життя — 30 липня 2018 року в селі Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області, де керівником господарства працював беззмінно з 1963 року, а саме безперервно 55 років.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Пішов з життя Дмитро Моторний [Архівовано 3 серпня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Указ Президента України від 27 жовтня 1997 року № 1189/97 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден князя Ярослава Мудрого"»
  3. Указ Президента України від 2 листопада 2002 року № 972/2002 «Про присвоєння звання Герой України»
  4. Указ Президента України від 15 листопада 2012 року № 636/2012 «Про відзначення державними нагородами України працівників агропромислового комплексу»

Посилання[ред. | ред. код]