French
DeutschМстислав Старий — Вікіпедія
| Мстислав Старий | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1179 — 1195 | ||
| Попередник: | титул відновлено | |
| Наступник: | титул відмінено | |
| ||
| 1197 — 1212 | ||
| Попередник: | Давид Ростиславич | |
| Наступник: | Володимир Рюрикович | |
| ||
| 1206 — 1207 | ||
| Попередник: | Гліб Святославич | |
| Наступник: | князівство ліквідовано | |
| ||
| 1212 — 2 червня 1223 | ||
| Попередник: | Інгвар Ярославич | |
| Наступник: | Володимир Рюрикович | |
| Народження: | бл. 1156 Смоленськ, Смоленське князівство | |
| Смерть: | 2 червня 1223 біля річки Калки | |
| Причина смерті: | задуха | |
| Поховання: | Монастир св. Федора у Києві | |
| Релігія: | православ'я | |
| Хрещене ім'я: | Борис | |
| Рід: | Рюриковичі (Ростиславичі Смоленські) | |
| Батько: | Роман Ростиславич | |
| Мати: | дочка Святослава Ольговича | |
| Діти: | Святослав, Всеволод, Марія, можливо Ростислав та Ізяслав | |
Мстисла́в Рома́нович, відомий як Мстисла́в Стари́й (1156 — 2 червня 1223) — Великий князь Київський (1212—1223). Князь Псковський (1178—1197), Смоленський (1197—1214) та Білгородський (1206). Син Великого князя Київського Романа Ростиславича.
Біографія[ред. | ред. код]
На політичні сцені з'явився у 1178 р., коли батько зі Смоленська послав його на допомогу вітебському князю Всеславу Васильковичу проти Мстислава Ростиславича Хороброго. Мстислав брав участь в успішних походах південноруських князів проти половців у 1183 і 1185 роках під проводом великого князя київського Святослава Всеволодича і київського князя Рюрика Ростиславича (свого дядька). 1197 року Мстислав Романович успадкував Смоленськ по смерті дядька, Давида Ростиславича. 1212 року великий князь київський Всеволод Святославич Чермний не виконав умов угоди з Ростиславичами: не дав їм володінь на Київщині й почав виганяти їх звідти. Ростиславичі звернулися за допомогою до сильного родича, новгородського князя Мстислава Мстиславича Удатного. У 1212 р. Мстислав Мстиславич вигнав Всеволода Чермного з Києва і посадив там свого двоюрідного брата Мстислава Романовича. Київське князювання Мстислава було часом найбільшого піднесення Ростиславичів, однак сам Мстислав Романович нічим вагомим протягом свого правління не відзначився, перебуваючи у тіні сильнішого дядька, Мстислава Мстиславича.
Битва на Калці та смерть[ред. | ред. код]
Мстислав Романович разом з на той час галицьким князем Мстиславом Удатним був одним з організаторів наради руських князів у Києві перед першим походом проти татаро-монголів на допомогу половцям. Він очолив у поході київську групу військ. Після поразки русько-половецьких сил на річці Калка 31 травня 1223 року Мстислав Романович тривалий час опирався монголам у таборі. Він склав зброю в обмін на обіцянку противника помилувати його воякам життя, але був обманутий. Київського князя було страчено разом із його родичами та боярами у дикий спосіб — вони були розчавлені заживо під плитами дерев'яного помосту, на якому монгольські полководці Субедей, Джебе та інші святкували перемогу.
Родина[ред. | ред. код]
Діти[ред. | ред. код]
- Всеволод Мстиславич — князь новгородський (1218— після 1223), брав участь у битві на Калці.
- Ізяслав Мстиславич — князь вишгородський та київський (? — бл. 1239)
- Святослав Мстиславич — князь новгородський (1218—1219), князь полоцький (1222—1232), князь смоленський (1232—1239). В хрещенні Симеон.
- Марія Мстиславна (?—1220) — дружина владимирського князя Костянтина Всеволодовича
Джерела та література[ред. | ред. код]
- М. Ф. Котляр. Мстислав Романович [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 100. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Літопис Руський / переклад Л.Махновця. — К.: Дніпро, 1989. [Архівовано 12 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Повесть о битве на Калке / Подг. текста, перевод и комм. Ю. К. Бегунова // За землю Рускую!—М., 1981.—С. 130—137, 465—467; (рос.)
| Попередник Інгвар Ярославич |  | Великий князь Київський 1212-1223 | | Наступник Володимир Рюрикович |
| ||||||||||
